Постанова № 23717314, 24.04.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 року Справа № Б3/172-10-4

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: ОСОБА_1, представник, довіреність № 34/1 від 01.01.12;

розпорядник майна Шевцов Є.В. (арбітражний керуючий), паспорт серії НОМЕР_2 від 27.04.98;

від скаржника: ОСОБА_2, представник, довіреність № 112/11.5.2 від 05.03.12;

інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року у справі № Б3/172-10-4

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія Енерго -Інвест", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС", м. Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року (суддя Полєв Д.М.) визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія Енерго -Інвест", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС", м. Дніпропетровськ повністю в сумі 48 240 761 грн. 36 коп. (IV черга задоволення); зобов'язано розпорядника майна Шевцова Є.В. включити визнанні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала господарського суду вмотивована ст.ст.514, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України

Не погодившись з вказаною ухвалою кредитор Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Банк посилається на те, що ухвала суду від 09 лютого 2012 року винесена без урахування вказівок Вищого господарського суду вказаних в постанові від 11 листопада 2011 року та в порушення вимог ст.11112 Господарського процесуального кодексу України, тому судом незаконно відхилено заперечення кредитора -Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та затверджені в реєстрі кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК "Енерго -Інвест".

Скаржник заперечує вимоги кредитора, які ґрунтуються на договорі купівлі -продажу векселів від 10 вересня 2010 року №016/10-Б, тому що вважає, що судом не досліджувався індосаментний ряд на векселях, що не дає можливості з'ясувати чи було Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІК "Енерго -Інвест" законним власником цінних паперів. Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" вважає, що це суперечить ст.4 Закону України "Про обіг векселів". Скаржник вважає, що суд повинен був витребувати оригінали проданих векселів.

Банк вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК "Енерго -Інвест", які виникли на підставі укладеного між ним та боржником договору комісії №0301/В від 01 березня 2010 року, на підставі якого виникла кредиторська заборгованість в сумі 32 153 444, 92 грн. суперечать приписам ч.3 ст.1012 Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" зазначає, що в супереч вимог розділів 1 та 2 договору комісії Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІК "Енерго -Інвест" фактично перерахував на рахунок боржника кошти у розмірі 32 153 444, 92 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №48 від 23 березня 2010 року, №1078 від 26 серпня 2010 року, №1346 від 14 жовтня 2010 року. Така розбіжність в сумах з різницею у кілька мільйонів гривень суперечить вимогам ч.3 ст.1012 Цивільного кодексу України, за вимогами якої ціна договору комісії являється істотною умовою для даного виду договорів. Крім того, скаржник вважає незрозумілим факт виконання боржником умов договору комісії за фактично отримані кошти в сумі 32 153 444, 92 грн., тоді як згідно розділу 1 даного договору з невід'ємним від нього додатком, вартість придбаного товару складає 35 000 000 грн.

Банк вказує, що кредиторські вимоги в сумі 14 362 063, 07 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК "Енерго -Інвест", які виникли на підставі договору відступлення права вимоги №1103/10-У від 11 березня 2010 року, за умовами якого у боржника виникло зобов'язання у розмірі 53 431 000 грн. суперечать приписам ст.ст.512, 513, 1012 Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України.

В порушення вимог ч. 4 ст. 512 Цивільного кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІК "Енерго -Інвест" не додано до матеріалів справ № БЗ/172-10 будь-яких доказів стосовно виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" за вказаними договорами комісії №15.02./К від 15 лютого 2008 року та №01/17/02-к від 17 лютого 2006 року на користь первісного кредитора - Товариства з обмеженою "Континенталь-Енерго", з боку якого відсутні докази виконання зобов'язань боржника за даними договорами комісії на користь комісіонерів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем 2006" та Товариства з обмеженою відповідальністю ІВОК "Експлерент".

В порушення вимог ст.ст.513, 1012 Цивільного кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест" було змінено істотні умови первісного договору, на підставі якого виникло зобов'язання, а саме: ціну договору та не перевірено стан виконання його зобов'язань первісними боржниками, тобто не витребувано акти прийому -передачі товарів. Враховуючи те, що умовою договорів комісії являється придбання товару за рахунок комітента -первісних кредиторів, які ним повинні бути перераховані на рахунок комісіонера -первісних боржників, у скаржника виникає питання чи отримані кошти від первісних боржників вторинним боржником для виконання зобов'язань по договорам комісії? Внаслідок чого, стає питання - яким чином не отримавши коштів від первісного боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" повинен був виконати умови зазначених договорів комісії. Таким чином, відповідно до вимог ст.207 Господарського кодексу України, умови договору відступлення права вимоги №1103/10-У від 11 березня 2010 року порушують законні інтереси однієї з сторін -боржника, який не має можливості придбати товар по договорам комісії №15.02/К від 15 лютого 2008 року та № 01/17/02-к від 17 лютого 2006 року у зв'язку з тим, що первісними боржниками Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем 2006" і Товариством з обмеженою відповідальністю ІВОК "Експлерент" на його рахунок не перераховані кошти на придбання товару.

Оспорюючи грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК "Енерго -Інвест" за договором поставки №0225-УТ від 01 лютого 2010 року Банк стверджує, що відсутні належні докази отримання товару за вказаним договором представником -уповноваженою особою боржника, накладна підписана невідомою особою.

По договору оренди транспортного засобу №01/31/01-2007 від 31 січня 2007 року, стверджує скаржник, не підтверджені істотні умови договору оренди: не визначено найменування та кількість орендованого майна, його вартість. У Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК "Енерго -Інвест" не витребувані оригінали документів.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" вважає, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК "Енерго -Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС" у загальній сумі 48 240 761, 36 грн. виникли на підставі незаконних угод, тому є незаконними і необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню і включенню до реєстру вимог кредиторів.

Скаржник просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року, відмовити у задоволенні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово -інвестиційна компанія "Енерго -Інвест".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2012 року строк розгляду апеляційної скарги продовжено до 25 квітня 2012 року, від боржника та кредитора витребувані додаткові докази.

Розпорядник майна арбітражний керуючий Шевцов Є.В., представник кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія Енерго -Інвест" доводи апеляційної скарги заперечують, вважають ухвалу господарського суду від 09 лютого 2012 року законною, просять залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розпорядника майна Шевцова Є.В., судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь -Енерго" за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2010 року введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

В газеті "Урядовий кур'єр" № 223(4374) від 27 листопада 2010 року опубліковано оголошення про порушення відносно боржника справи про банкрутство.

24 грудня 2012 року до господарського суду Дніпропетровської області з грошовими вимогами до боржника звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія Енерго -Інвест" (далі ТОВ "ПІК Енерго -Інвест") на суму 48 240 761 грн. 36 коп.

Спірні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго -Миг" були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій. Постановою Вищого господарського суду України від 11 листопада 2011 року, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2011 року, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 01 червня 2011 року у даній справі скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Вказані грошові вимоги ґрунтуються на договорі купівлі -продажу векселів №016/10-Б від 10 вересня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія Енерго -Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС", договорі комісії №0301/В від 01 березня 2010 року, укладеним між кредитором і боржником, договорі відступлення права вимоги №1103/10-У від 11 березня 2010 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія Енерго -Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континенталь -Енерго", договорі поставки №0225-ИТ від 01 лютого 2010 року, укладеним між кредитором і боржником, договорі оренди транспортного засобу №01/31/01/2007 від 31 січня 2007 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія Енерго -Інвест" і Товариством обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС".

Відповідно до вимог ст.41 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог статті 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно ч.1 ст.14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до вимог ч.2 ст.15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

При розгляді грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія Енерго -Інвест" встановлено наступне.

1. На підставі договору №016/10-Б купівлі -продажу векселів від 10 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС" придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія Енерго -Інвест" прості векселі АА 0125938 від 07 жовтня 2008 року, №65305813913270 від 11 травня 2005 року Закритого акціонерного товариства "Завод електрогазового обладнання" загальною вартістю 1 705 167, 37 грн. (т.1 а.с.15).

У відповідності до п.2.3.1 договору боржник зобов'язався перерахувати продавцеві грошові кошти до 15 грудня 2010 року у сумі 1 705 167, 37 грн.

За актом прийому -передачі від 10 вересня 2010 року вказані векселі були передані продавцем боржнику (т.1 а.с.18).

В строк, визначений договором купівлі -продажу, боржник з кредитором не розрахувався.

При розгляді справи в апеляційному господарському суді було встановлено, що боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС" по договору №383-01/10-Д від 13 вересня 2010 року один із придбаних векселів №65305813913270, складений 11 травня 2005 року номінальною вартістю 590 000 грн. продав Товариству з обмеженою відповідальністю "Сігніфер Онлайн".

Другий простий вексель АА 0125938 номінальною вартістю 1 219 173, 36 грн. передав в якості оплати Відкритому акціонерному товариству "Дніпропетровський електромеханічний завод" за продукцію згідно договору № 04.06.01/х від 23 червня 2008 року, що підтверджується актом приймання -передачі векселів від 10 вересня 2010 року. В судовому засіданні 24 квітня 2012 року оглянуто оригінали вказаних документів, копії долучені до матеріалів справи.

Слід зазначити, що в даному випадку векселі виступили не як засіб платежу, а як товар.

Встановлений Уніфікованим законом порядок передачі векселів не передбачає відчуження їх шляхом здійснення цивільно -правових угод, зокрема купівлі- продажу. Водночас чинне законодавство України не забороняє торгівлю цінними паперами, у тому числі векселями, але у цьому випадку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною.

Таким чином, оскільки боржник у строк, встановлений п.2.3.1 договору №016/10-Б (до 15 грудня 2010 року) грошові кошти у сумі 1 705 167, 37 грн. кредитору не перерахував, то відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України вказані грошові вимоги обґрунтовано включені судом першої інстанції до реєстру вимог кредиторів боржника.

Щодо твердження скаржника, що договір купівлі -продажу векселів №016/10-Б від 10 вересня 2010 року є недійсним слід зазначити, що стаття 204 Цивільного кодексу України презумує правомірність правочину.

Вказаний договір купівлі -продажу недійсним у встановленому порядку не визнаний.

Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України визначає два порядки розгляду господарських справ, а саме: в порядку позовного провадження та провадження з розгляду справ про банкрутство, відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства на підставах, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема ст.17 Закону. Інші угоди, в тому числі й договір купівлі -продажу векселів підлягає визнанню недійсним в порядку позовного провадження.

Скаржником договір купівлі -продажу векселів від 10 вересня 2010 року у встановленому порядку недійсним не визнано, відповідні докази не надані.

Не вбачає судова колегія підстав для призначення судово -економічної експертизи на предмет встановлення товарності укладених правочинів, необхідність проведення експертизи скаржником не доведена.

2. 01 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" укладено договір комісії № 0301/В (т.1 а.с.22).

Відповідно до п.1.1 договору № 0301/В боржник (комісіонер) зобов'язався за дорученням кредитора (комітента), за винагороду, від свого імені та за рахунок Комітента придбати продукцію (товар). Найменування, ціна та якість товару узгоджуються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.2.1 договору № 0301/В для виконання умов визначених п.1.1 договору комітент перераховує комісіонеру грошові кошти в розмірі 33 000 000,00 грн.

У відповідності до п.3.1 договору № 0301/В комісіонер зобов'язався передати комітенту товар, придбаний шляхом укладення від свого імені за рахунок комітента за договорами купівлі-продажу укладеними з третіми особами до 29 листопада 2010 року.

Пунктом 7.4 договору №0301/В передбачено, що у разі невиконання доручення в строк, передбачений п.3.1 комісіонер зобов'язаний здійснити повернення грошових коштів комітенту не пізніше 01 грудня 2010 року.

Боржником з кредитором укладено додаток №1 від 01 березня 2010 року до договору №0301/В, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що комісіонер повинен придбати "Напіввагони люкові моделі 12-783 в кількості 140 шт. на загальну суму 35 000 000,00грн. з ПДВ.

Кредитором на виконання п.2.1 договору № 0301/В перераховано боржнику для виконання доручення суму 32 153 444,92грн., що підтверджується:

платіжним дорученням № 48 від 23 березня 2010 року на суму 32 113 844,92грн.;

платіжним дорученням №1078 від 26 серпня 2010 року на суму 26 750,00грн.;

платіжним дорученням № 1346 від 14 жовтня 2010 року на суму 12 850,00грн.

18 жовтня 2010 року кредитором з боржником підписано акт звіряння розрахунків по договору комісії №0301/В від 01 березня 2010 року, відповідно до якого зафіксовано заборгованість боржника на користь кредитора в сумі 32 153 444, 92грн.

Боржником в порушення п.3.1 договору №0301/В не виконано доручення комітенту щодо придбання товару та в порушення ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України і п.7.4 договору №0301/В до 01 грудня 2010 року не здійснено повернення грошових коштів комітенту в сумі 32 153 444, 92грн., а тому станом на день подання заяви сума боргу боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" по договору комісії №0301/В від 01 березня 2010 року складає 32 153 444, 92грн.

Апеляційним господарським судом в судовому засіданні 10 квітня 2012 року оглянуто оригінали платіжних документів та банківські виписки в підтвердження оплати кредитором боржнику 32 153 444, 92 грн.

Твердження скаржника, що в супереч вимог розділів 1 та 2 договору комісії Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" замість 3 5000 000 грн. перерахував боржнику 32 153 444, 92 грн., що суперечить приписам ч.3 ст.1012 Цивільного кодексу України до уваги не приймається оскільки п.9.1 договору комісії №0301/В від 01 березня 2010 року встановлено, що договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору. Крім того в разі неналежного виконання кредитором зобов'язань по договору комісії, у боржника відсутні підстави для утримання перерахованих йому комітентом грошових коштів.

3. 11 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" укладено договір відступлення права вимоги №1103/10-У (далі договір уступки) (т.1 а.с.30).

Згідно ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до п.1.1 договору уступки №1103/10-У Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" (первісний кредитор) уступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (новий кредитор) придбало право вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" за зобов'язаннями, що виникли по договору відступлення права вимоги №У03/12/04 від 03 грудня 2008 року на суму 33 431000, 00 грн. та договору відступлення права вимоги №У03/12/05 від 03 грудня 2008 року на суму 20 000 000, 00грн.

Всього по договору уступки №1103/10-У передано право вимоги до боржника на загальну суму 53 431 000, 00 грн.

У відповідності до п. 2.1.1 договору уступки №1103/10-У за актом приймання передачі від 11 березня 2010 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" передано новому кредитору (Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест") всі документи, які підтверджують право вимоги до боржника.

Право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" виникло у зв'язку:

- з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" п.2.2.2. договору відступлення права вимоги № У03/12/04 від 03 грудня 2008 року на суму 33 431 000, 00 грн., щодо оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" відступленого права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем 2006" (ЄДРПОУ 34513163) за зобов'язаннями, що виникли із додатку №1 до договору комісії №15.02/К від 15 лютого 2008 року на суму 33 431 000, 00 грн. після передачі в повному обсязі документів, передбачених п.2.1 договору. Акт приймання передачі документів по договору уступки права вимоги № У03/12/04 від 03 грудня 2008 року підписано 04 грудня 2008 року;

- з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" п.2.2.2. договору відступлення права вимоги № У03/12/05 від 03 грудня 2008 року на суму 20 000 000, 00 грн. щодо оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" відступленого права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріально -промислова об'єднана компанія "Експлерент" (ЄДРПОУ 32140381) за зобов'язаннями які виникли з договору комісії №01/17/02-к від 17 лютого 2006 року на суму 20 000 000, 00 грн. після передачі в повному обсязі документів, передбачених п.2.1 договору. Акт приймання передачі документів по договору уступки права вимоги № У03/12/05 від 03 грудня 2008 року підписано 04 грудня 2008 року.

По договору комісії №15.02/к від 15 лютого 2008 року (а.с.40,т.1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" (комітент) доручив Товариству з обмеженою відповідальністю "Тандем 2006" (комісіонеру) укласти угоду в інтересах комітента на придбання товару -антрациту марки "АШ" об. 0-6 мм на загальну суму до 37 000 000 грн. Для виконання цього доручення комітент повинен був перерахувати комісіонеру грошові кошти в сумі 34 593 700 грн. до 28 лютого 2008 року (додаток №1 до договору комісії №15.02/к від 15 лютого 2008 року -а.с.44,т.1).

Апеляційним господарським судом досліджено і встановлено, що комітент Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Тандем 2006" кошти в розмірі 34 593 700 грн. 21 лютого 2008 року, що підтверджується копією банківської виписки, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні (а.с.19-20, т.2).

По договору комісії №01/17/02-к від 17 лютого 2006 року (а.с.45, т.1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" (комітент) доручив комісіонеру Товариству з обмеженою відповідальністю "Індустріально -промислова об'єднана компанія "Експлерент" здійснити придбання однієї парової турбини П-6-3,4/0,5-1вартістю не більше 20 000 000 грн., для чого комітент зобов'язався перерахувати комісіонеру грошові кошти в сумі 20 000 000 грн.

Апеляційним господарським судом досліджено і встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго" виконав своє зобов'язання, перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Індустріально -промислова об'єднана компанія "Експлерент" платіжним дорученням №12 від 23 лютого 2006 року 20 000 000 грн., оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, копія долучена до матеріалів справи (а.с.34, т.2).

23 березня 2010 року боржник по договору уступки права вимоги №1103/10-У сплатив кредитору 39 068 936, 93 грн., що підтверджується банківською випискою з розрахункового рахунку від 23 березня 2010 року.

Таким чином на день подання заяви про визнання грошових вимог сума боргу боржника перед кредитором становить 14 362 063, 07 грн.

Частина 1 п.1 ст.512 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до приписів ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже на первісного кредитора покладається обов'язок передати новому кредиторові документи, що засвідчують права, які передаються (договір на підставі якого виникло зобов'язання, документи, що підтверджують його часткове виконання, докази виникнення додаткових зобов'язань в зв'язку з неналежним виконанням основного зобов'язання і таке інше.

Договорами комісії не встановлено будь-яких обмежень щодо передачі вимог за цими договорами іншому кредитору.

Частина 3 ст.1012 Цивільного кодексу України визначає істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

В додатках до договорів комісії ідентифіціровано майно, яке підлягає придбанню, його ціна та умови поставки.

Отже, належними доказами доведено дійсність зобов'язань по договорам комісії, укладений в подальшому договір уступки права вимоги №1103/10-У від 11 березня 2010 року підтверджує заміну суб'єктивного складу кредиторів, але при цьому зобов'язання боржника залишається незмінним.

Отже, доводи скаржника в цій частині матеріалами справи не підтверджуються.

4. 01 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" укладено Договір поставки № 0225-ИТ.

Відповідно до п.1.1 договору № 0225-ИТ кредитор (продавець) зобов'язався поставити, а боржник (покупець) зобов'язався прийняти й оплатити товарно-матеріальні цінності.

Згідно п.1.2 договору №0225-ИТ найменування, асортимент, марка, якісні характеристики і інші умови поставки вказуються в специфікаціях оформлених у вигляді доатків, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.2 договору №0225-ИТ сторони встановили, що поставка здійснюється на умовах узгоджених в специфікаціях.

Пунктом 4.2 договору № 0225-ИТ сторони також погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється на умовах узгоджених в специфікаціях.

03 травня 2010 року сторонами підписано додаток №2 до договору № 0225-ИТ, відповідно до якого сторони узгодили, що кредитор поставляє, а боржник приймає "Плиту газову ПГ-4, коричневу з підсвіткою", у кількості 6 штук, ціна за одиницю 655,00 грн. без ПДВ, на загальну суму 4 716,00 грн. з ПДВ.

Також, п.4 вищевказаного додатку сторони погодили, що оплата за поставлену продукцію здійснюється в строк до 31 червня 2010 року, а п.5 сторони погодили, що строк поставки: травень 2010 року.

Кредитор за видатковою накладною №310503 від 31 травня 2010 року передав, а боржник прийняв узгоджений товар на суму 4 716, 00 грн.

Боржник в строк встановлений в п.4 додатку № 2 до договору № 0225-ИТ - до 31червня 2010 року не здійснив оплату отриманого товару.

В судовому засіданні 24 квітня 2012 року оглянуто оригінал витратної накладної №310503 від 31 травня 2010 року, на якому містяться підпис особи в отриманні товару, засвідчена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС".

За твердженням розпорядника майна товар отримав головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНС", довіреність на отримання товару не оформлювалась.

Судова колегія вважає, що оскільки боржник не заперечує отримання товару по витратній накладній №310503 від 31 травня 2010 року, що підтверджується актом звіряння від 18 жовтня 2010 року (а.с.59, т.1) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранс", зобов'язання кредитора по поставці товару боржнику виконані.

Таким чином, судов аколегія вважає, що вимоги в розмірі 4 716 грн. підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів.

5. 31 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" укладено договір оренди транспортного засобу № 01/31/01-2007.

Відповідно до зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", як орендодавець, передало в оренду боржнику автомобіль марки ДЕУ Нексія, державний номер АЕ5065ВЕ.

Передача автомобіля в оренду підтверджується актом прийому-передачі від 31 січня 2007 року автомобіля в оренду за договором № 01/31/01-2007.

Згідно з п.4.3 договору № 01/31/01-2007 договір набирає чинності з моменту його підписання діє до 31 грудня 2099 року.

Пунктом 4.4 договору № 01/31/01-2007 сторони передбачили, що у разі відсутності заяви будь-якої із сторін про припинення чи зміну умов договору за десять днів до закінчення його дії, він вважається пролонгованим на той же строк та на тих умовах, передбачених договором.

Пунктом 5.1 договору № 01/31/01-2007 встановлено, що розмір орендних платежів узгоджується сторонами в додаткових угодах до договору.

Відповідно до п.5.2 договору № 01/31/01-2007 орендна плата сплачується орендарем з моменту підписання сторонами акту наданих послуг на протязі 7 календарних днів.

Згідно з п.6.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендні платежі.

Виконання кредитором своїх зобов'язань за договором № 01/31/01-2007 та належне надання боржнику послуг з надання в оренду автомобіля підтверджується наступними актами здавання-прийняття робіт (надання послуг):

№ ОУ-00000014 від 31 травня 2010 року на суму 6 120,00грн. за наданні послуги в 1 кварталі 2010р.;

№ ОУ-0000027 від 30 червня 2010 року на суму 6 120,00грн. за наданні послуги в 2 кварталі 2010р.;

№ ОУ-0000093 від 30 вересня 2010 року на суму 6 120,00грн. за наданні послуги в 3 кварталі 2010р.

Всього за вищевказаними актами здавання-прийняття робіт (надання послуг) кредитором у 2010 році надано, а боржником прийнято виконані роботи на загальну суму 18 360,00грн. Оригінали активів оглянуто в судовому засіданні 24 квітня 2012 року.

Боржник частково розрахувався за надані послуги, перерахувавши на користь Кредитора 22 червня 2010 року суму 2 990,00 грн.

Таким чином, заборгованість боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на дату подання заяви по оплаті наданих послуг за договором № 01/31/01-2007 складає 15 370,00 грн.

18 жовтня 2010 року кредитором з боржником підписано акт звіряння розрахунків по договору оренди транспортного засобу № 01/31/01-2007 від 31 січня 2007 року, відповідно до якого зафіксовано заборгованість боржника на користь кредитора по договору оренди транспортного засобу № 01/31/01-2007 від 31 січня 2007 року в сумі 15 370,00грн.

Доводи скаржника про те, що в порушення вимог ч.1 ст.284 Господарського кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" не підтверджено істотні умови договору оренди, які повинні бути викладені в додатках до цього договору, а саме: не визначено найменування та кількість орендованого майна та його вартість, до уваги судовою колегією не приймаються оскільки в акті приймання-передачі в оренду від 31 січня 2007 року, складеному до договору оренди транспортного засобу від 31 січня 2007 року № 01/31/01-2007 сторони визначили об'єкт оренди-автомобіль марки ДЄУ Нексія, державний номер АЕ5065ВЕ, рік випуску 2006, колір -срібна перлина, тип кузова -седан, обсяг двигуна -1498 куб.см., шаси № VIN XWB3D3IUD7A101038, вартість об'єкта -50 161 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що за вказаних обставин та у відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції обґрунтовано визнав грошові вимоги кредитора за оренди в сумі 15 370 грн.

З врахуванням викладеного судова колегія вважає, що грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 48 240 761 грн. 36 коп. підлягають визнанню з віднесенням до IV черги задоволення, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2012 року відсутні.

Керуючись ст.ст.103 -106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпрпоетрвоської області від від 09 лютого 2012 року у справі № Б3/172-10-4 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В.Джихур

Суддя О.М Виноградник

Суддя І.В. Тищик

(Дата підписання постанови в повному обсязі 26.04.12р.)