Рішення № 23717023, 25.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2012 р.Справа № 5017/671/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді: Брагіної Я.В.

при секретарі: Стачук Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення №320

Розглянув справу:

за позовом прокурора Татарбунарського району в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області (м.Татарбунари)

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (м. Татарбунари)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області (м.Татарбунари)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

02.03.12. прокурор Татарбунарського району звернувся в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області з позовом до господарського суду Одеської області про зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0006га, що розташована на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за межами населеного пункту та зобов'язати відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав у засіданні суду з підстав, зазначених в позовній заяві. Пояснив, що відповідач самовільно зайняв спірну земельну ділянку. Старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Татарбунарського району було винесено припис про усунення порушень земельного законадавства та винесено постанову, якою накладено штраф за адміністративне правопорушення відповідачем, передбаченого ст.53-1 КУпАП. Проте, відповідач не звільнив самовільно зайняту земельну ділянку.

Представник Татарбунарської райдержадміністрації в засідання суду не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином. Надіслав до суду пояснення, в якому позов прокурора Татарбунарського району підтримує, просить розглядати справу без участі представника позивача в зв'язку з обмеженим фінансуванням видатків на відрядження (а.с.23-25).

Представник третьої особи в засідання суду теж не з'явився. Надіслав до суду письмове пояснення, в якому позов підтримує та просить розглядати справу без участі представника третьої особи, в зв'язку із обмеженим фінансуванням видатків на відрядження (а.с.32-34)

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції (ухвал суду).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцязнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція і Вищого господарського суду України, викладена в п.21 Інформаційного листа №01-08/530т від 10.12.09.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матерали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З врахуванням вимог ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами ч.1 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч.2 ст.125 ЗК України).

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється (ч.3 ст.125 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди земельної ділянки (ст.126 ЗК України).

Матеріали справи свідчать про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, визначених у ст. 126 Земельного кодексу України, зокрема: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.08.11. відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області, згідно якої відсутні документи, оформлені відповідно до чинного законодавства на спірну та самовільно зайнята спірна земельна ділянка, відсутні рішення позивача про передачу спірної земельної ділянки відповідачу у користування, чи в оренду, чи у власність, припис відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області від 22.08.11., протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.11, акт обстеження спірної земельної ділянки від 22.08.11., постанова про накладення адміністративного стягнення від 22.08.11., .припис відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області від 02.11.11., протокол про адміністративне правопорушення від 02.11.11, акт обстеження спірної земельної ділянки від 02.11.11., постанова про накладення адміністративного стягнення від 02.11.11.(а.с.11-19) та письмові пояснення позивача і третьої особи (23-25, 32-34).

Слід зазначити, що на спірній земельній ділянці відсутнє нерухоме майно, зареєстроване за відповідачем на праві власності, що підтверджується довідкою ТОВ "Татарбунарське РБТІ та РОН" від 13.04.12. (а.с.49).

За приписами п.3 ст.16 Закону України "Про охорону земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в галузі охорони земель належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати учунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

З врахуванням вимог ч.3 ст.122 ЗК України, районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для: сільськогосподарського використання; ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до п.12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежувань земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідеі органи виконавчої влади.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача звільнити та привести у придатний до використання стан самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0006га, розташовану на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за межами населеного пункту.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов не спростував, доказів, що підтверджували би наявність у нього правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку чи на нерухоме майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позов підтверджується наявними матеріалами справи, відповідає вимогам чинного законодавства.

Сплату судового збору суд покладає на відповідача, оскільки останній спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32,33,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. ОСОБА_2 (68100, АДРЕСА_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,006га, розташовану на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за межами населеного пункту та привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан.

3.Стягнути із ОСОБА_2 (68100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) - 1073,00грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р №31210206783008 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 28 квітня 2012 року

Суддя Брагіна Я.В.

Копію рішення надіслати:

1. Прокуратурі Татарбунарського району ( 68100, одеська обл., м. Татарбунари, вул. Котовського, 12 );

2.Татарбунарській районній державній адміністрації Одеської області ( 68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Горького, 1 );

3. СПД ОСОБА_2 ( 68100, АДРЕСА_1 );

4. Відділу Держкомзему у Татарбунарському р-ні ( 68100, одеська обл., м. Татарбунари, вул. Барі нова, 14 ).

5. Прокуратурі Одеської області ( м. Одеса, вул. Пушкінська, 3 ).