Рішення № 23717004, 23.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р. Справа № 21/017-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Вінницька обл., м. Бар

до Дочірнього підприємства «Ейвон Косметікс Юкрейн», Київська обл., с. Щасливе

про стягнення 67 301,49 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (особисто)

ОСОБА_2 (довіреність №2772 від 02.12.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №533 від 01.03.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.02.2012р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Ейвон Косметікс Юкрейн»(далі-ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн»/відповідач) про стягнення 67 301,49 грн., з яких: 66 852,16 грн. заборгованості за договором №3690719/2047 від 09.10.2007р., 251,74 грн. 3% річних та 197,59 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позов визнав в частині наявності 25 175,08 грн. заборгованості за договором №3690719/2047 від 09.10.2007р., а у задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2012р. порушено провадження у справі №21/017-12 та призначено справу до розгляду на 12.03.2012р.

06.03.2012р. та 03.04.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача та позивача надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначені клопотання судом задоволені.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.03.2012р., 26.03.2012р. та 09.04.2012р. розгляд даної справи відкладався на 26.03.2012р., 09.04.2012р. та 23.04.2012р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2007р. між ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн»(далі-сторона 1) та ФОП ОСОБА_1 (далі-сторона 2) укладено договір про надання послуг №3690719/2047 (далі-Договір), відповідно до якого сторона 2 зобов'язалась надавати послуги, а також виконувати роботи для сторони 1 на умовах, передбачених даним договором, а сторона 1 зобов'язалась оплатити виконані стороною 2 роботи та надані послуги в порядку, передбаченому договором та додатком до нього.

Крім того, як посилався позивач, в рамках Договору, останній приймав участь у заохочувальній програмі для районних менеджерів «Віримо: ти можеш все з Avon», яка проводилась з метою збільшення обсягів продажу продукції ТМ «Avon»(1-ий етап програми).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору протягом 21.03.2011р.-19.10.2011р., ним надані послуги та виконані роботи загальною вартістю 54 852,16 грн., що підтверджується підписами позивача на актах наданих послуги РМП СПД за зазначений період, а також виконі умови Програми, розмір винагороди за якою становить 12 000,00 грн.

21.02.2012р. позивачем надіслано відповідачу для підписання вищезазначені акти, а також протоколи взаєморозрахунків за спірний період, що підтверджується поштовим відбитком №2102117 на описі вкладення у цінний лист (дві сторінки).

Посилаючись на те, що відповідач акти наданих послуги за період з 21.03.2011р. по 19.10.2011р. не підписав, вартість наданих за Договором послуг, а також грошову винагороду за виконання Програми не сплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача 66 852,16 грн. сукупної заборгованості.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у відповідності до додатку №1 від 25.01.2010р. до Договору розмір грошової винагороди за надані послуги визначається у відсотковому співвідношенні від розміру чистих продаж за кампанію з урахуванням обсягів виконаного плану. Факт надання (виконання) послуг/робіт, загальний розмір винагороди позивача, сторони визначають актом виконаних робіт та протоколом взаєморозрахунку.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, в порушення наведених вимог Закону позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують факт надання за спірний період послуг вартістю 54 852,16 грн., як і не надано доказів виконання Програми, за результатами завершення якої позивачу має бути сплачено 12 000,00 грн. винагороди.

Покладені ж в основу обґрунтування позовних вимог показники продажів, приростів та чистих продажів за спірний період, показники виконання квартальних планів в рамках Програми, планові листи районного менеджера за 2-3 квартали 2011р. судом не приймають, оскільки зазначені документи не підписані сторонами, а також не підтверджують ані обсяги чистих продаж позивача за спірний період, ані відсоток виконаного позивачем плану, що унеможливлює перевірку судом правильності здійснено позивачем обрахунку позовних вимог.

Водночас, визнаючи позов частково, відповідач зазначає, що на виконання умов Договору за період з 28.03.2011р. по 31.07.2011р. позивачем надані послуги лише вартістю 25 175,08 грн., що підтверджується наданими суду підписаним відповідачем актом надання ФОП ОСОБА_1 з 28.03.2011р. по 31.07.2011р. послуг на суму 25 175,08 грн., а також розрахунком винагороди за надані послуги, який підписаний заступником головного бухгалтера та скріплений відбитком печатки ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн».

Що ж стосується решти спірного періоду, відповідач зазначає, що починаючи з 01.08.2011р. послуги за Договором позивачем не надавались, а вимоги Програми позивачем не виконані, що підтверджується наданими суду звітом менеджеру філіалу №4 ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн»про виконання позивачем умов Договору, заявою позивача про звільнення від 31.07.2011р., а також службовою запискою про затвердження переліку осіб, яким за результатами завершення Програми підлягає виплата грошової винагороди, серед яких позивача не зазначено.

Крім того, на підтвердження своїх заперечень відповідачем надано суду акти комісії відповідача про проведення планових (регулярних) заходів для районних менеджерів філії №4, відповідно до яких за спірний період, позивач участь у зазначених заходах не приймав.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5 до додатку №1 від 25.01.2010р. до Договору передбачено, що виплата винагороди за Договором здійснюється не пізніше п'ятого дня після закінчення відповідної компанії.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України ані факту надання протягом 21.03.2011р.-19.10.2011р. послуг вартістю 54 852,16 грн., ані факту виконання ним Програми, у той час, як матеріалами справи підтверджується лише надання позивачем послуг з 28.03.2011р. по 31.07.2011р. вартістю 25 175,08 грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 66 852,16 грн. сукупної заборгованості за Договором підлягає частковому задоволенню у розмірі 25 175,08 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 251,74 грн. 3% річних та 197,59 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 17.12.2011р. по 31.01.2012р. на 66 852,16 грн. сукупної заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, враховуючи встановлення судом факту надання позивачем послуг за Договором з 28.03.2011р. по 31.07.2011р., суд дійшов висновку, що вартість наданих послуг за зазначений період відповідач, у відповідності до п. 5 до додатку №1 від 25.01.2010р. до Договору, мав оплатити до 06.08.2011р.

Враховуючи вищезазначені норми Закону, встановлені умовами Договору строки оплати вартості наданих послуг, встановлений судом розмір фактичної заборгованості відповідача за Договором, а також період обрахунку 3% річних та інфляційних втрат, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 17.12.2011р. по 31.01.2012р. на 25 175,08 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 95,78 грн. та 50,35 грн. відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 251,74 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 95,78 грн., а вимога про стягнення 197,59 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 50,35 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Ейвон Косметікс Юкрейн»(08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Харківське шосе, 5, ідентифікаційний код 24924140) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (23000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 25 175 (двадцять п'ять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 08 коп. заборгованості, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 78 коп. 3% річних, 50 (п'ятдесят) грн. 35 коп. інфляційних втрат та 605 (шістсот п'ять) грн. 55 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 28.04.2012р.

Суддя В.А. Ярема