Постанова № 23716645, 19.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

19 квітня 2012 р. справа № 2-а- 2414/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Старосєльцевої О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.

представників

позивача - Архангельського М.Ю.,

відповідача - Таран М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ТОВ "Мідас" до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2012 р. № 0000832330, № 0000852330, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідас" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі міста Харкова від 14.02.2012 р. за № 0000832330 на загальну суму 430480 грн., від 14.02.2012 р. за № 0000852330 на загальну суму 517049,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення рішення ґрунтується на помилкових судженнях субєкта владних повноважень, що викладені в акті № 152/23-304/24347043 від 01.02.2012 р. На думку позивача, податковий кредит з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Бізнес Консалтинг Плюс»сформований правильно, без порушення закону, а також правомірно сформовані валові витрати за первинними документами по господарським операціям з вказаними контрагентами. З обставинами діяльності контрагентів позивач обізнаний не був, невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку контрагентом платника податків не тягне за собою ніяких правових наслідків саме для цього платника податків. Реальність здійснення господарських операції позивача з вказаними контрагентами підтверджена відповідними документами бухгалтерського обліку і фінансової звітності. За таких обставин, спірні рішення податкового органу суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав протиправно покладають на платника податків додатковий обовязок по оплаті грошового зобовязання на користь Державного бюджету України. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2012р. судом було допущено заміну первинного відповідача належним відповідачем по вказаній адміністративній справі - Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки МДПІ виявлено факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідас" п.1.4 ст.1, пп..3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п. 14.1 ст.14, п. 138.8 ст.138, п.139.1.9 ст. 139 п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: відображення в податковому обліку з податку на прибуток податкових накладних, які були виписані ТОВ „Тех-Агроремпоставка, ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Бізнесц Консалтинг Плюс»та віднесення до складу валових витрат витрати по господарським операціям з вказаними контрагентами за господарськими операціями, що фактично не відбулись.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідас", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 24347043, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Як з'ясовано судом, спірні податкові повідомленнярішення: №0000852330 від 14.02.2012 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 430.480,00 грн. ( за основним платежем -366.044,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64.436,00грн.) та №0000832330 від 14.02.2012 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 517.49,50 грн. (за основним платежем 446.883,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 70.166,50 грн.) були винесені ДПІ у Ленінському районі міста Харкова з посиланням на акт перевірки № 152/23-304/24347043 від 01.02.2012 р. (а.с.37-81 т.1).

Згідно з висновками згаданого акту перевірки в діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідас" суб'єктом владних повноважень було виявлено порушення

- по податку на додану вартість: п.1.4 ст.1, пп..3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 366.044 грн., у т.ч. в червні 2010 року - 108159 грн., липень 2010 року - 5334 грн., вересень 2010 року - 3357 грн., жовтень 2010 року - 20081 грн., листопад 2010 року - 45313 грн.. грудень 2010 року - 42289 грн., лютий 2011 року - 27325 грн., березень 2011 року - 7475 грн.. квітень 2011 року - 17828 грн., травень 2011 року - 30826 грн., червень 2011 року - 24850 грн., липень 2011 року -33207 грн.

- по податку на прибуток: п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 , п. 14.1 ст,14, п. 138.8 ст.138, п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на прибуток у розмірі 446.883 грн., у т.ч. 1 квартал 2010 року - 108351 грн., 2 квартал 2010 року - 95296 грн., 4 квартал 2010 року -77015 грн., 1 квартал 2011 року - 38870 грн., 2 квартал 2011 року - 89163 грн., 3 квартал 2011 року -38188 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень субєкта владних повноважень, викладених в акті № 152/23-304/24347043 від 01.02.2012 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних у справі документів, між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідас" (в якості Покупця) та ТОВ Тех - Агроремпоставка" (в якості Постачальника) було укладено договори № 11/01 від 11.01.2010 року, № 01/06 від 01.06.2010 року, №23/06 від 23.06.2010 року, предметом якого була поставка товару, а саме електрообладнання і комплектуючі, номенклатура, кількість і ціна якого вказується у додатках специфікаціях, які є невід'ємною частиною даних договорів (а.с.22-30, 54-57 т.2).

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач подав до суду виписані ТОВ Тех - Агроремпоставка"

- видаткові накладні: № 198 від 10.02.2010 року на суму 549.353,27 грн. ( у тому числі ПДВ 91558,88 грн.),

№ 933 від 01.06.2010 року на суму 250000,10 грн. (у тому числі ПДВ 43000,02 грн.), № 935 від 01.06.2010 року на суму 36855,00 грн. ( у тому числі ПДВ 6142,50 грн.), № 1129 від 24.06.2010 року на суму 33698,11 грн. ( у тому числі ПДВ 5616,35 грн.), № 1629 від 19.10.2010 року на суму 13868,00 грн. (ПДВ 2311,33 грн.). Всього: на суму 743145,40 грн. (ПДВ 148629,08 грн.), всього з ПДВ 891774,48 грн.

Податкові накладні: № 235 від 10.02.2010 року на суму 549.353,27 грн. ( у тому числі ПДВ 91558,88 грн.); № 2330 від 01.06.2010 року на суму 250000,10 грн. (у тому числі ПДВ 43000,02 грн.);№ 2331 від 01.06.2010 року на суму 36855,00 грн. ( у тому числі ПДВ 6142,50 грн.);№ 2763 від 23.06.2010 року на суму 33698,11 грн. ( у тому числі ПДВ 5616,35 грн.);№ 5734 від 19.10.2010 року на суму 13868,00 грн. (ПДВ 2311,33 грн.) (а.с.58-63 т.2).

Розрахунки проводились у безготівковій формі: п/д від 23.06.2010 року № 97 33698,11 грн.; п/д від 02.07.2010 року № 108 64000 грн.; п/д від 05.08.2010 року № 111 18000 гри.; п/д від 10.08.2010 року № 120 40000 грн.; п/д від 24.01.2011 року № 15 7546 грн.

Також між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідас" (в якості Покупця) та ТОВ Техно-асавир" (в якості Постачальника) було укладено договір № 23/6-1 від 23.06.2010 року, предметом якого була поставка товару, а саме електрообладнання і комплектуючі, номенклатура, кількість і ціна якого вказується у додатках специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.15-21 т.2).

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач подав до суду виписані ТОВ Техно-асавир " видаткові накладні: № 917 від 30.09.2010 року на суму 85200,00 грн. ( у тому числі ПДВ 14200,00 грн.), № 562 від 24.06.2010 року на суму 14400,00 грн. ( у тому числі ПДВ 2400,00 грн.),№ 1021 від 26.10.2010 року на суму 28000,00 грн. ( у тому числі ПДВ 4666,67 грн.), № 1083 від 09.11.2010 року, на суму 48960,00 грн. ( у тому числі ПДВ 8160,00 грн.), № 1110 від 17.11.2010 року на суму 112672,00 грн. (у тому числі ПДВ 18778,67 грн.). Податкові накладні: № 619 від 23.06.10 року, № 1038 від 26.10.2010 року, № 1112 від 09.11.2010 року, № 1141 від 17.11.2010 року. Всього: на суму 241026,66 грн. (ПДВ 48205,34 грн.), всього з ПДВ 289232,00 грн. (а.с.64-68, 175, 195 т.2).

Розрахунки проводились у безготівковій формі: п/д від 08.02.2010 року № 30 15000 грн.; п/д від 19.02.2010 року №32 3000 грн.; п/д від 23.06.2010 року №96 99600 грн.; п/д від 04.11.2010 року №141 28000 грн.; п/д від 10.11.2010 року № 144 48960 грн.; п/д від 24.11.2010 року №152 80000 грн.; п/д від 14.12.2010 року №165 32672 грн.

Крім того, між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідас" (в якості Покупця) та ТОВ Бізнес-консалтинг плюс" (в якості Постачальника) було укладено договори № 1201-03 від 01.12.2010 року, № 1201 від 04.01.2011 року предметом якого була поставка товару, а саме: електрообладнання і комплектуючі, номенклатура, кількість і ціна якого вказується у додатках специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.39-57 т.2).

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за вказаним правочином позивач подав до суду виписані ТОВ Бізнес-консалтинг плюс" видаткові накладні: № 12204 від 20.12.2010 року на суму 166191,37 грн. ( у тому числі ПДВ 27698,56 грн.), № 02214 від 21.02.2011 року на суму 5670,00 грн. ( у тому числі ПДВ 9450,00 грн.), № 02097 від 09.02.2011 року на суму 107247,00 грн. ( у тому числі ПДВ 17874,50 грн.), № 03161 від 16.03.2011 року на суму 44848,00 грн. ( у тому числі ПДВ 7474,67 грн.), № 04272 від 27.04.2011 року на суму 27264,00 грн. ( у тому числі ПДВ 4544 грн.), № 04207 від 20.04.2011 року на суму 96720,00 грн. ( у тому числі ПДВ 16120,00 грн.), № 05181 від 18.05.2011 року на суму 1530,00 грн. ( у тому числі ПДВ 255,00 грн.), № 05173 від 17.05.2011 року на суму 167938,80 грн. ( у тому числі ПДВ 27989,80 грн.), № 06292 від 29.06.2011 року на суму 147568,80 грн. ( у тому числі ПДВ 24594,80 грн.), № 07075 від 07.07.2011 року на суму 137526,00 грн. ( у тому числі ПДВ 22921,00 грн.), № 07214 від 21.07.2011 року на суму 61716,00 грн. ( у тому числі ПДВ 10286,00 грн.) (а.с. 86,100,116,123,143-147,152,190 т.2).

Податкові накладні: № 24 від 20.12.2010 року, № 152 від 21.02.2011 року, № 117 від 09.02.2011 року, № 52 від 16.03.2011 року, № 117 від 27.04.2011 року, № 87 від 20.04.2011 року, № 67 від 18.05.2011 року, № 60 від 17.05.2011 року, № 164 від 29.06.2011 року, № 47 від 17.07.2011 року, № 131 від 21.07.2011 року. Всього: на суму 846041,64 грн. (ПДВ 169208,33 грн.), всього з ПДВ 964219,97 грн.(а.с.71,99,115,122,135-137,141,142,151,189 т.2).

Розрахунки проводились у безготівковій формі: п/д від 15.02.2011 року №24 40000 грн.; п/д від 22.02.2011 року №30 60000 гри.; п/д від 28.02.2011 року №38 50000 грн.; -п/д від 28.02.2011 року №37 50000 грн.; п/д від 18.03.2011 року №48 25000 грн.; п/д від 22.04.2011 року №79 40000 грн.; п/д від 20.05.2011 року № 97 5280 грн.; п/д від 09.06.2011 року №113 7304 грн.; п/д від 19.07.2011 року №134 60000 грн.; п/д від 25.07.2011 року №143 50000 грн. Також розрахунки здійснені шляхом взаємозаліку від 30.03.2011р. на суму 56888,24 грн.

Системно проаналізувавши положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, так як в силу умов та характеру створення не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції. Згідно з законом валові витрати і податковий кредит з ПДВ можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі.

Досліджуючи питання фізичного переміщення товарів у спірних правовідносинах, суд відмічає, що відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт»документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обовязково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З пояснень представника позивача судом встановлено, що у спірних правовідносинах товар від ТОВ "Тех-Агроремпоставка" ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Бізнесц Консалтинг Плюс»до позивача ТОВ „Мідас", доставлявся автомобільним транспортом.

Втім, під час проведення перевірки позивач не надав документального підтвердження щодо транспортування придбаних ТМЦ ТОВ „Мідас". При цьому, жодних переконливих пояснень про причини відсутності ТТН на момент проведення перевірки позивач суду не подав. За таких обставин, суд погоджується з судженням ДПІ, що відсутність товарно-транспортної документації унеможливлює підтвердження реальності здійснення вищезазначених господарських відносин з даними постачальниками.

Суд не приймає до уваги надані до суду копії товарно-транспортних накладних за спірними правочинами, оскільки позивачем на момент здійснення перевірки зазначені накладні перевіряючим надані не були.

Суд вважає необгрунтованими пояснення представника позивача, що вказані товаро-транспортні накладні існували та надавалися для огляду перевіряючим, але не були ними використані, оскільки як вбачається з акту № 152/23-304/24347043 від 01.02.2012 р., який підписаний директором ТОВ "Мідас" без жодних зауважень та заперечень, директор підтвердив, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведені перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додатково (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в довідці перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні.

Окрім того, при вирішенні спору суд бере до уваги, що ані в ході проведення перевірки, ані в ході судового засідання позивач не посилався на наявність і не подав до суду доказів понесення будь-яких витрат по перевезенню товару.

Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивач не довів реальності господарських операцій з ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Бізнесц Консалтинг Плюс».

З огляду на приписи ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що наявність податкових накладних та проведення оплати вартості товару за відсутності інших належно оформлених обов'язкових первинних документів, котрі опосередковують фізичне переміщення товару, не дає платнику податків права на збільшення податкового кредиту з ПДВ та включення до складу валових витрат, витрат по отриманню ТМЦ, так як реальність господарських операцій саме з цими контрагентами не знайшла підтвердження добутими по справі доказами.

Таким чином, суд не знаходить підстав для висновку про реальність господарських операцій з придбання товару між позивачем, ТОВ „Мідас" та контрагентами ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Бізнес Консалтинг Плюс», так як позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій, що згідно з актом перевірки № 152/23-304/24347043 від 01.02.2012 р. і стало підставою для висновку податкового органу про завищення ТОВ податкового кредиту з ПДВ та неправомірного включення до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування, витрат по отриманню ТМЦ від вищевказаних постачальників.

Отже, висновки ДПІ про вчинення позивачем порушення п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 , п. 14.1 ст,14, п. 138.8 ст.138, п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України слід визнати обгрунтованими.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 14.02.2012 р. № 0000832330, № 0000852330 належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст. 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 14.02.2012 р. № 0000832330, № 0000852330 - відмовити в повному обсязі.

2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 23.04.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.