Ухвала суду № 23712767, 23.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

У Х В А Л А

23.04.12 Справа № 19/85

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Стахановський завод технічного вуглецю" у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства „Стахановський завод технічного вуглецю", м.Стаханов Луганської області

про стягнення 8613374 грн. 08 коп.

Орган виконання судового рішення: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, м.Луганськ

в присутності представників сторін:

від позивача -представник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 153/16-02 від 26.01.2012;

від ВПВР УДВС ГУЮ у Луганській області -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Згідно спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців належною назвою позивача по справі є Публічне акціонерне товариство „Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод", належною назвою відповідача є Публічне акціонерне товариство „Стахановський завод технічного вуглецю".

Відповідно до п.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за приписом ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (ст.5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

11.04.2012 Публічне акціонерне товариство „Стахановський завод технічного вуглецю" - відповідач по справі, звернувся до господарського суду Луганської області з заявою № б/н від 10.04.2012 про відстрочку виконання рішення суду, в якій просить відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2009 у справі № 19/85 з урахуванням ухвали суду від 06.08.2010 № 19/85 строком на п"ять місяців; скасувати арешти, накладені постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 04.04.2012 на кошти, що містяться на рахунках відповідача; зупинити дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області з приводу виконання наказу господарського суду Луганської області № 19/85 від 14.08.2009.

В обгрунтування поданої заяви відповідач посилається на накладення державним виконавцем 04.04.2012 арешту на грошові кошти на рахунках боржника (постанова про арешт коштів боржника ВП № 16728223), що потягло за собою майже зупинення виробництва підприємства відповідача. Відповідач зазначив, що на даний час має скрутне становище, проводячи політику ціноутворення та реалізації, відповідач незважаючи на постійне зростання цін на сировину та природний газ незначно підвищує ціну на свою продукцію, оскільки існує конкуренція на ринку продукції технічного вуглецю, і підприємство має зобов'язання за контрактами, в тому числі з іноземними партнерами. Крім того, підприємству станом на 01.01.2012 не відшкодовано з державного бюджету податок на додану вартість у сумі 47185927 грн., маються постанови Луганського окружного адміністративного суду про стягнення з Державного бюджету ПДВ на користь підприємства в загальній сумі 35071725 грн. В свою чергу арештовані в установах банку рахунки, а також все рухоме і не рухоме майно підприємства, паралізують роботу підприємства, не дають можливості здійснювати поточні платежі, розраховуватись за отриману продукцію (сировину), здійснювати виплату заробітної плати, реалізовувати готову продукцію, тощо, що в подальшому може негативно вплинути на платоспроможність підприємства та зробить неможливим погашення кредиторської заборгованості.

Публічне акціонере товариство „Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод" -позивач по справі, та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області не забезпечили участі своїх представників в засіданні суду 23.04.2012, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 5190100229961 та № 9101610841299. Причини неявки суду не повідомили, будь-яких заперечень стосовно надання відстрочки не надали.

Приймаючи до уваги те, що неявка стягувача та органу виконання судових рішень в судове засідання не є перешкодою для вирішення судом заяви боржника по суті, господарський суд, керуючись ст.ст.22, 43, 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути її за відсутності позивача (стягувача) та органу виконання судових рішень, на підставі наявних у справі доказів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи відповідача у справі, викладені в заяві, та надані ним докази, вислухавши представника відповідача, який прибув в судове засідання, господарський суд дійшов наступного.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.2009 у справі № 19/85 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Дніпродзержинський коксохімічний завод", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, до Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод технічного вуглецю", м.Стаханов Луганської області, задоволені частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 08/167 від 05.03.2008 у сумі 6125328,70 грн., 3% річних у сумі 61929,28 грн., інфляційні нарахування у сумі 446033,51 грн., державне мито у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,50 грн.; в решті позовних вимог провадження у справі припинено.

На виконання вказаного рішення був виданий відповідний наказ суду від 14.08.2009 № 19/85.

Постановою ВП № 16728223 від 15.01.2010 Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відкрив виконавче провадження з виконання зазначеного судового наказу.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.03.2010 № 19/85 виправлено описку, допущену в п.2 резолютивної частини рішення від 27.07.2009 у справі № 19/85 в сумі витрат на інформаційно-технічне забезпечення, що підлягає стягненню з відповідача, та яка повинна складати 118,00 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.08.2010 № 19/85 визнано наказ від 14.08.2009 по справі № 19/85 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 4983480,00 грн. та виправлено помилку в наказі від 14.08.2009 по справі № 19/85 у визначені розміру стягнутих судом витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають до стягнення у розмірі 118,00 грн. Дана заява обгрунтована доведенням факту добровільного виконання рішення господарського суду від 27.07.2009 до моменту звернення позивача до виконавчої служби за примусовим виконанням у розмірі 4983480,00 грн.

29.04.2011 платіжним дорученням № 1701 боржник сплатив стягувачу ще 150000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Постановою ВП № 16728223 від 04.04.2012 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти на рахунках боржника, у зв"язку з чим робота підприємства фактично паралізована, що і стало підставою для звернення відповідача до суду з даною заявою.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Як зазначається у абз.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку рішення, встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У відповідності до п.1.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування ст.121 Господарського процесуального кодексу України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини

відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (п.2 вищезазначених роз"яснень).

Судом встановлено, що основним видом діяльності Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю" є виробництво технічного вуглецю. Товариство є одним з двох виробників технічного вуглецю в Україні. Технічний вуглець використовується для виготовлення продукції в шинній галузі, для підприємств гумовотехнічних виробів, поліграфічних фарб, штучних шкір. Частка експорту технічного вуглецю у загальних обсягах реалізації складає 55,9 %.

Головним фактором формування цінової політики відповідача на технічний вуглець є ціни на коксохімічну сировину та природний газ, питома вага яких у собівартості складає відповідно 64% та 13% Ціни на технічний вуглець збільшується по причині збільшення цін на основі складові - сировини та газ, а обсяги виробництва залишаються практично незмінними, тому що зорієнтовані на конкретних споживачів. Але основним фактором у ціноутворенні на продукцію є рівень цін підприємств конкурентів.

Заявник зазначив, що проводячи політику ціноутворення та реалізації, він незважаючи на постійне зростання цін на сировину та природний газ незначно підвищує ціну на свою продукцію, оскільки існує конкуренція на ринку продукції технічного вуглецю, і підприємство має зобов'язання за контрактами в тому числі з іноземними партнерами.

Відповідач має заборгованість із заробітної плати в сумі 944713 грн. та кредиторську заборгованість в цілому в розмірі 924497529,44 грн.

Отже, у разі повного виконання рішення суду від 27.07.2009, підприємство буде змушено на деякий час зупините своє виробництво, не випускати продукцію, не виплачувати заробітну платню, а це може призвести до соціальної напруги, страйків із сторони працівників заводу.

Судом також встановлений факт невідшкодування відповідачу станом на 01.01.2012 з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 47 185 927 грн.

У підтвердження своїх намірів щодо виправлення майнового стану до матеріалів справи відповідачем надано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 у справі № 2а-6241/11/1270, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2011 у справі №2а-6241/11/1270, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.11.2011 у справі №К/9991/80683/11.

З наведеного вбачається, що у разі позитивного на користь відповідача розгляду касаційної скарги, він отримає можливість погасити існуючу заборгованість перед позивачем.

Суд також враховує, що повна паралізація діяльності відповідача шляхом примусового виконання рішення господарського суду не сприятиме скорішому та оперативному відновленню порушених прав позивача та повноцінній роботі підприємства.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що боржником підтверджується намір фактичного виконання рішення суду, а саме вже погашена заборгованість у розмірі 5133480 грн. 00 коп. та залишок заборгованості складає 1525429,49 грн.

Враховуючи те, що боржник, як доведено ним документально, приймає всі заходи для найшвидшого погашення заборгованості за рішенням господарського суду по справі № 19/85, суд вважає можливим задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю" про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2009 № 19/85 строком на п"ять місяців.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стосовно вимоги про скасування арештів, накладених постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 04.04.2012 на кошти, що містяться на рахунках відповідача слід зазначити таке.

Діюче законодавство про виконання рішень суду, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження", не передбачає автоматичного припинення (скасування) арешту у разі надання відстрочки виконання рішення суду та зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Враховуючи, що накладення арешту на майно та кошти боржника є одним із заходів, що спрямований на забезпечення виконання грошових зобов'язань боржника, то внаслідок надання відповідачу відстрочки виконання рішення в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України, накладений арешт підлягає припиненню (скасуванню), оскільки протягом часу, на який відстрочено виконання рішення, боржник має право самостійно розпоряджатись своїм майном та грошовими коштами, та повинен вживати всіх заходів для нормальної роботи підприємства і погашення існуючого боргу.

Тобто, арешти, накладені постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 04.04.2012 на кошти, що містяться на рахунках відповідача, слід скасувати.

Щодо вимоги відповідача про зупинення виконавчих дій відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області з приводу виконання наказу господарського суду Луганської області № 19/85 від 14.08.2009 суд зазначає наступне.

Згідно п.13 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Отже, до повноважень суду не входить виконання дій, які відносяться до компетенції органу виконання рішень, тобто зупинення виконавчого провадження при наданні відстрочки виконання рішення є обов'язком органу виконання рішень, у зв"язку з чим суд відмовляє у задоволенні вищевказаної вимоги.

На підставі викладеного, заява Публічного акціонерного товариства „Стахановський завод технічного вуглецю" про відстрочення виконання рішення господарського суду від 27.07.2009 №19/85 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.75, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

У Х В А Л И В:

1. Заяву № б/н від 10.04.2012 Публічного акціонерного товариства „Стахановський завод технічного вуглецю", м.Стаханов Луганської області, про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2009 у справі № 19/85 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області по справі №19/85 від 27.07.2009 строком на п"ять місяців, а саме до 23.09.2012.

3.Скасувати арешти, накладені постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області ВП № 16728223 від 04.04.2012 на кошти, що містяться на рахунках Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю", код 05389959.

4. В решті заявлених вимог відмовити.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.032012 №6 "Про судове рішення" ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом.

Суддя Т.В.Косенко