Рішення № 2370945, 12.11.2008, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "12" листопада 2008 р. по справі № 01/58-75

за позовом відкритого акціонерного товариства “Володимир-Волинський хлібозавод”, м. Володимир-Волинський

до Володимир-Волинської міської ради, м. Володимир-Волинський

про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна

Суддя Якушева І.О.

Представники:

від позивача: Гайдук Т.І. (доручення №144 від 3.10.2008р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить визнати за ВАТ "Володимир-Волинський хлібзавод" право власності на склад загальною площею 306 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Володимир-Волинський, вул. 20 Липня,60. На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України, вказуючи, що об’єкт побудовано на земельній ділянці, належній ВАТ "Володимир-Волинський хлібзавод", яке відповідно до договору купівлі-продажу від 7.05.2008р. купило зазначено земельну ділянку. Позивач також зазначає, що відповідність об’єкта архітектури законодавству України, державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам та місцевим правилам забудови підтверджується комплексним висновком №115 від 13.06.2007р. міжвідомчої комісії з питань забудови (створена розпорядженням міського голови від 19.10.2005р. №288-рв).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідач подав до господарського суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності його представника, проти визнання за ВАТ "Володимир-Волинський хлібзавод" права власності на склад загальною площею 306 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Володимир-Волинський, вул. 20 Липня,60, не заперечує.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов’язковою, справу розглянуто за відсутності представника відповідача з врахуванням поданих ним пояснень по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд в с т а н о в и в:

8.09.1999р. ВАТ "Володимир-Волинський хлібзавод" на підставі рішення Володимир-Волинської міської ради було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2793 га.

Як зазначено в Державному акті землю надано у постійне користування для обслуговування виробничих приміщень.

26.05.2008р. між Володимир-Волинською міською радою і ВАТ "Володимир-Волинський хлібзавод" укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким товариству продано земельну ділянку площею 3172 кв.м. по вул. 20 Липня,60 у м.Володимир-Волинський.

Як зазначено в п.1.3. договору від 26.05.2008р. цільове призначення земельної ділянки – для обслуговування складських приміщень.

На земельній ділянці, належній ВАТ "Володимир-Волинський хлібзавод", товариством було проведено будівництво складу готової продукції.

Відповідність об’єкта архітектури законодавству України, державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам та місцевим правилам забудови підтверджується комплексним висновком №115 від 13.06.2007р., наданим міжвідомчою комісією з питань забудови, створеною розпорядженням міського голови від 19.10.2005р. №288-рв.

Підприємцем Хом’як Я.В. складено звіт про оцінку складу готової продукції, згідно з яким ринкова вартість об’єкта станом на 11.08.2008р. складає 133705 грн.

За станом на 2.09.2008р. КП "Волинське ОБТІ" проведено технічну інвентаризацію будівлі і виготовлено технічний паспорт.

У відповідності із ч.1 ст.144, ч.1 ст.147 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.ст.13, 16, ч.1 ст.331, 375 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Будівництво складу проведено позивачем без належно отриманого дозволу на будівництво, що за змістом ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України є самочинним будівництвом.

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України самочинним будівництвом визнаються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом відповідно до ч.2 ст.376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Проте відповідно до п.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З огляду на те, що будівництво складу проведено позивачем на земельній ділянці, наданій йому у встановленому законом порядку, обставин, які б давали підстави для висновку про порушення прав інших осіб у зв’язку із самочинно збудованим позивачем об’єктом судом не встановлено, господарський суд вважає за можливе визнати за ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод" право власності на на склад загальною площею 306 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. 20 Липня,60.

На відшкодуванні судових витрат позивач не наполягає.

Керуючись ст.ст. 11,13, 16, ч.1 ст.331, 375, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст.144, 147 Господарського кодексу України, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод" (м. Володимир-Волинський, вул. Луцька,62, код ЄДРПОУ 00377176) право власності на склад загальною площею 306 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Володимир-Волинський, вул. 20 Липня, 60.

Суддя