Ухвала суду № 23708947, 14.02.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а/1770/2990/2011

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук С.М.

Суддя-доповідач:Пасічник С.С.

УХВАЛА

іменем України

"14" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_3, представника за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" вересня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Експо Сервіс " до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Ескпо Сервіс" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у Рівненському районі № 0001292351/0, №0001302351/0 від 02.12.2008р. та №0000122250/0 від 27.11.2008р.

Згідно заяви від 06.09.2011р. (т.3, а.с.72) позивач зменшив позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000122250/0 від 27.11.2008року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем, всупереч приписів п. 1.8, ст. 1, п. 4.1, п. 4.3, ст. 4 та п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, ототожнені митна вартість товару та звичайні ціни, за якими товар реалізується на митній території України, що призвело до безпідставного зменшення суми бюджетного відшкодування та визначення суми податкового зобов'язання.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.09.2011р. позов було задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі № 0001292351/0 від 02.12.2008 року, № 0001302351/0 від 02.12.2008 року.

Не погоджуючись з постановою, Державна податкова інспекція у Рівненському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на нез'ясування всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, про що свідчить залишення поза увагою судом першої інстанції тієї обставини, що імпортований товар, всупереч п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", реалізовувався ТОВ "Захід Ескпо Сервіс" на території України за цінами, нижчими від митної вартості, що призвело до неправильного визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість й, як наслідок, безпідставного бюджетного відшкодування та несплати податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету.

Особа, що подала апеляційну скаргу, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалася, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштовим рекомендованим відправленням ухвали про призначення справи до розгляду та судової повістки (т.3, а.с.120).

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З врахуванням приписів вищевказаної статі розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією за відсутності представника Державної податкової інспекції у Рівненському районі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Ескпо Сервіс" в письмових запереченнях від 13.02.2012р. та в судовому засіданні, вважаючи постанову законною та обґрунтованою, просить останню залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ДПІ у Рівненському районі в період з 29.10.2008р. по 18.11.2008р. проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Ескпо Сервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.12.2006року по 30.06.2008року, за результатами якої складено акт № 881/143/23-141/34784505 від 24.11.2008р.

Згідно висновків, наведених в акті, товариством допущено, зокрема, порушення п. 4.1 та 4.3, ст. 4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, внаслідок чого ним завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2008року в розмірі 55617,00грн. та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 42291грн. (в тому числі за лютий 2007року в сумі 1015,00грн., березень 2007року в сумі 774,00грн., березень 2008року в сумі 40361,00грн., червень 2008року в сумі 141,00 грн.).

До вказаних висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що позивач здійснював господарські операції з імпорту посуду та інших ємностей на територію України та подальшу їх реалізацію за цінами, більшими від фактурної вартості такого товару, однак, меншими від його митної вартості, тобто за цінами, що є нижчими від звичайної ціни.

На підставі акту перевірки ДПІ у Рівненському районі винесено податкові повідомлення рішення від 02.12.2008р. за № 0001292351/0 (про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008року в сумі 55617,00 грн.) та за №0001302351/0 (про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 291,00 грн.- основний платіж та 21146,00грн.- фінансова санкція).

Проте, з цим погодитись не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до контракту № 0107-1 від 15.01.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Експо Сервіс" отримало від нерезидента - фірми "DILIGENS EUROPE OSTRAVA" посуд різного типу та розмірів.

При ввезені товару на митну територію України позивачем було сплачено податок на додану вартість, виходячи з митної вартості посуду, яка самостійно була визначена митним органом на підставі наявної в останнього інформації, й сформовано податковий кредит.

В подальшому, імпортований товар реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсам-Тех-Груп" за ціною, нижчою за митну вартість, й податкове зобов'язання з ПДВ ТзОВ "Захід Експо Сервіс" визначалося по факту реалізації, виходячи з договірної ціни продажу товару, яка була вищою від фактурної вартості товару, однак меншою від митної вартості товару.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податкове зобов'язання є загальною сумою податку, яка одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 4.1 ст. 4 вказаного Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з п. 1.18 ст. 1 Закону № 168/97-ВР звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Одночасно, слід зазначити, що відповідно до пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями Інструкції про заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року, митна вартість використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики.

З огляду на викладене, не є прийнятними посилання податкового органу на п. 4.3 ст.4 Закону № 168/97-ВР, згідно якого для товарів, які імпортуються на митну територію України платником податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації (з урахуванням витрат згідно цього ж підпункту), оскільки вказаний пункт регулює оподаткування операцій виключно із імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій.

Аналогічна позиція викладена й в постанові Верховного Суду України від 29.10.2010р.

Отже, як правильно зазначив суд в оскарженій постанові, якщо товари продані за ціною вищою від фактурної, але нижчою від митної вартості, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару й в такому випадку ціна продажу є звичайною.

Будь-яких доказів на підтвердження факту продажу ТзОВ "Захід Експо Сервіс" імпортованого посуду за цінами нижче рівня звичайних цін, що склалися на території України, податковим органом до суду надано не було.

Підсумовуючи наведене, оскаржена постанова суду першої інстанції є обгрунтованою та законною, а тому, з врахуванням приписів ст.200 КАС України, підлягає залишенню без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є такими, що можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" вересня 2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Експо Сервіс " вул.Першотравнева 2,с.Городок,Рівненський район, Рівненська область,35331

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023