Постанова № 23707082, 27.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р. Справа № 74984/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання - Баран П. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Львівської митниці до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

13.08.2009 року Львівська митниця звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання неправомірними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 27.07.2009 року про відмову у задоволенні скарги Львівської митниці від 17.07.2009 року про скасування постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 02.07.2009 року № ВП 13605078 про відкриття виконавчого провадження; визнання неправомірними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області по відкриттю виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду у справі за позовом ОСОБА_2; скасування постанови державного виконавця від 02.07.2009 року № ВП 13605078 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-973/2008 від 03.06.2009 року, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області у справі за позовом ОСОБА_2; зобов'язаня Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області видати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконавчого листа №2-973/2008 від 03.06.2009 року, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області у справі за позовом ОСОБА_2

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.07.2009 року Підрозділом примусовою виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у Львівській області безпідставно відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-973/2008, оскільки такий оформлений з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме без зазначення ідентифікаційного коду боржника - Львівської митниці, яка є юридичною особою, а тому виконавчий лист не відповідає вимог статті 19 цього Закону, а відкриття державним виконавцем виконавчого провадження по такому виконавчому листу порушує вимоги п.6 статті 20 зазначеного Закону.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржила Львівська митниця, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано, що у ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» чітко передбачано, що у виконавчому документі повинен зазначатись ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб). Жодних виключень із даної статті для органу виконавчої влади не міститься, як і відсутнє твердження про те, що орган державної виконавчої влади не є господарюючим суб'єктом; дана вимога застосовується до виконавчого документа у випадку, якщо сторона по виконавчому провадженню зобов'язана вчиняти дії як господарюючий суб'єкт.

Зазначає, що в даному випадку наявність ідентифікаційного коду юридичної особи є обов'язковою умовою видачі виконавчого документу, так як невідомо про яку саме Львівську митницю йде мова, оскільки до 03.10.2007 року діяла Львівська митниця, як юридична особа з ідентифікаційним кодом за № 33462197. Після чого відбулась реорганізація Львівської митниці з переходом всіх прав до правонаступника, а саме, до Західної регіональної митниці, якій в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій було присвоєно ідентифікаційний код за № 34668612, яка була ліквідована 10.04.2009 року та відповідно після чого була створена Львівська митниця, яка діє до теперішнього часу з ідентифікаційним номером 35775617.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, представників сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.11.2008 року у справі № 2а-976/2008 за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, до Львівської митниці про визнання незаконним наказів про звільнення з роботи, про зобов'язання укласти трудовий договір (поновлення на роботі), про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, позовні вимоги - задоволено, визнано протиправним наказ голови Державної митної служби України № 693-к від 25.04.2008 року і скасовано в частині звільнення ОСОБА_2 з посади старшого інспектора сектора митного оформлення №3 відділу митного оформлення митного поста «Краковець», у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці; визнано незаконним та скасовано пункт 2 наказу голови Державної митної служби України № 301-к від 18.03.2008 року «По особовому складу митних органів» в частині визнання недоцільним подальшого перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах; зобов'язано голову Державної митної служби України на начальника Львівської митниці запропонувати ОСОБА_2 посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Краковець» Львівської митниці та укласти з ОСОБА_2 трудову угоду, призначивши його на зазначену посаду; стягнути з Державної митної служби України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.04.2008 року і по день поновлення на роботу.

03.06.2009 року, по даній адміністративній справі, Пустомитівським районним судом Львівської області, виданий виконавчий лист, у якому солідарними боржниками виступають - Державна митна служба України, що знаходиться за адресою: м. Київ-119, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г; Львівська митниця, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Костюка, буд. 1, а стягувачем - ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, з зазначення дати набрання рішенням законної сили - 08.12.2008 року та строку пред'явлення виконавчого документа до виконання - до 08.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2009 року, Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, на підставі виконавчого листа № 2-973/2008, виданого 03.06.2009 року Пустомитівським районним судом Львівської області, керуючись статтями 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову ВП № 13605078 про відкриття виконавчого провадження про зобов'язання голови Державної митної служби України та начальника Львівської митниці запропонувати ОСОБА_2 посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Краковець» Львівської митниці та укласти з ОСОБА_2 трудову угоду, призначивши його на зазначену посаду. Боржнику - Львівській митниці, місцезнаходження: м. Львів, вул.Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ - 35775617, було запропоновано добровільно виконати судове рішення в строк до 09.07.2009 року, про що письмово повідомити державного виконавця, з роз'ясненням права щодо оскарження зазначеної вище постанови.

17.07.2009 року Львівською митницею, на адресу начальника Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області направлено скаргу на дії державного виконавця, в якій, керуючись статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження», просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2009 року № 13605078 і прийняти постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», мотивуючи свої вимоги тим, що питання укладення трудової угоди шляхом призначення ОСОБА_3 на відповідну посаду не відноситься до повноважень Львівської митниці та її начальника, у зв'язку з чим, митниця не може виконати постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.11.2008 року у справі № 2а-976/2008, в цій частині, а також те, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статті 19 Законом України «Про виконавче провадження».

17.07.2009 року, Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, супровідним листом № 09-01-15/В9-319/7419, на адресу Львівської митниці, направлено постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 27.07,2009 року, якою у задоволенні скарги Львівської митниці від 17.07.2009 року за № 30/14-9688 про скасування постанови головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 02.07.2009 року про відкриття виконавчого провадження - відмовлено, мотивуючи не тим, що виконавчий документ пред'явлений в межах строку, встановленого статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження», та за належним місцем виконання, а тому, відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем прийнятий до виконання про що винесено відповідну постанову.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року (з наступними змінами і доповненнями) (надалі - Закон) встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами (п. 1 ч. 2 статті 3 Закону).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі -Закон), однією з підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статті 19 цього Закону.

Стаття 19 Закону встановлює, що у виконавчому документі повинні бути зазначені, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника, за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Судом першої інстанції було враховано доводи позивача по справі про відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду боржника, які підтвердилися в судовому засіданні.

Проте, судом першої інстанції було враховано і те, що відсутність цих відомостей у виконавчому документі, сама по собі, не може бути достатньою підставою для визнання порушення прав позивача, який є боржником у виконавчому провадженні та не впливає на реалізацію його прав та інтересів, не порушує їх, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови як неправомірної.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із частини другої статті 18 КАС України випливає, що справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам.

Тому позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції підсудні окружним адміністративним судам, оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно ч.3 ст.181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

При прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділи примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в АРК, Головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.

В процесі судового розгляду справи судом першої інстанції, всупереч вимогам ст. 52 КАС України, не було проведено заміну первинного відповідача на належного - Головне управління юстиції у Львівській області чи залучено його як другого відповідача, а відтак, у задоволенні позовних вимог до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог Львівської митниці до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.

Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив спір, однак не у повному обсязі врахував зазначені вище обставини щодо відповідача по справі, колегія суддів визнає можливим змінити постанову.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 195, ст.197, ч.1 п.2 ст. 198, ст.200, ст. 201, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Львівської митниці - задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2009 року у справі №2а-5176/09/1370 - змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2009 року у справі №2а-5176/09/1370 - залишити без змін.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя Д.М. Старунський