Ухвала суду № 23707049, 17.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. Справа № 9686/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М.,Матковської З.М.

при секретарі судового засідання: Міхно І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2011 року у справі за позовом ТзОВ «Хімпромгурт» до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У жовтні 2010 року ТзОВ «Хімпромгурт» звернулося з позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначав, що 12.03.2010 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Хімпромгурт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року за результатами якої складено акт №1037/23-209/30477609 від 12.03.2010 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652321/0 від 23.03.2010 року яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 64 834,5 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0000652321/0 від 23.03.2010 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.03.2010 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Хімпромгурт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року за результатами якої складено акт №1037/23-209/30477609 від 12.03.2010 року.

Актом встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 43223,00 грн., та, відповідно, заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 43223,00 грн., в тому числі за березень 2008 року на суму 2457,00 грн., за травень 2008 року на суму 18362,00 грн., за червень 2008 року на суму 358 грн., за липень 2008 року на суму 16,00 грн., за серпень 2008 року на суму 441,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 240,00 грн., за грудень 2008 року на суму 179,00 грн., за січень 2009 року на суму 9826,00 грн., за лютий 2009 року на суму 9728,00 грн., за квітень 2009 року на суму 337,00 грн., за червень 2009 року на суму 1112,00 грн., за серпень 2009 року на суму 167,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652321/0 від 23.03.2010 року яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 64 834,5 грн.

Згідно з викладеним у Акті перевірки висновком, відповідачем зазначено, що відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Відповідачем зроблено висновок про те, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п. п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то : а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведеного вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону «Про податок на додану вартість», а саме бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

В даному випадку позивачем кошти за отримані товари і послуги сплачено, отримано належним чином оформлені податкові накладні та включено цю суму до податкового кредиту. Факт сплати податку та правомірність формування податкового кредиту відповідачем у акті перевірки не заперечується.

За таких обставин суд дійшов висновку, що п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не обмежує право платника на бюджетне відшкодування тільки тих сум ПДВ, які були сплачені у періоді, що безпосередньо передує звітному.

Підпункт 7.5.1 цього Закону встановлює момент виникнення права на податковий кредит, однак не обмежує таке право будь-яким строком давності. Відповідно до п.п. 15.3.1 Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За таких обставин з урахуванням положень п.п. 7.4.5 Закону, відповідно до якого не підлягає включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту звітних періодів вказані суми на підставі податкових накладних попередніх періодів, після отримання таких накладних.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000652321/0 від 23.03.2010 р. є протиправними та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2011 року у справі №2а-9118/10/1370 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

З. Матковська

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.04.2012 року