Ухвала суду № 23706464, 30.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 р. Справа № 7010/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Обрізка І.М., Макарика В.Я.

за участі секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області та Головного управління Державного казначейства України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дупанак-Україна» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, за участі прокуратури Львівської області, про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість,

встановив:

У жовтні 2009 року позивач ТзОВ «Дупанак-Україна» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ДПІ у Жидачівському районі Львівської області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, в якому просив: 1) визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність ДПІ у Жидачівському районі Львівської області щодо неподання у відділення Державного казначейства у Жидачівському районі Львівської області висновків на відшкодування ТзОВ «Дунапак-Україна» бюджетної заборгованості з ПДВ, згідно податкової декларації за вересень 2008 року на суму 278586,00 грн. та згідно податкової декларації за жовтень 2008 р. на суму 406340,00 грн.; 2) стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Львівській області на користь ТзОВ «Дупанак-Україна» бюджетну заборгованість по відшкодуванню ПДВ по податковій декларації з ПДВ за вересень 2008 року, яка становить 278586,00 грн. та не відшкодовану частину бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ по податковій декларації за жовтень 2008 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку, яка становить 406340,00 грн.; 3) стягнути із ДПІ у Жидачівському районі Львівської області на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1703,40 грн. (1700 грн. і 3,40 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що з моменту виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ згідно податкових декларацій за вересень 2008 року та за жовтень 2008 р., такого відшкодування товариство не отримало по час звернення до суду. Причиною невідшкодування позивачу бюджетної заборгованості стали неправомірні дії ДПІ у Жидачівському районі Львівської області, яка не подала у відділення Державного казначейства у Жидачівському районі висновків на відшкодування заборгованості з ПДВ. Загальна суму заборгованості становить 684926,00 грн., тобто 278586,00 грн. за податковою декларацією за вересень 2008 року та 406340,00 грн. за податковою декларацією за жовтень 2008 р.. Просив позивач врахувати, що ДПІ у Жидачівському районі визнала право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ на вищевказану суму.

Відповідач ДПІ у Жидачівському районі Львівської області у суді першої інстанції із позовними вимогами не погодився, подав письмове заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року позовні вимоги ТзОВ «Дунапак-Україна» задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції від 24.12.2009 р. відповідачі ДПІ у Жидачівському районі Львівської області та Головне управління Державного казначейства України у Львівській області оскаржили її в апеляційному порядку.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт ДПІ у Жидачівському районі Львівської області посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги норм Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350. Зазначає апелянт, що ним підтверджено достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2008 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в період з 01.08.2008 р. по 31.08.2008 р. в сумі 278586,00 грн. та достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в період з 01.09.2008 р. по 30.09.2008 р. в сумі 406340,00 грн..

Апелянт Головне управління Державного казначейства України у Львівській області покликається на те, що існує неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами стосовно повернення судових витрат, а саме ст. 94 КАС України та ст. 95 Конституції України, якою, зокрема визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

За наслідками апеляційного розгляду ДПІ у Жидачівському районі Львівської області просить скасувати постанову суду від 24.12.2009 р. та закрити провадження у справі.

Головне управління Державного казначейства України у Львівській області за наслідками апеляційного розгляду просить скасувати постанову суду від 24.12.2009 р. в частині стягнення судових витрат з Держбюджету та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області та Головного управління Державного казначейства України у Львівській області задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що позивач 20.10.2008 року подав до відповідача ДПІ у Жидачівському районі податкову декларацію з ПДВ за вересень 2008 року з необхідними додатками, в т.ч. заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. В розділі III «Розрахунки з бюджетом за звітній період», в рядках 25 та 25.1 позивач вказав 278586 грн. як суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (а.с. 9-20).

За наслідками проведеної ДПІ у Жидачівському районі з 10.11.2008р. по 21.11.2008р. позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дунапак-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року складено Довідку № 1155/23-0/30028622 від 28.11.2008 р., згідно якої порушень не виявлено (а.с. 34).

Також позивач 20.11.2008 року подав до ДПІ у Жидачівському районі податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року з необхідними додатками, в т.ч. заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. В розділі III «Розрахунки з бюджетом за звітній період», в рядках 25 та 25.1 позивач вказав суму 711037 грн. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (а.с. 21-32). 23 липня 2009 року ТзОВ «Дунапак-Україна» подало ДПІ у Жидачівському рійоні уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, згідно якого суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року зменшено на 147990 грн.. Враховуючи дані уточнюючого розрахунку, бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2008 року підлягає сума 563047 грн. (а.с. 33).

За наслідками проведеної ДПІ у Жидачівському районі з 17.12.2008р. по 26.12.2008р. позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дунапак-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень місяць 2008 року складено Довідку № 1396/23-0/30028622 від 30.12.2008 р., згідно якої порушень не виявлено (а.с. 41).

Суд апеляційної інстанції вважає правильними і об'єктивними висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ТзОВ «Дунапак-Україна», з врахуванням наступного.

Відповідно до пп. 7.7.1, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Абзацом 1 пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вищезгаданого Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, відповідно до абз. 2 пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Однак, в порушення вимог пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у Жидачівському районі, після закінчення 21.11.2008р. та 26.12.2008р. позапланових перевірок позивача, результати яких оформлено довідками від 28.11.2008р. та 30.12.2008р. відповідно, не направила органу державного казначейства в п'ятиденний термін після закінчення перевірки висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ТзОВ «Дунапак- Україна» з бюджету.

Враховуючи наведене позивач направив відповідачу претензію № 701 від 25.02.2009р., у якій просив подати у відділення Державного казначейства у Жидачівському районі Львівської області висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню (а.с. 49).

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що у відповіді ДПІ у Жидачівському районі № 3435/9/10 від 20.03.2009р. на претензію ТзОВ «Дунапак-Україна» від 25.02.2009р. №701, відповідач визнав претензійні вимоги позивача (а.с. 53).

Встановлено, що станом на дату судового засідання на розрахунковий рахунок ТзОВ «Дунапак-Україна» надійшло бюджетне відшкодування за жовтень 2008 року у сумі 156707 грн.. Решту суми за жовтень 2008 року (406340 грн.), а також суму бюджетного відшкодування за вересень 2008 року (278586 грн.) позивачу не відшкодовано, висновки в органи казначейства не надіслано, незважаючи на той факт, що проведеними відповідачем перевірками такі суми повністю підтверджено. При цьому перелічені суми внесені ДПІ у Жидачівському районі в реєстр відшкодування ПДВ як такі, що підтверджені проведеними документальними перевірками (а.с. 80).

Враховуючи вищенаведене, порушене право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ підлягає відновленню шляхом стягнення зазначених сум з Державного бюджету України.

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а відповідачем у справі є державний орган, то суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання апелянтів на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи і допустив порушення норм матеріального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції, викладених у оскарженій постанові від 24.12.2009 року, а тому відсутні підстави для скасування цієї постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області та Головного управління Державного казначейства України у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дупанак-Україна» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, за участі прокуратури Львівської області, про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: І.М. Обрізко

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 04.04.2012 року.