Постанова № 23706281, 26.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2012 № 02-03/142/9

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Дзюбка П.О.

Сотнікова С.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (представник за дорученням № 1053/2011 від 30.12.2011);

від відповідача: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» на ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2012 року у справі № 02-03/142/9 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування», м. Київ

до приватного підприємства «Автомагістраль», с. Синяк Вишгородського району Київської області

третя особа відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ

про стягнення 4317,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

14.02.2012 року публічне акціонерне товариство «ПРОСТО - страхування» звернулося до господарського суду Київської області з позовна заява № 04-990 від 08.02.2012 р. (вх. № 399 від 16.02.2012 року) до приватного підприємства «Автомагістраль» та за участю третьої особи Відкритого акціонерного товариства «Національно акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 4 317, 40 грн..

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2012 року у справі № 02-03/142/9 (суддя Сокуренко Л.В.) позовну заяву публічного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» до приватного підприємства «Оранта» про стягнення 4317,40 грн. з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів сплати судового збору у встановлено порядку, оскільки у платіжному дорученні № 3788 від 08.02.2012, що додане до позовної заяви, про сплату судового збору у розмірі 1609, 50 грн. невірно вказаний рахунок та інші банківські реквізити. При цьому суд керувався п.4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, публічне акціонерне товариство «ПРОСТО - страхування» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати зазначену ухвалу, передати справу на розгляд місцевому господарському суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та безпідставною, оскільки, місцевим господарським судом не було враховано, що в день оплати судового збору 08.02.2012, на офіційному веб-сайті Господарського суду Київської області (http://соurt.gоv.uа), були розміщені саме ті реквізити, згідно яких АТ «ПРОСТО-страхування» здійснило оплату, тому що в порушення п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 04 січня 2002 р. № 4 Про «Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» не було оновлено в встановлені даною нормою строки інформацію щодо зміни реквізитів рахунків для зарахування судового збору.

Представник позивача 26.04.2012 в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в ній та письмовому поясненні.

В судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися представники відповідача та третьої особи, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників зазначених сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Статтею 63 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав повернення позовної заяви, зокрема, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р. (із змінами та доповненнями) визначено правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Станом на 06.02.2012 р. було встановлено наступні платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання позовних заяв, інших заяв до господарського суду Київської області, а саме:

Отримувач: Головне управління державної казначейської служби України у Київській області (ГУ ДКСУ у Київській області)

Код і ЄДРПОУ: 37955989

Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (ГУ ДКСУ у Київській області)

Рахунок: 31214206783001

Код банку отримувача (МФО): 821018

Призначення платежу: 22030001 судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050, символ звітності 206; згідно пункту … (вказати пункт статті 4 закону України «Про судовий збір»).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява публічного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» була надіслана на адресу господарського суду Київської області цінним листом з описом вкладення 14.02.2012 р., про що свідчить відповідний штамп на поштовому конверті. До позовної заяви на підтвердження сплати судового збору позивачем було додано платіжне доручення № 3788 від 08.02.2012р. про сплату судового збору у розмірі 1 609,50 грн. за реквізитами:

Отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області

Код і ЄДРПОУ: 37955989

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області

Рахунок: 31219206700001

Код банку отримувача (МФО): 821018

Призначення платежу: 220000 22030001 судовий збір за позовом АТ «ПРОСТО-страхування» до ПАТ Автомагістраль в Господарський суд Київської області.

В той же час на зворотному боці платіжного доручення №3788 від 08.02.2012 міститься напис про зарахування відповідної суми до державного бюджету, який скріплений першим та другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи та відповідають п. 3.1 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, що є достатнім доказом сплати державного мита до державного бюджету.

Оскільки, однією з умов прийняття заяви розгляду є факт надходження державного мита до Державного бюджету України, то апеляційна інстанція вважає, що господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до бюджету в праві витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства.

Таким чином, повернення судом першої інстанції заяви про рушення провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів не ґрунтувалось на положеннях чинного господарського процесуального законодавства.

Крім того, судом першої інстанції не враховано те, що після порушення провадження у справі про банкрутство на стадії підготовки справи до розгляду, в силу ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного розгляду справи суддя вчиняє в необхідних випадках такі процесуальні дії, зокрема: з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково і зобов'язує сторін інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Відмовляючи у прийнятті та повертаючи матеріали позовної заяви у відсутності правових підстав для цього, господарський суд Київської області фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу у справі, суд першої інстанції, дійшовши передчасного висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті та повернення заяви у справі № 02-03/142/9, неналежним чином застосував норми діючого законодавства, у зв'язку з чим, прийнятий у справі судовий акт, що підлягає скасуванню, як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а справа передачі для розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 5 ст. 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду Київської області від 17.02.2012 року у справі № 02-03/142/9 - скасуванню з направленням справи № 02-03/142/9 на розгляд господарського суду міста Києва.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 41, 42, 43, 47, 32-34, 43, 58, 62, 63, 86, 99, 102-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2012 року у справі № 02-03/142/9.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» на ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2012 року у справі № 02-03/142/9 задовольнити.

Матеріали справи № 02-03/142/9 передати на розгляд господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Дзюбко П.О.

Сотніков С.В.