Рішення № 23705661, 20.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2012 р. Справа № 15/023-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах

держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шапіївка", Київська

обл., Сквирський р-н, с. Шапіївка

про стягнення 7530,45 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 17.04.2012р.);

від відповідача: не з'явився;

від прокуратури: Чепіжак І.І. (посв. № 144 від 09.11.2010р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області (далі-прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Київській області (далі-позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шапіївка" (далі-відповідач) про стягнення 7530,45 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на порушення відповідачем ст. ст. 48, 49 Водного кодексу України, оскільки при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності суб'єктів господарювання на території Сквирського району Київської області було встановлено, що ТОВ "Агрофірма Шапіївка" в період з 01.09.2011р. по 29.02.2012р. здійснювалося видобування корисних копалин загальнодержавного значення підземної прісної води у кількості 183 куб. метрів із артезіанської свердловини для власних потреб без дозволу на спецводокористування, у зв'язку з чим на підставі Методики розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом № 220 від 30.06.2011р. Міністерства екології та природних ресурсів, позивачем нараховано відповідачу 7530,45 грн. збитків за видобування корисних копалин загальнодержавного значення підземної прісної води.

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 121 Конституції України, оскільки земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охоронною держави і органи прокуратури, здійснюючи нагляд за додержанням та застосуванням законів підприємства, установами, організаціями, зобов'язанні вжити заходів до усунення виявлених порушень вимог законодавства в даному випадку шляхом пред'явлення позову в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Київській області.

Представник позивача та прокурор у судових засіданнях 06.04.2012р. та 20.04.2012р. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 06.04.2012р. та 20.04.2012р. не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями № 34020149, № 34020084 про вручення рекомендованого поштового відправлення.

19.04.2012р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов лист № 19/04 від 19.04.2012р., в якому відповідач визнає позов прокуратури про стягнення 7530,45 грн. та зазначає, що у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, зменшенням попиту на сільськогосподарські культури, нерозрахуванням контрагентів з відповідачем за сільськогосподарські культури та продукцію, відповідач не має можливості провести розрахунок зразу своєчасно, та просить суд розстрочити заборгованість на 6 місяців рівними частинами. Крім того, відповідач у відзиві просить суд проводити розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі -Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується, відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Київської області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011р.

Відповідно до пп. 4.2 п. 4 ч. 1 Положення держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами -нерезидентами вимог (які перечисленні в пп. 4.2 п. 4 ч. 1 Положення), в тому числі законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

03 березня 2012 року згідно з наданими ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" повноваженнями старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Кочубеєм Є.В. та спільно з старшим помічником міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області Чепіжак І.І. у присутності директора ТОВ Агрофірма Шапіївка" Штундера В.В. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Агрофірма Шапіївка" за місцезнаходженням: 09041, Київська обл., Сквирський р-н, с. Шапіївка.

За результатами перевірки складено акт від 03 березня 2012 року, яким встановлено, що підприємство використовує свердловину глибиною 90м., дозвіл на спецводо-користування відсутній.

Відповідно до довідки директора ТОВ Агрофірма Шапіївка" Штундера В.В. товариством в період 01.09.2011р. по 29.02.2012р. для власних господарських потреб використано 183 куб. метрів води з власної свердловини без дозволу на спеціальне використання.

У зв'язку з тим, що посадовою особою ТОВ Агрофірма Шапіївка" було допущено самовільне водокористування, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області складений протокол № 000263 про адміністративне правопорушення від 03.03.2012 року.

На підставі протоколу, державним інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з ч.1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Старшим державним інспектором з ОНПС Київської області на підставі ст. 41, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 111 Водного кодексу України нараховано розмір збитків, за самовільне використання 183 куб. метрів водних ресурсів ТОВ Агрофірма Шапіївка", відповідно до п. 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 220 від 30.06.2011р., становить 7530,45 грн.

Згідно з п. 1.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Зважаючи на те, що збитки у розмірі 7530,45 грн. відповідачем не відшкодовані та визнані ним, вимога прокурора про стягнення з відповідача 7530,45 грн. збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 28 ст. 4 ЗУ "Про державний бюджет України на 2012рік" джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідач у листі № 19/04 від 19.04.2012р. просить суд розстрочити заборгованість на 6 місяців рівними частинами посилаючись на скрутне матеріальне становище.

В судовому засіданні 20.04.2012р. представник позивача та прокурор частково підтримали клопотання відповідача в частині розстрочення заборгованості 7530,45 грн. та зазначили, що оскільки сума збитків невелика вони не заперечують на розстрочення виконання рішення на 3 місяці.

Беручи до уваги те, що ТОВ Агрофірма Шапіївка" являється виробником сільськогосподарської продукції, враховуючи зменшення попиту на цю продукцію та те, що прокурор та позивач не заперечують проти розстрочення виконання рішення, суд вважає за можливе відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 20.04.2012р. на три місяці таким чином: до 20.05.2012р. сплата 2510,15 грн.; до 20.06.2012р. сплата 2510,15 грн.; до 20.07.2012р. сплата 2510,15 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шапіївка" (09041, Київська обл., Сквирський р-н, с. Шапіївка, шосе Сквирське, код 30771094) 7530,45 грн. (сім тисяч п'ятсот тридцять грн. 45 коп.) збитків до спеціального фонду Державного бюджету України -30 відсотків, до спеціального фонду сільського бюджету Шапіївської сільської ради -50 відсотків та до обласного бюджету Київської області -20 відсотків.

3. Розстрочити виконання рішення суду таким чином: до 20.05.2012р. сплата 2510,15 грн.; до 20.06.2012р. сплата 2510,15 грн.; до 20.07.2012р. сплата 2510,15 грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шапіївка" (09041, Київська обл., Сквирський р-н, с. Шапіївка, шосе Сквирське, код 30771094) в доход Державного бюджету України 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 25.04.2012 р.