Рішення № 23705610, 23.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/1347-2012 23.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМДІП" про стягнення 24 741, 18 грн., за участю представників позивача -ОСОБА_1, довіреність № б/н від 23.12.2011 року, відповідача -не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 21 600, 00 попередньої оплати, 2 600, 00 грн. пені, 541, 18 грн. процентів за користування чужими коштами у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з поставки товару за договором поставки та монтажу обладнання № б/н від 19.08.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.03.2012 року.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМДІП" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна" (покупець) було укладено договір поставки та монтажу обладнання, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця обладнання у кількості, асортименті та строки, визначені в додатках до цього договору.

Згідно п. 4.5. поставка обладнання здійснюється на умовах DDP (назва місця призначення) в редакції ІНКОТЕРМС-2000р., місце поставки визначається в додатках до договору, поставка здійснюється без розвантажування транспорту, який доставив обладнання з боку постачальника.

Ціни на обладнання вказуються у додатках до цього договору (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.3. загальна вартість договору формується на підставі додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 5.5. оплата за даним договором здійснюється в безготівковому порядку на підставі виставлених рахунків -закрут постачальника.

У відповідності до п. 6.1. договору перша частина оплати у розмірі 80 % від вартості партії обладнання, згідно відповідного додатку до цього договору перераховуються покупцем на рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту укладання сторонами цього договору, та виставлення відповідного рахунку -фактури на оплату. Здійснення першої частини оплати є підставою для розміщення замовлення на виготовлення обладнання заводу -виробнику.

Останню частину оплати в розмірі 20 % від вартості партії обладнання згідно відповідного додатку до цього договору покупець зобов'язаний сплатити на рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки партії обладнання постачальником на об'єкт покупця та здійснення постачальником пусконалагоджувальних робіт (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір набирає чинності після його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору від 19.08.2011 року сторони передбачили, що загальна вартість товару за цим договором складає 26 000, 00 грн.

Згідно п. 4 додатку № 1 до договору від 19.08.2011 року строк поставки всієї партії товару складає 18 календарних днів від дати оплати згідно п. 6.1. договору.

19 серпня 2011 року відповідачем було виставлено для оплати позивачем рахунок -фактуру № СФ-0000032.

Позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачеві 21 600, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1769 від 01 вересня 2011 року.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, обумовлені п. 4 додатку № 1 до договору від 19.08.2011 року товар позивачеві не поставив.

Доказів поставки товару відповідно до умов договору від 19 серпня 2011 року або повернення суми попередньої оплати матеріали справи не містять.

12.12.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення попередньої оплати, проте відповідач на претензію не відповів та попередню оплату не повернув.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 21 600, 00 грн. попередньої оплати є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначених норм, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому нарахування позивачем процентів за користування чужими грошовими коштами виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та з посиланням на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України (що визначає розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань) є безпідставним.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами підлягають задоволенню частково у розмірі 177, 53 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до вимог закону. В позові в частині стягнення 363, 65 грн. процентів слід відмовити.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 7.3. договору у випадку несвоєчасної поставки обладнання постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0, 1 % від вартості замовленого обладнання за кожен день прострочення поставки, але загалом така пеня не має перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку України, що є чинною в період нарахування такої пені.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з поставки товару за спірним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими, проте підлягають задоволенню у розмірі 1 104, 11 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до умов договору та вимог закону. В позові в частині стягнення 1 495, 89 грн. пені слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМДІП" (03083, м. Київ, проспект Науки, буд. 54-Б, офіс 12, код 37118942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна" (04080, м. Київ, вул. Юрківська, буд. 28, офіс 3, код 36866563) 21 600 (двадцять одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. попередньої оплати, 1 104 (одна тисяча сто чотири) грн. 11 коп. пені, 177 (сто сімдесят сім) грн. 53 коп. процентів, 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 53 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.04.2012р.

Суддя С.О. Чебикіна