Рішення № 23705204, 23.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/2097-201223.04.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Купава-5»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс»Простягнення 38 580,87 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежено відповідальністю «Купава-5»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс»про стягнення 38 580,87 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.01.2012 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.02.2012 року на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України справу № 2/5/5022-52/2012 направлено за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Згідно автоматичного розподілу справ від 21.02.2012 року, справу № 2/5/5022-52/2012 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 24.02.2012 року справу № 2/5/5022-52/2012 було прийнято до свого провадження, присвоєно їй номер «5011-41/2097-2012»та призначено розгляд на 16.03.2012 року.

В судовому засіданні 16.03.2012 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.03.2012 року не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 09.04.2012 року.

В судове засідання 09.04.2012 року представники сторін не зявились вимоги ухвали суду не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представників сторін та у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 23.04.2012 р.

Представник позивача в судове засідання 23.04.2012 року не зявився, проте через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 23.04.2012 року не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.04.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Купава-5» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орвіс»(покупець) була укладена угода купівлі-продажу № 5, відповідно до пункту 1.1 якої продавець зобовязується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах даної угоди.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. угоди купівлі-продажу № 5 від 07.01.2011 р. найменування товару зазначається у накладних, які є невідємною частиною угоди.

Умовами пункту 5.1 угоди встановлено, що ціна за одиницю товару зазначається в накладних, які є невідємною частиною договору.

Пунктом 6.2 даної угоди встановлено, що остаточний термін оплати товару складає 35 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов угоди купівлі-продажу № 5 від 07.01.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Купава-5»в період з 26.07.2011 до 28.09.2011 р. року поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Орвіс»товар на загальну суму 52 484,41 грн., що підтверджується розхідними накладними, які містяться в матеріалах справи. Проте відповідач свої зобовязання щодо сплати вартості поставленого товару не виконав.

18.11.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 18/11 з вимогою сплатити наявну заборгованість. Проте, відповідачем був погашений основний борг частково у розмірі 17 701,04 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 34 773,59 грн. основною боргу, 2 893,04 грн. пені, 531,12 грн. три проценти річних та 383,12 грн. інфляційної складової боргу у звязку з неналежним виконання відповідачем своїх зобовязань за угодою купівлі-продажу № 5 від 07.01.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом п. 6.2 договору поставки встановлено, що остаточний термін оплати товару складає 35 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в період з 26.07.2011 р. до 28.09.2011 р. був поставлений товар, що підтверджується розхідними накладними підписаними представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, неповністю розрахувався за поставлений товар, у звязку з чим його заборгованість складає 34 773,59 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 34 773,59 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 12.2 угоди, якою зазначено, що за несвоєчасний розрахунок за отриманий товар сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на момент невиконання зобовязань нарахував та просить стягнути 2 893,04 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 2 003,65 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Купава-5»просить суд також стягнути з відповідача 383,12 грн. інфляційної складової боргу та 531,12 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 385,76 грн. та 342,70 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс»(місцезнаходження: 01011, м. Київ, Печерський р-н, вул. Панаса Мирного, 16/13 А, код ЄДРПОУ 31490840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Купава-5»(місцезнаходження: 46006, м. Тернопіль, вул. Гайова, буд. 38 А, код ЄДРПОУ 33357824) 34 773 (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят три) грн. 59 коп. основного боргу, 2 003 (дві тисячі три) грн. 65 коп. пені, 342 (триста сорок дві) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 385 (триста вісімдесят пять) грн. 76 коп. три відсотки річних та 1 564 (одна тисяча пятсот шістдесят чотири) грн. 65 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

26.04.2012 р.

Суддя Спичак О.М.