Рішення № 23705203, 24.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/1823-2012 24.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Траєкторія»

До Публічного акціонерного товариства Державної акціонерної компанії

«Національна мережа аукціонних центрів»в особі філії «Київський аукціонний

центр»

Про стягнення 20 526,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Траєкторія»про стягнення з Публічного акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»в особі філії «Київський аукціонний центр»20 526,00 грн. неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за час користування приміщеннями площею 245,5 кв. м. за адресою Київська область, м. Ірпінь, вул. Алієвої, 74.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/1823-2012 та призначено її до розгляду на 06.03.2012.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 справу № 5011-3/1823-2012 передано на розгляд судді Ващенко Т.М., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1823-2012 від 06.03.2012 (суддя Ващенко Т.М.) розгляд справи призначено на 15.03.2012.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 справу № 5011-3/1823-2012 передано на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1823-2012 від 15.03.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 17.02.2012 та ухвалі від 06.03.2012, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи був відкладений на 29.03.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1823-2012 від 29.03.2012 за заявою позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів та у зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 17.02.2012 та ухвалах від 06.03.2012, від 15.03.2012, розгляд справи був відкладений на 17.04.2012.

В судовому засіданні 17.04.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.04.2012.

Позивач в судове засідання 24.04.2012 не з'явився. Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 17.04.2012 представника позивача ОСОБА_1 -за довіреністю № б/н від 03.01.2012.

Відповідач в судове засідання 24.04.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.02.2012 та ухвал від 06.03.2012, від 15.03.2012, від 29.03.2012, від 17.04.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду надсилались відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, яка згідно довідки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 05.03.2012 є юридичною адресою відповідача.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.04.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

18.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РК Траєкторія»(орендар) та Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів»в особі філії «Київський аукціонний центр»(суборендар) було укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 18/10/з/о (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування (в оренду) нежилі приміщення цілісного майнового комплексу магазин № 1 (далі -майно), загальною площею 245,5 кв. м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Алієвої З., 74 на умовах, визначених в цьому договорі.

Майно передається для використання під складське приміщення (п. 2.1. договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що за неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна відповідач має сплатити неустойку за час користування майном після припинення договору суборенди у період з 01.05.2011 по 10.07.2011 в розмірі 20 526,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Факт передачі позивачем та відповідно прийняття відповідачем об'єкта оренди підтверджується актом приймання-передачі від 18.10.2010.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 7.1. договору визначено, що договір діє до 31.12.2010.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Дана норма кореспондується зі ст. 284 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 7.2 договору кожна із сторін має право відмовитись від цього договору, письмово попередивши іншу сторону за 10 календарних днів.

Листом № 1-п/р від 20.04.2011 позивач згідно з п. 7.2 договору повідомив відповідача про розірвання договору з 01.05.2011.

Відповідач отримав вказаний лист 20.04.2011, про що свідчить відповідна відмітка про отримання заступником генерального директора.

З урахуванням викладеного рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 у справі № 5011-40/359-2012 (повний текст підписано 12.04.2012) встановлено, що договір суборенди № 18/10/з/о від 18.10.2010 було пролонговано на той самий термін та є розірваним з 01.05.2011.

Дане рішення станом на 24.04.2012 сторонами до апеляційної інстанції не оскаржено, а отже набрало законної сили.

Відповідно ч. 2 до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 3.1. договору розмір орендної плати визначається з розрахунку 15 грн. за один кв. м. в місяць без ПДВ. Загальний розмір місячної орендної плати становить 4 419,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Оплата наданих послуг здійснюється суборендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно з виставленим рахунком та актом виконаних робіт (п. 3.3 договору).

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 Господарського кодексу України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що листом 1-п/р від 20.04.2011 про розірвання договору позивач вимагав від відповідача повернути орендовані приміщення не пізніше 01.05.2011.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Нежилі приміщення площею 245,5 кв. м., що знаходяться за адресою Київська область, м. Ірпінь, вул. Алієвої З., 74 були повернуті позивачу за актом приймання-передачі лише 11.07.2011.

Отже, матеріали справи свідчать, що в порушення ст. 785 Цивільного кодексу України відповідач після припинення дії договору своєчасно не повернув нежилі приміщення.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом відповідачем порушено обов'язок наймача щодо своєчасного повернення позивачу об'єкту оренди після закінчення дії договору.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пункт 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За обґрунтованими розрахунками позивача розмір подвійної орендної плати за час користування майном після закінчення дії договору оренди у період з 01.05.2011 по 10.07.2011 складає 20 526,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 20 526,00 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Траєкторія»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»в особі філії «Київський аукціонний центр»(м. Київ, вул. М. Раскової, 15, код ЄДРПОУ 20064284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Траєкторія»(м. Київ, вул. Урицького, 40, код ЄДРПОУ 33540479) 20 526 (двадцять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 00 коп. неустойки за користування нежилим приміщенням за час прострочення його повернення, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Суддя В.В.Сівакова

Рішення підписано 26.04.2012.