Ухвала суду № 23704136, 26.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26.04.12 р. № 5006/2/11-63/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку

«Приватбанк» м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ

«МЕТМАШПРОМ» м. Маріуполь

про стягнення заборгованості за кредитним договором №MRH349 від 18.01.2006 у розмірі 25154,41грн.

встановив :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №MRH349 від 18.01.2006 у розмірі 25154,41грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «МЕТМАШПРОМ» м. Маріуполь

Розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 23.04.2012р. та додані до неї документи, господарським судом встановлене наступне:

Згідно з п.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати всім сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В підтвердження виконання приписів п.2 ст.57 ГПК України позивачем надана лише копія фіскального чеку, яка не засвідчена належним чином, та не містить опису вкладення до листа, що позбавляє господарський суд можливості прийняти цей фіскальний чек в якості належного доказу дотримання позивачем вимог ч.1 ст.56 ГПК України.

Відповідно до п.6 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. За змістом абз.1 ч.1 ст.63 ГПК України, ця норма має імперативний характер та покладає на господарський суд обовязок повернути позовну заяву без розгляду у будь-якому випадку, встановленому в ч.1 ст. 63 ГПК України.

З огляду на викладене, факт неподання належних, у розумінні процесуального права (ст.ст.34, 56 ГПК України), доказів надіслання відповідачу копії позовної з додатками, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Крім того, відповідно до п.3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви мають бути докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір, підстави та порядок сплати судового збору визначаються Законом України „Про судовий збір, який набрав чинності 01.11.2011р. Підпунктом 1 п.10 зазначеного закону „Прикінцеві та перехідні положення внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позовну заяву б/н від 23.04.2012р. Публічного акціонерного товариства «КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ передано до органу поштового зв»язку 23.04.2012р., вона має відповідати вимогам ст.ст.54-57 ГПК України в останній редакції закону.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Приймаючи до уваги вищевикладене та майновий характер позовних вимог ПАТ «КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, викладених в позовній заяві б/н, б/д, позивачем до позовної заяви мають бути додані докази сплати судового збору в сумі 1609,50грн.

Управлінням державного казначейства в Київському районі м. Донецька доведено наступні реквізити для перерахування судового збору: отримувач: Управління державної казначейської служби (УДКС) у Київському районі м. Донецька Донецької області; банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) в Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ: 38034002; рахунок: 31118106700006; код бюджетної класифікації: 22030001; символ звітності банку: 206; призначення платежу: у другому рядку цієї графи необхідно зазначити: „Судовий збір за позовом ____ (скорочене найменування позивача) у госп. суд Дон. обл. (код ЄДРПОУ суду 03499901) та вказати пункт з таблиці ставок судового збору, яким визначається розмір збору у конкретному випадку (див. ч.2 ст.4 ЗУ „Про судовий збір).

В наданому позивачем платіжному дорученні №IHM9C0314B018J 1 від 14.03.2012р. є відмінні від вищевикладених платіжні реквізити щодо рахунку отримувача, тому зазначений документ не може розцінюватись судом як належний доказ виконання позивачем приписів п.3 ст.57 ГПК України.

За приписами п.4 ст.63 ГПК України, неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду. За змістом абз.1 ч.1 ст.63 ГПК України, ця норма має імперативний характер та покладає на суд обовязок повернути позовну заяву без розгляду у будь-якому випадку, встановленому в ч.1 ст.63 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, факт неподання належних, у розумінні процесуального права (ст.ст.34, 56 ГПК України), доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі зумовлює обовязок господарського суду повернути позовну заяву. Водночас, чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень господарського суду визнати належним доказом сплати судового збору платіжні документи, реквізити яких не відповідають встановленим законом вимогам.

Разом з цим, господарський суд доводить до відома позивача, що набрання законної сили Законом України Про судовий збір не позбавляє позивача можливості повернути сплачені при поданні позовної заяви судові витрати у звязку з тим, що позовна заява не розглядалась господарським судом, в порядку, встановленому ч.2 п.17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №15 від 22.04.1993р., а саме: шляхом звернення до господарського суду з відповідною заявою, до якої необхідно додати оригінали платіжних документів про сплату судових витрат, що підлягають поверненню.

Крім того господарський суд зазначає, що за вимогами пункту 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), повинні бути засвідчені підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

В поданій позовній заяві документи не засвідчені в установленому порядку, тому не можуть вважатися належним доказом обґрунтування позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись п.п.4,6 ст. 63 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «МЕТМОШПРОМ» м. Маріуполь про стягнення заборгованості за кредитним договором №MRH349 від 18.01.2006 у розмірі 25154,41грн. і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя Уханьова О.О.