Рішення № 23704128, 09.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.12 р. Справа № 5006/29/6/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 683 115,00грн., пені у сумі 22 873,69грн., 3% річних у розмірі 147,56грн., інфляційних витрат у розмірі 2 410,00грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 683 115,00грн., пені у сумі 22 873,69грн., 3% річних у розмірі 147,56грн., інфляційних витрат у розмірі 2 410,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №3300003861 від 13.07.2011р.,щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №3300003861 від 13.07.2011р., протоколу розбіжностей від 22.07.2010р., протоколу узгодження розбіжностей, накладних, рахунку-фактури, виписок з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, претензії від 16.12.2011р. №17/1395-6973.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1-3, 49, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області справу передано на розгляд судді Левшиній Г.В.

Заявою від 17.02.2012р. №17/250-1162 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 642 115,00грн., пеню у сумі 30 403,33грн., 3% річних у розмірі 196,14грн., інфляції у сумі 3 844,23грн.

21.02.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належеним чином засвідчені копії виписок з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

21.02.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі у яких зазначає, що поставка була здійснена на адресу Відповідача 02.11.2011р., що підтверджується відповідною відміткою станції призначення про видачу вантажу в графі 52 накладної №50627124. Рахунок №1-519 від 31.10.2011р. на суму 828 000,00грн., для оплати продукції, був направлений Позивачем в адресу Відповідача кур'єрською поштою, що підтверджується транспортною накладною №28 0597 1954. Крім того Позивачем було надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», листа від 19.01.2012р. №17/18 та довідку від 13.02.2012р. №17/213 за підписом генерального директора та головного бухгалтера яка свідчить про те, що станом на 10.02.2012р. між ПАТ «ЕМС» та приватним акціонерним товариством «Донецьксталь - металургійний завод» діє укладений 13.07.2011р. договір постачання продукції №3300003861, інших договорів, укладених з приватним акціонерним товариством «Донецьксталь - металургійний завод» не має.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 12.03.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Заявою від 02.03.2012р. №17/317-1431 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 390 000,00грн., пеню у сумі 32 033,77грн., 0,1% річних у розмірі 206,66грн., інфляції у сумі 3 844,23грн.

14.03.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії виписок з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

Заявою від 12.03.2012р. №17/348 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 300 000,00грн., пеню у сумі 33 377,81грн., 0,1% річних у розмірі 215,33грн., інфляції у сумі 4 624,23грн.

Заявою від 21.03.2012р. №17/409-1977 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму пені у розмірі 33 513,70грн., 0,1% річних у розмірі 216,20грн., інфляції у сумі 4 624,23грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 21.03.2012р. №17/409-1977, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

03.04.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії виписок з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

Представник Позивача у судове засідання 09.04.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 21.03.2012р. №17/409-1977

Представник Відповідача у судове засідання 09.04.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь - металургійний завод» (Покупець) було укладено договір поставки №3300003861, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно умовам даного договору продукцію виробничо-технічного призначення, іменоване в подальшому Товар. Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки Товару узгоджується сторонами у додатках та/або додаткових угодах, які є невід'ємними частинами даного договору.

У розділі 3 договору сторони дійшли згоди щодо ціни та розрахунків:

- ціна Товару, визначається у додатку та/або додатковій угоді, відповідає рівню звичайних цін. Сторони повідомлені про ціну на Товар, яка склалася на ринку (п.3.1 Договору);

- Покупець, здійснює оплату Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів з дати його поставки та отримання Покупцем рахунку, якщо інше не обумовлено у додатку та/або додаткових угодах. Датою оплати Товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця (п.3.2 Договору);

- по факту відвантаження Товару Постачальник надає Покупцю наступні документи: рахунок 1 екз.; видаткову накладну (товарно-транспортну накладну при відвантаженні вантажу автомобільним транспортом 1 екз.; залізничну накладну про приймання вантажу та акт приймання-передачі при відвантаженні залізничним транспортом та інші спеціальні документи. Податкова накладна видається у день виникнення податкових зобов'язань у відповідності зі ст. 187 Податкового кодексу України (п.3.3 Договору);

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення строків оплати фактично поставленого товару Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого у строк Товару за кожен день прострочення. Але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також зобов'язується погасити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та однієї десятої процента річних за кожен день прострочення.

У пункті 8.1 договору сторони встановили, що даний договір вступає в дію з дати його підписання та діє до 31 грудня 2011 року. Будь-які зміни, доповнення або додатки до договору мають дію, якщо виконані у письмовому вигляді та підписані уповноваженими представниками сторін, за виключенням випадків, передбачених даним договором.

Між Сторонами було підписано додаток №1 до договору поставки №3300003861 від 13.07.2011р. де визначили номенклатуру, кількість, ціну, строк та умови поставки.

На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка Відповідачу на суму 828 000,00грн., що підтверджується залізничною накладною №50627124. Як вбачається з матеріалів справи, вказана продукція була отримана Відповідачем.

Для оплати Позивачем на адресу Відповідача було направлено рахунок - фактуру №1-519 від 31.10.2011р. кур'єрською поштою, Відповідачем вказаний рахунок отримано.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 144 885,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 683 115,00грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 16.12.2011р. №17/1395-6973 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар.

Відповідач у листі від 19.01.2012р. №17/18 зазначив, що претензія від 16.12.2011р. №17/1395-6973 отримана та розглянута. Однак, у зв'язку з довгостроковими взаємовідносинами між підприємствами досить складним є в повній мірі та остаточно визначити суми взаємних зобов'язань за Договором від 13 липня 2011 року №3300003861. Зазначене потребує додаткового часу для всебічного аналізу усієї первинної документації.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем після звернення Позивача до суду з позовною заявою від 25.01.2012р. №17/97-600 було оплачено заборгованість за поставлений товар у повному обсязі, у зв'язку з чим Позивачем заявою від 21.03.2012р. №17/409-1977 на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшено розмір позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №3300003861 від 13.07.2011р. було здійснено поставку Відповідачу на суму 828 000,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались, крім того Відповідачем після звернення Позивача з позовною заявою було погашено заборгованість за поставлений товар у повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте у договорі поставки №3300003861 від 13.07.2011р. п.7.2 визначений іншій розмір процентів річних, а саме 0,1%.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 4 624,23грн.грн., 0,1% річних від суми загального боргу складає 216,20грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 4 624,23грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 0,1% річних дійшов висновку про часткове задоволення у сумі - 215,85грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення строків оплати фактично поставленого товару Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого у строк Товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо їх часткового задоволення у сумі 33 464,95грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод», м.Донецьк про стягнення пені у розмірі 33 513,70грн., 0,1% річних у розмірі 216,20грн., інфляції у сумі 4 624,23грн.задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченко, 122, ЄДРПОУ 30939178) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м.Краматорськ, Донецька область. ЄДРПОУ 00210602) інфляційні витрати у сумі 4 624,23грн., пеню у розмірі 33 464,95грн., 0,1% річних у сумі 215,85грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченко, 122, ЄДРПОУ 30939178) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м.Краматорськ, Донецька область. ЄДРПОУ 00210602) судовий збір у сумі 766,10грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод», м.Донецьк про стягнення пені у розмірі 48,75 грн., 0,1% річних у розмірі 0,35грн.

У судовому засідання 09.04.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.12р.