Рішення № 23703834, 23.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2012Справа №5002-26/730-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ в особі Відділення «Кримська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», м. Сімферополь АР Крим

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес», м. Ялта, АР Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Ялта АР Крим

про стягнення 14526,33 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - ОСОБА_5, юрисконсульт, довіреність №630/11.5.2 від 09.08.2010 р.,

від відповідача - ОСОБА_6, представник за довіреністю №б/н від 01.11.2011 р.,

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі відділення «Кримська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням 30% річних та індексу інфляції в розмірі 53427,46 грн, простроченої заборгованості за процентами з урахуванням 3% річних та індексу інфляції в розмірі 10951,68 грн, пені в розмірі 613,66 грн, всього 64992,80грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір щодо надання у кредит грошових коштів в сумі 100000 грн строком кредитування на 5 років.

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань, які виникали з вказаного кредитного договору, між позивачем та відповідачем був укладений договір поруки, згідно умов якого відповідач поручався перед позивачем відповідати за виконання гр. ОСОБА_4 його зобов'язань, що виникли з кредитного договору. Проте, направлені позивачем поштою вимоги про погашення позичальником простроченої заборгованості залишилися без виконання.

В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості та згідно відповідної заяви просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за кредитом у розмірі 2585,49 грн, 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту в розмірі 10468,19 грн, інфляційні втрати за процентами в розмірі 632,14 грн, 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом у розмірі 226,85 грн та пеню, нараховану у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 613,66 грн.

Відповідач ні відзиву ні письмових пояснень по суті спору не представив.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, явку свого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена за вказаною у позові адресою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

18.10.2006 р. між Акціонерним комерційним банком «Мрія» - Банком та ОСОБА_4 - Позичальником укладений кредитний договір №542-10-06 укладений кредитний договір №542-10-06.

Відповідно до розділу 1 даного договору, предметом Кредитного договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах: сума кредиту 100000 грн, строк кредитування 5 років до 18.10.2011 р., відсотки за користування кредитом 19%.

Згідно з п. 3.1. договору, Банк зобов'язаний надати Позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на строк, що встановлені в п.1.1. Кредитного договору та в порядку і на умовах, встановлених кредитним договором.

За пунктами 4.1. - 4.2. Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку встановлених Кредитним договором.

Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відсотки за користування кредитом у валюті кредиту, у розмірі та порядку, що встановлені Кредитним договором.

Пунктом 9.1. договору кредиту передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми.

В ході виконання своїх прав та обов'язків за договором кредиту, між сторонами були укладені додаткові угоди щодо змін та доповнень договору.

Так, відповідно до п. 8.1. додаткової угоди №1 від 28.11.2008 р., погашення Кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення Кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною Кредитного договору. У разі зміни графіку з будь - яких підстав, новий графік починає діяти, а попередній графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового графіку. Підписання нового графіку не тягне за собою необхідність укладення змін до Конкретного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

01.07.2009 р. між сторонами укладений договір про внесення змін №2. За пунктом 1 якої, у зв'язку з ребредингом та зміною найменування АКБ «Мрія» на ВАТ ВТБ Банк стороною за Кредитним договором №542-10-06 від 18.10.2006 р. стороною від банку виступає Відкрите акціонерне товариства ВТБ Банк в особі Кримської філії ВАТ ВТБ Банк.

Пунктом 2.1. додаткової угоди №2 також був змінений розділ 7 договору кредиту, який регулює порядок нарахування відсотків за користування кредитом».

23.11.2009 р. між сторонами кредитного договору укладений договір про внесення змін №3 до кредитного договору №542-10-06 від 18.10.2006 р. за п. 1 якої, у зв'язку з реорганізацією Кримської філії ВАТ ВТБ Банк у Відділення «Кримська регіональна дирекція» ВАТ ВТБ Банк Сторони домовились внести зміни до кредитного договору в частині пунктів: 2.1., 7.2., розділу 11.

22.02.2010 р. між Банком та Позичальником укладений договір про внесення змін №4 до кредитного договору, за яким сторони домовились доповнити розділ 1 «Предмет договору» Кредитного договору наступними пунктами: «п.1.2. За невиконання зобов'язань, передбачених п.п.4.7. та 4.8. цього договору, Банк підвищує проценту ставку на 5% річних в порівнянні з діючою ставкою за ним договором. Підвищення розміру процентної ставки відповідно до умов цього пункту вважається погодженим в момент укладення цього договору та не потребує укладення договору про внесення змін до цього договору. Після усунення Позичальником порушення зобов'язань, передбачених п.п. 4.7. та 4.8. цього договору, а саме надання Позичальником Банку документів, що підтверджують продовження строку дії договору страхування (страхового полісу) та сплати страхового платежу, процентна ставка за цим договором зменшується на 5% процентних пункти (у випадку, якщо процента ставка була підвищена на 5% процентних пункти, в зв'язку із невиконанням Позичальником п.п.4.7. та 4.8. цього договору) з дати надання відповідних документів».

22.02.2010 р. між ВАТ ВТБ Банк в особі Відділення «Кримська регіональна дирекція» ВАТ ВТБ Банк - Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» - Поручителем укладений договір поруки №01.04-10-ДП01.

Відповідно до визначення термінів у даному договору, боржник - громадянин України ОСОБА_4; боргові зобов'язання - всі зобов'язання Боржника перед Банком по сплаті останньому будь - яких сум, що виникають згідно з положеннями Кредитного договору, як це визначено Кредитним договором, в тому числі щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодування можливих збитків та виконання інших умов Кредитного договору в повному обсязі; кредитний договір - кредитний договір №542-10-06 від 18.10.2006 р. укладений між Банком та Боржником; «Банківський день» - робочий день Банку, протягом якого Банк відкритий для обслуговування платежів клієнтів в межах операційного дня.

Згідно з п. 1.2. договору поруки, сторони договору встановлюють, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по Борговим зобов'язанням Боржника ОСОБА_4, які виникають з умов Кредитного договору №542-10-06 від 18.10.2006 р., а саме: повернути кредит в розмірі 100000 гривень, сплати процентів за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.

Пунктом 2.1. передбачено, що сторони договору визначають, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі Боргових зобов'язань Боржника по Кредитному договору, включаючи повернення суми кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань Боржником.

18.10.2011 р. Відділенням «Кримська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» на адресу ОСОБА_4 та ТОВ «Крим-Авто-Експрес» були направлені листи вимоги №1594/2000-08-2 та №1596/2000-08-2 відповідно з зазначеним повідомленням про те, що станом на 18.10.2011 р. за кредитним договором утворилася прострочена заборгованість.

Звернувшись до господарського суду АР Крим за захистом своїх майнових прав та інтересів позивач вказує, що ні Боржник за договором кредиту, ні Поручитель за договором поруки не виконали своїх договірних зобов'язань, а тому, враховуючи, що відповідач поручився за своєчасне виконання зобов'язань Боржником, позовні вимоги є вмотивованими та підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Досліджуючи правовідносини які склалися між сторонами даної господарської справи суд встановив, що характер та обсяг дій вчинені при виконанні спірного кредитного договору підпадають під дію норм Цивільного законодавства України, в тому числі банківської діяльності, які регулюють кредитні відносини.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України, встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виконання цивільних обов'язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

На день ухвалення рішення у справі позивач посилався на те, що Боржник частково виконав кредитне зобов'язання щодо сплати заборгованості, однак не погасив заборгованість за процентами нарахованими згідно п. 9.1. договору кредиту, інфляційними витратами, 3% річних та пенею, загальна сума яких склала 14526,33 грн.

Так, згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, та абз. 2 цієї ж статті, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, законом, не вимагається обов'язкової процесуальної співучасті, тобто позивач має право звернутися до кожного боржників окремо.

Враховуючи той факт, що ні боржник, ні поручитель своїх обов'язків не виконали, зобов'язання між ними по виплаті заборгованості по кредиту на користь кредитора є солідарним.

Аналогічна позиція міститься у розділі V «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010рр.)».

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ні відповідачем ні третьою особою не надано доказів сплати нарахованих процентів, пені та інфляційних витрат.

Перевіривши наданий розрахунок штрафних санкцій та інших нарахувань, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 549 ЦК України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, з огляду представлення суду достатнього обсягу доказів наявності підстав для стягнення інфляційних витрат, пені та процентів з відповідача, як поручителя виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Належний до сплати судовий збір, суд відносить на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

23.04.2012.

Повний текст рішення складений 25.04.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» (Україна, 98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Московська, 8, к. 3, р/р 26004023000578 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 34836741) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (Україна, 01004, м. Київ, б-р Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26) в особі Відділення «Кримська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» (Україна, 95034, АР Крим, м. Сімферополь,

пр. Перемоги, 26, р/р 36193000001112 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 14359319) інфляційні втрати за кредитом у розмірі 2585,49 грн, 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту в розмірі 10468,19 грн, інфляційні втрати за процентами в розмірі 632,14 грн, 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом у розмірі 226,85 грн та пеню, нараховану у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 613,66 грн, та судовий збір у сумі 1609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.