Ухвала суду № 23703724, 10.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3090/11/0170/23

10.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"- Торова Ірина Олександрівна, довіреність № 81 від 01.02.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим - не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 20.05.11 у справі № 2а-3090/11/0170/23

за позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98312)

до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 адміністративний позов Державного підприємства Керченський міський Торговельний порт задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим №0000012200 від 26.01.2011 у частині застосування пені у розмірі 1074,21 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Крим №0000022200 від 26.01.2011, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у звязку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 26.01.2011 Державною податковою інспекцією в місті Керчі Автономної Республіки Крим винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000012200, яким позивачу нарахована пені у розмірі 1432,93 грн. та №0000022200, яким позивачу нарахована пені у розмірі 1360,00 грн.

Передумовою застосування до позивача пені у розмірі 1432,93грн. та у розмірі 1360,00грн. став акт №7/23-1/01125554 від 05.01.2011 виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за наді експортні послуги, які раніше перевірені актами позапланових перевірок.

Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги щодо правомірного застосування до позивача пені в розмірі 1432,93грн. за порушення 180-денного терміну надходження валютної виручки від Товариства з обмеженою відповідальністю Інфлот- Універсал, яке діє як агент нерезидента-компанії SHIPPING LTD(Росія), за договором №03-02-61 від 11.12.2006, укладеним між Державним підприємством Керченський міський Торговельний порт та Товариством з обмеженою відповідальністю Інфлот- Універсал, на підставі якого позивач надав послуги для т/х ALSHAR(прапор - Росія), т/х DO PLUS(прапор - Мальта) , т/х (прапор Мальта).

Відповідно до вимог статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі статтею 4 Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що при нарахуванні пені за несвоєчасне перерахування виручки в іноземній валюті, отриманої на підставі відповідних рахунків, зокрема, №7021 від 15.01.2009, №7057 від 19.01.2009, №7087 від 22.01.2009, №144 від 02.01.2009, не врахований той факт, що 31.07.2009 позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інфлот-Універсал, за участю третьої особи Акціонерного банку Банк регіонального розвитку про стягнення заборгованості у розмірі 20969,31 грн., яка утворилась на підставі вказаних вище рахунків.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Рішенням від 30.09.2009 по справі2-27/4244-2009 позовні вимоги задоволені у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інфлот-Універсал на користь Державного підприємства Керченський морський торговельний порт20969,31грн.заборгованості, яка виникла на підставі вищезазначених рахунків.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду вказане рішення залишено без змін. Також, у зазначеній постанові встановлено, що в правовідносинах між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю Інфлот-Універсалостанній діяв від свого імені і відповідно, до зазначених правовідносини застосовуються норми глави 69 Цивільного кодексу України (Комісія). Крім того, судом встановлено, що незважаючи на той факт, що і позивач і Товариство з обмеженою відповідальністю Інфлот-Універсал є резидентами, вони правомірно здійснювали розрахунки в іноземній валюті.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що статті 1,2,4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачають, що пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості може нараховуватись виключно за проведення експортних чи імпортних операцій, тобто за здійснення розрахунків в іноземній валюті з нерезидентами України.

Проте, спірним повідомленням-рішенням №0000012200 від 26.01.2011 нараховане пені за неперерахування виручки, отриманої від резидента України ТОВ Інфлот-Універсал, тому рішення про застосування пені за несвоєчасно надходження валютної виручки є протиправним та підлягає скасуванню.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на правомірне застосування до позивача санкцій згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю за спірним податковим повідомленням-рішенням №0000022200 від 26.01.2011 через наступне.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідачем встановлено порушення позивачем строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, за період 01.10.2009 по 01.07.2010, а саме не відображена інформація про заборгованість за проходження транзитом т/х ALSHAR(прапор - Росія), т/х DORADO PLUS(прапор - Мальта) , т/х OR(прапор Мальта), що є порушенням статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, як встановлено рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.09.2009 по справі №2-27/4244-2009, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2009, вказані кошті були переведені судновласниками на розподільний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот- Універсал», якій є їх агентом, меморіальним ордером №2196 від 26.02.2009.

Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України (стаття 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю).

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що майно позивача з 26.02.2009 перебувало на території України, та не підлягало декларування згідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю, оскільки він базується на наявних у справі доказах та судом дана належна правова оцінка нормам матеріального права.

Суд першої інстанції повно та правильно зясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 у справі № 2а-3090/11/0170/23 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко