Ухвала суду № 23702812, 23.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1520/11/0170

23.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

сторони не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 07.04.11 по справі № 2а-1520/11/0170

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим (пер. Садовий, 4,Первомайське,Первомайський район, Автономна Республіка Крим,96300)

до Державного підприємство радгосп-завод ім. 1 Мая (вул. Б. Хмельницького, б. 11,Первомайське,Первомайський район, Автономна Республіка Крим,96300)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим до Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая - задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая (ЕДРПОУ 00413009) на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим заборгованість із страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 року у сумі 56621,90 гривень, заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2011 року сумі 1574,90 гривень.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2010 та направити на новий розгляд.

Сторони в судове засідання не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про дату час та місце судового розгляду сповіщені своєчасно, відповідно чинного законодавства. Представник позивача надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді встановлено, що згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2010 року, який здійснено Державним підприємством радгосп-завод ім. 1 Мая та подано до Управління Пенсійного фонду в Первомайському районі Автономної Республіки Крим, сума страхових внесків нарахована в розмірі 56621,90грн.(а.с.28).

Страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (пункт 6 частини другої статті 17, частина шоста статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Частина друга статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що в установлений строк Державне підприємство радгосп-завод ім. 1 Мая суму недоїмки зі сплати страхових внесків не погасив.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи, за розрахунками позивача заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 56621,90 грн. не погашена, відповідач факт несплати не спростував, ця сума підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б", "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій складають 1574,90 грн.

Згідно статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно пункту «б»статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003№ 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. зазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до супровідного листа про відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій направленого 13.01.2011 позивачем відповідачу, за останнім склалася заборгованість з відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з доставкою та виплатою пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за січень 2011 року в розмірі 1574,90 грн., за списком № 1, яка підлягає відшкодуванню. Розрахунок був отриманий відповідачем 17.01.2011, що підтверджується поштовим повідомленням, однак, на момент розгляду справи, до суду від відповідача не надійшло доказів сплати цієї заборгованості.

Слід зазначити, що відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 58196,80грн., у тому числі заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 року в розмірі 56621,90 грн. та заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списом №1 за січень 2011 року в сумі 1574,90 грн. Оскільки контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду та відповідно до пункту 7 частини першої статті 64, абзацу 8 частини третьої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки, сума заборгованості Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая в розмірі 58196,80 грн. підлягає стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим.

Відповідачем, в порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 у справі № 2а-1520/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук