Постанова № 23702394, 07.12.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-1293/11/2770

07.12.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя- ОСОБА_7, довіреність № 73/10-025 від 21.09.11;

відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О. ) від 01.06.11 у справі № 2а-1293/11/2770

за позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 01.06.2011 у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції не повно та не всебічно з'ясовані обставини справи, не дана їм об'єктивна оцінка, в наслідок чого прийнято незаконне рішення, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 01.06.2011, яка на його думку, прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача - заявника апеляційної скарги підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце апеляційного розгляду сповіщався своєчасно відповідно чинного законодавства, причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь головуючого щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення у справі, пояснення представника позивача, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню через наступне.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований у Гагарінській районній державній адміністрації міста Севастополя з 16 листопада 2005 року, взятий на облік в органах державної податкової служби та до цього часу перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя.

На підставі направлень № 1070/01-173, № 1071/01-173 від 30.07.2010 державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя була проведена перевірка відповідача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: приватного котеджу "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований за адресою: АДРЕСА_3,що орендовано фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 до 31 грудня 2010 року згідно договору оренди нерухомого майна. Перевірка проведена в присутності ОСОБА_2.

Перевіркою встановлено, що при оплаті найму житла терміном три доби за ціною 300,00 грн. за одну добу, на загальну суму 900,00 грн., розрахункова операція не була проведена через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, чим порушено пункти 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За результатами перевірки було складено акт від 30.07.2010 № 0409/27/05/23/2978422558. Від підписання акту перевірки від 30 липня 2010 року відповідач відмовився, про що посадовими особами позивача складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 30.07.2011 № 1727/23-3/2978422558 (а.с.11).

На підставі акту перевірки від 30.07.2010 № 0409/27/05/23/2978422558 державною податковою інспекцію у Гагарінському районі міста Севастополя було прийнято рішення № 0005092330 від 09.09.2010 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 500,00 грн., яке було отримано відповідачем 13 жовтня 2010 року.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 не було враховано всіх обставини, що мали значення для встановлення наявності чи відсутності у діях відповідача порушення порядку проведення розрахунків за послуги та рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій прийнято безпідставно.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України "Про державну податкову службу в України", відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м.Севастополя.

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в України" здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів ), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вказано, що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, розрахункова операція -це, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту ( касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний , що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну.

Згідно з п. 1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операцій, або у випадках, передбачених цим Законом , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

У п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності , які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів ( наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Так, апеляційним переглядом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки, позивач 09.09.2010 прийняв рішення №0005092330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4500,00грн.

Перевірки порядку проведення розрахунків із споживачами за готівкові грошові кошти здійснюються органами державної податкової служби відповідно до статті 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону, планові і позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України, зокрема відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Відповідно до пункту 4 статті 10, пункту 2 статті 11 Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що перевірка господарської одиниці, приватного котеджу "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташований за адресою: АДРЕСА_3, де здійснює свою господарську діяльність відповідач, проходила на підставі відповідних посвідчень в рамках повноважень, даних Законом України "Про державну податкову службу в Україні", що свідчить про її законність.

Повноваження позивача по застосуванню фінансових санкцій за порушення у сфері розрахунків, передбачені статтями 17-24 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відсутність актів законодавства, які б більш детально регулювали порядок перевірки використання реєстраторів розрахункових операцій не може бути перешкодою для застосування фінансових санкцій, встановлених вказаним Законом.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судова колегія зазначає, що для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, в якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування фактів виявлених порушень є підстави для прийняття рішень про застосування штрафних санкцій.

Поняття розрахункової операції визначено у статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно положень якої, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Враховуючи вищевикладене, офіційнім завершенням розрахункової операції є отримання споживачем від особи, уповноваженої на проведення розрахунків, розрахункового документа встановленої форми за місцем реалізації товарів (послуг) разом із належною суми здачі.

Як вбачається з акту перевірки від 30.07.2010 позивачем встановлені факти проведення розрахункової операції на суму 900,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та не видано розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Судовою колегією досліджена звукозапис судового засідання 24.05.2011, в якому були допитані свідки - старші державні податкові ревізори-інспектори ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, яки проводили зазначену перевірку- ОСОБА_6 та ОСОБА_4, з якої вбачається, що під час проведення перевірки особисто відповідач від свого імені показував приміщення, які надаються у оренду, приймав оплату та по факту розрахунку за орендоване житло не видав відповідного розрахункового документу, що також підтверджується матеріалами перевірки.

Поза увагою суду першої інстанції залишився факт оплати фізичній особі-підприємцю послуг у сумі 900,00 грн., що не заперечувалося відповідачем, оскільки із прийняттям відповідачем коштів за оплату найму житла між позивачем і замовником послуг фактично було укладено угоду щодо надання послуги та здійснено її оплату, тому отримані кошти мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму з видачею його замовнику.

Оскільки відповідач не виконав вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то посадовими особами Державної податкової інспекції правомірно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 4500,00 грн.

Отже, застосування до відповідача штрафних санкцій в сумі 4500,00грн згідно з рішенням № 0005092330 від 09.09.2010 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 500,00 грн слід вважати правомірним. При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення.

До того ж слід зазначити, що відповідачу згідно Закону України від 21.12.2000 №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (якій діяв на час виникнення спірних правовідносин) було надано право оскаржити винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у порядку досудового апеляційного оскарження або у судовому порядку, яким він не скористався та у наслідок чого у нього виникла заборгованість.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір оренди нерухомого майна. Предметом даного договору є тимчасове платне володіння та користування жилим приміщенням загальною площею 142,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.48).

З матеріалів справи також вбачається, що між вказаними особами 10.12.2009 було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору оренди. З додаткової угоди вбачається, що орендатор ОСОБА_2 приймає у тимчасове платне володіння і користування приміщенням загальною площею 142,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, а саме: номер 1 в головному 2-х поверхневому будинку (на першому поверсі), банкетний зал, складське приміщення, сауну, підсобне приміщення. Дане майно передається в оренду з метою здачі житла в найом (готельні послуги), але у випадку відсутності клієнтів орендатор має право проживати сам (а.с.47).

Водночас, судом першої інстанції не враховано, що безпосередньо під час проведення перевірки приватного котеджу "ІНФОРМАЦІЯ_1" та складання акту перевірки відповідач не був позбавлений можливості надати зазначену додаткову угоду для огляду посадовим особам, що здійснювали перевірку, або зазначити про її наявність у п.п.4.1. "Зауваження до акту перевірки" п. 4 "Прикінцеві положення", натомість він відмовився від підписання акту перевірки, про що працівниками ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя складено акт від 30.07.10 №0409/27/05/23/2978422558 (а.с.11).

При цьому доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що у разі наявності у відповідача на час проведення перевірки та своєчасного надання до огляду перевіряючим додаткової угоди №1 від 10.12.2009 до договору оренди нерухомого майна результати проведеної перевірки могли б мати інші наслідки, судова колегія вважає обґрунтованими, тому факт відсутності або наявності додаткової угоди безпосередньо при проведенні перевірки підлягав встановленню судом першої інстанції для правильного розгляду справи та прийняття обґрунтованого і законного судового рішення.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в акті перевірки№ 0409/27/05/23/2978422558 від 30.07.2010 посадовими особами податкової інспекції належним чином зафіксовані порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" які повністю підтверджуються матеріалами справи.

Крім зазначеного, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не заперечує проти фактів здійснення їм господарської діяльності у приватному котеджі "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташований за адресою АДРЕСА_3, а також допуску до перевірки посадових осіб позивача.

У силу положень статті 25 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

У свою чергу, відповідно до статті 17 Закону „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 цієї норми).

Дослідивши наявні у справі докази, зокрема, акт перевірки від №0409/27/05/23/2978422558 від 30.07.10, опис грошових коштів на місці перевірки від 30.07.2010, пояснення свідків, які підтверджують факт вчинення з боку суб'єкта підприємницької діяльності порушень встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема здійснення розрахункових операцій, встановлених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", колегія суддів вважає обґрунтованим застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4500,00грн.

Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним, підстави вважати рішення позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005092330 від 09.09.2010 незаконним відсутні, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини які у відповідності з законом, породжують, змінюють або зупиняють права і обов'язки, та що мають значення для справи, не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних (доказових) фактів, наявність чи відсутність яких впливає на остаточний результат справи.

Як наслідок, судове рішення прийнято з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового в порядку пункту 3 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя (суддя Кириленко О.О.) від 01.06.2011 у справі №2а-1293/11/2770 -скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України на р/р 31113104700006, код платежу 21080901, в УДК м.Севастополя, МФО 824509,ЄДРПОУ 24035612 заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям в розмірі 4500,00 грн.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук