Ухвала суду № 23700958, 18.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р.Справа № 2а-16614/10/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011р. по справі № 2а-16614/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-комерційне підприємство"Паритет ЛТД"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України , Управління державного казначейства у Орджонікідзевському районі м. Харкова , Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю видавничо-комерційного підприємства "ПАРИТЕТ-ЛТД" (далі- позивач, ТОВ ВКП"ПАРИТЕТ-ЛТД").

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі-відповідач ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова) № 0000120700/0 від 25.06.2010 року, № 0000120700/1 від 01.09.2010 року, № 0000120700/2 від 28.10.2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме приписи ст. 1, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі-Закон 168/97-ВР). На думку скаржника, судом першої інстанції не враховано того, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова діяло в межах повноважень, наданих Законом України "Про державну податкову службу в Україні", та прав позивача не порушувала. Крім того, позивач, посилаючись на висновки акту перевірки відповідача, зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що ТОВ ВКП"ПАРИТЕТ-ЛТД" задекларована частина залишку від'ємного значення фактично сплачена отримувачем товарів постачальникам таких товарів у попередніх періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування у розмірі 97 422,00 грн. з березня 2006р. по липень 2008р. Разом з тим, сплата по даним податковим періодам фактично відсутня і документи на підтвердження факту оплати послуг постачальника на перевірку підприємством не надавалися.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів було проведено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію м.Харкова ДПС України відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру та постанови Уряду України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване Орджонікідзевським виконком районної ради народних депутатів, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію № 164/19 від 04.06.91року. Позивач перебуває на податковому обліку в Індустріальній МДПІ м. Харкова ДПС України за № 4 КН.3 та є платником ПДВ з 11.07.1997р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100137466 від 05.09.2008р.

11.06.2010 року Індустріальною МДПІ м. Харкова ДПС України проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" щодо достовірності заявленої ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року, в ході якої встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97-ВР, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2008 року в сумі 43424,00 грн.

За результатом перевірки Індустріальною МДПІ м. Харкова ДПС України було складено Акт "Про результати невиїзної документальної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року" № 1429/07-004/14101911 від 11.06.2010 року (надалі - Акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, згідно підпункту "б", "в"п.п.4.2.2 п.4.2, ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 (далі - Закон №2181), Індустріальною МДПІ м. Харкова ДПС України було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000120700/0 від 25.06.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за липень 2008 року в розмірі 43424,00 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та звернувся з первинною скаргою до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

За результатами адміністративного оскарження Індустріальною МДПІ м. Харкова ДПС України скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення - рішення - без змін.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №0000120700/1 від 01.09.2010 року, яке містило новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Позивачем подана повторна скарга до Державної податкової адміністрації в Харківській області, за результатами розгляду якої повторна скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення Індустріальної МДПІ м. Харкова ДПС України № 0000120700/0 від 25.06.2010 року (№0000120700/1 від 01.09.2010 року) та рішення Індустріальної МДПІ м. Харкова ДПС України про розгляд первинної скарги без змін.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні - рішенні, відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №0000120700/2 від 28.10.2010 року.

Не погодившись з рішеннями Індустріальної МДПІ м. Харкова ДПС України, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності правомірності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок Індустріальної МДПІ м. Харкова ДПС України про зменшення ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 43424,00 грн. по декларації за липень 2008 року зроблений за правовідносинами позивача з ПП "Агродар - 2007".

Так, між ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" та ПП "Агродар - 2007" було укладено договір купівлі - продажу № 22/04-1 від 22.04.2008 року. Відповідно договору ПП "Агродар - 2007" (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" (покупця) муку першого сорту, виробництва ДП "Ахтирьский КХП" (товар), а покупець прийняти та оплатити товар. До договору було укладено додаткові угоди № 1, 2, 3 якими збільшено кількість товару та загальну суму договору. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок продавця згідно оформлених рахунків.

На виконання умов зазначеного договору, ПП "Агродар - 2007" поставило товар ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" (в рамках позовних вимог) на суму 260544,00 грн., в т.ч. ПДВ -43424,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000112 від 27.06.2008 року на суму 260544,00 грн., в т.ч. ПДВ -43424,00 грн. ПП "Агродар - 2007" видано податкову накладну № 76 від 27.06.2008 року на загальну суму 260544,00 грн., в т.ч. ПДВ -43424,00 грн.

ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" в свою чергу на виконання умов договору було здійснено оплату зазначеного товару в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 240 від 03.07.2008 року на суму 150544,00 грн. з ПДВ, № 247 від 04.07.2008 року на суму 60000,00 грн. з ПДВ, № 252 від 07.07.2008 року на суму 50000,00 грн. з ПДВ.

З матеріалів справи також вбачається, що в подальшому придбаний у ПП "Агродар - 2007" товар було реалізовано, що підтверджують наявні в матеріалах справи документи, зокрема, видаткова накладна № ГТД 805000011/8/000347 від 27.06.2008 року, ВМД № 805000011/8/000347 від 27.06.2008 року, Інвойс № 7 від 24.06.2008 року (з відміткою Сумської митниці від 27.06.2008 року), транспортні накладні Укрзалізниці за № 44201106, № 44201105, № 44201104 з відміткою Сумської митниці про перетин кордону 27.06.2008 року, Сертифікати якості № 014179, № 014177, № 014176 від 26.08.2008 року та експортний сертифікат якості № 75-19-24ЕС-159367, № 75-19-24/ЕС-159368, № 75-19-24/ЕС-159366.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про реальність виконання договору купівлі - продажу, укладеного з ПП "Агродар - 2007". Крім того, зазначений факт не заперечується відповідачем.

Матеріалами справи встановлено, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих послуг, на підставі виданих ПП "Агродар - 2007" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за червень 2008 року.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" виконало вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР сплативши податок на додану вартість в ціні придбаного у ПП "Агродар - 2007" товару, який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону У№ 168/97-ВР - видав ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" належним чином оформлену податкову накладну на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманого товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, судова колегія відмічає, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні придбаного у ПП "Агродар - 2007" товару.

Відповідно до п.п. 7.7.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. ст. 7 Закону № 168/97 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.8. ч. 1 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, обов'язковою умовою для отримання права на бюджетне відшкодування ПДВ є наявність податкового кредиту з ПДВ та фактична сплата податку в ціні отриманих товарів (послуг).

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" мало податковий кредит та фактично сплатило податок на додану вартість в ціні придбаних товарів у відповідному розмірі, а тому мало право на бюджетне відшкодування у відповідній сумі.

Крім того, колегія суддів зауважує, що Індустріальною МДПІ м. Харкова ДПС України було проведено перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.06.2008 по 31.07.2008 року. За результатом перевірки Індустріальною МДПІ м. Харкова ДПС України було складено Довідку "Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.06.2008 по 31.07.2008р." № 1522/16-14101911 від 18.09.2008 року (надалі - Довідка). В Довідці проаналізовано правовідносини ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" з ПП "Агродар - 2007" та підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування.

Разом з тим, Індустріальною МДПІ м. Харкова ДПС України через 2 роки після отримання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування по декларації за липень 2008 року було проведено невиїзну документальну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року.

Відповідно до п.п. 7.7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Отже, Законом № 168/97-ВР визначено обов'язок проведення податковим органом перевірки протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, а за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як було зазначено вище, невиїзну документальну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року, Індустріальною МДПІ м. Харкова ДПС України в порушення вимог Закону № 168/97-ВР було проведено через 2 роки після отримання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування по декларації за липень 2008 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та недоведеності правомірності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень не знайшли свого підтвердження ні під час судового розгляду справи судом першої інстанції, ні в ході апеляційного провадження. Твердження відповідача щодо відсутності фактичної оплати послуг постачальника з боку позивача були спростовані наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, платіжними дорученнями № 240 від 03.07.2008 року на суму 150544,00 грн. з ПДВ, № 247 від 04.07.2008 року на суму 60000,00 грн. з ПДВ, № 252 від 07.07.2008 року на суму 50000,00 грн. з ПДВ. Жодних доказів на підтвердження обставин, викладених в апеляційній скарзі, позивачем надано не було.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011р. по справі № 2а-16614/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.