Ухвала суду № 23700731, 28.04.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження 22ц/2090/2857/2012 Справа № 2034/2-1783/2011 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1Категорія: договірні Доповідач -Бездітко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді-Бездітка В.М.,суддів колегії-Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,при секретарях-Москаленко Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_6 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2011 року по цивільній справі за позовомПублічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»доОСОБА_6 прозвернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(далі -ПАТ КБ «ПриватБанк») та відповідачем укладено кредитно-заставний договір № НАL2АD0000149764 від 24 вересня 2008 року. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредитні кошти у сумі 17625,54 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23 вересня 2010 року.

Відповідач свої обов'язки щодо погашення суми кредиту та відсотків за користування кредитом не виконує, у зв'язку з чим станом на 07 жовтня 2010 року заборгованість складає 64780,76 грн. Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором звернути стягнення на предмет застави: автомобіль WALL», модель: », рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_6

Представник позивача - ОСОБА_7 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити, проти постановлення у справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2011 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк». В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № НАL2АD0000149764 від 24.09.2008 року в розмірі 64780 грн. 76 коп. звернено стягнення на автомобіль ЕАТ WALL», модель: «Н0VЕR», рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_6 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»судові витрати в розмірі 767 грн. 81 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування заочного рішення суду першої інстанції, постановлення нового рішення про відмову у задоволені позову. Вказав, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Зазначив, що кредитно-заставний договір № НАL2АD0000149764 від 24 вересня 2008 року є нікчемним в частині звернення стягнення на предмет застави, оскільки нотаріально не посвідчений. Посадові особи ПАТ КБ «ПриватБанк»при укладанні договору ввели його в оману, оскільки різниця розміру щомісячних платежів зазначених у додатку № 1 до договору та у пункті 17.8 договору складає 207, 68 доларів США. Вважає, що розмір пені нараховано позивачем з порушенням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Вказав, що позивач не надав до суду першої інстанції належних доказів підтверджуючих правильність нарахування процентів за користування кредитом та пені.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно преамбули ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Судовим розглядом та матеріалами справи встановлено, що 24.09.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_6 укладено кредитно-заставний договір № HAL2AD0000149764.

Відповідно умов кредитно-заставного договору, ПАТ КБ «ПриватБанк»надав позичальникові кредитні кошти у розмірі 17625,54 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.09.2010 року. Погашення заборгованості повинно здійснюватися позичальником щомісячно шляхом надання ПАТ КБ «ПриватБанк»грошових коштів (щомісячний платіж) у розмірі 791,68 доларів США для погашення заборгованості, що складається з заборгованості за кредитом, відсотків та інших витрат згідно умов кредитно- заставного договору (а.с.7-12).

В забезпечення зобов'язань за кредитно-заставним договором № HAL2AD0000149764 від 24.09.2008 року позичальник надав в заставу автомобіль WALL», модель: », рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить відповідачу на праві приватної власності.

Відповідно до п. 9 кредитно-заставного договору № HAL2AD0000149764 від 24.09.2008 року застава була зареєстрована 02.04.2007 року за реєстраційним № 4737278 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 35647361 від 12.04.2012 року

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»виконав належним чином та у повному обсязі, надавши позичальникові кредитні кошти.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка становить на 07.10.2010 року 64780,76 грн. (а.с.6).

Постановив рішення про задоволення позовних вимог районний суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач при настанні терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, не виконує передбачений укладеним між ним та позивачем кредитно-заставним договором обов'язок зі своєчасного повернення суми кредиту та відсотків за користування ним, у зв'язку з чим вважав, зо за рахунок предмета застави заставодержатель мав право задовольнити в повному обсязі свою вимогу щодо звернення стягнення. .

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним у справі доказам та прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги, що кредитно-заставний договір № НАL2АD0000149764 від 24 вересня 2008 року є нікчемним в частині звернення стягнення на предмет застави, оскільки нотаріально не посвідчений є помилковими та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. На час укладання спірного договору ст. 13 Закону України «Про заставу» не передбачала нотаріальне посвідчення договорів застави предметом яких є транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації. Вимога про нотаріальне посвідчення таких договорів застави була введена відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.07.2010 року. Посилання ОСОБА_6 на ст. 13 ЗУ «Про заставу»в редакції від 06.07.2010 року є необґрунтованим, оскільки на момент укладання спірного кредитно-заставного договору та реєстрації предмета застави, вимоги про нотаріальне посвідчення договорів застави предметом яких є транспортні засобі, не існувало, у зв'язку з чим право застави у відповідності до вимог ст. 16 ЗУ «Про заставу»виникло з моменту укладання кредитно-заставного договору.

Доводи апеляційної скарги, що розмір пені нараховано позивачем з порушенням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» є необґрунтованими, оскільки зазначений закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, суб'єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності. ОСОБА_8 не надано жодного належного та допустимого доказу підтверджуючого неправильність нарахування пені у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання.

Посилання в апеляційній скарзі, що невідповідність розміру погашення заборгованості в п. 17.8 договору та додатку № 1 до договору висновків суду першої інстанції не спростовує та протирічать умовам договору. Суми за графіком погашення заборгованості включають в себе погашення заборгованості за кредитом, винагороду та проценти за користування ним, що не враховано ОСОБА_8 при запереченні розміру щомісячного платежу. Незважаючи на те, що строк сплати кредиту сплинув ще 23.09.2010 року ОСОБА_8 не надано доказів щодо погашення заборгованості. Згідно п. 13.10 спірного договору з відповідним позовом про визнання окремих частини договору недійсними чи протиріч щодо виконання умов договору до суду не звертався, відповідний розрахунок в підтвердження своїх заперечень не надав.

Посилання в апеляційній скарзі на той факт, що посадові особи ПАТ КБ «Приватбанк» при укладання договору навмисно ввели позивача в оману не ґрунтуються на матеріалах справи. При укладанні кредитно-заставного договору позичальник своїм підписом засвідчив факт та згоду з умовами договору, підтвердив свої права та обов'язки за договором і погодився з ними, підтвердив свою здатність виконувати умови договору.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -