Справа № 419/1229/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2012 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
при секретарі Бойко А.В.,
за участю представника позивача Шкваря К.М.,
за участю відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким звернути стягнення на предмет застави -автомобіль: Daewoo, модель: Nexia, 2006 року випуску, тип Т3: легковий седан В, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути судові витрати з відповідача.
В обґрунтування позову позивач вказав на те, що 27 квітня 2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №DNK0AN09980360. Згідно умов договору, банком надано позичальнику кредит у сумі 15844,37 доларів США на строк до 23.04.2014 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,00 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і відповідач 27.04.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави, відповідач надав в заставу автомобіль Daewoo, модель: Nexia, 2006 року випуску, тип Т3: легковий седан В, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, був укладений договір поруки №DNK0AN09980360 від 27.04.2007 року, між банком та поручителем ОСОБА_3, відповідно до умов якого, остання взяла на себе на добровільних засадах відповідати перед банком по зобов'язаннях позичальника ОСОБА_2 в повному обсязі. В порушення взятих на себе зобов'язань, позичальник ОСОБА_2 перестав належним чином здійснювати повернення заборгованості за користування кредитом, внаслідок чого, виникла заборгованість, яка станом на 06.10.2011 року складає 136240 грн. 22 коп., у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовну заяву не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що дійсно 27 квітня 2007 року між банком та ним був укладений кредитний договір №DNK0AN09980360, згідно умов якого, йому був наданий кредит у розмірі 11500 доларів США на строк до 20.04.2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Крім того, 27 квітня 2007 року між ним та банком був укладений договір застави рухомого майна, згідно умов якого, відповідач надав в заставу автомобіль Daewoo, модель: Nexia, 2006 року випуску, тип Т3: легковий седан В, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1. Зазначений предмет застави, згідно акту прийому в заклад автомобіля від 29 березня 2011 року, був вилучений ПАТ КБ «ПриватБанк», тим самим, вважає, що банк скористався правом на погашення кредиту шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
В судовому засіданні встановлено, що 27 квітня 2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №DNK0AN09980360. Згідно умов договору банком надано позичальнику кредит у сумі 15844,37 доларів США на строк до 23.04.2014 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,00 % річних (арк.с.11-15).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_2 27.04.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави, відповідач надав в заставу автомобіль Daewoo, модель: Nexia, 2006 року випуску, тип Т3: легковий седан В, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить останньому на праві власності (арк.с.19-23).
Відповідно до п.7.1 Кредитного договору погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати боржником з 24 по 28 число кожного місяця грошових коштів (щомісячні платежі) у сумі 1754,74 грн. для погашення заборгованості по кредиту, відсотків, винагороди.
Згідно ст.256 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.130 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 06.10.2011 року має заборгованість в сумі 17094,13 доларів США, яка складається: 10350,21 доларів США -заборгованість за кредитом; 4123,65 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 439,66 доларів США-заборгованість по комісії за користування кредитом; 2180,61 доларів США -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Договором застави рухомого майна передбачено, що у випадку порушення заставодавцем (позичальником) зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.
Як вбачається з акту від 29 березня 2011 року ОСОБА_2 передав, а ПАТ КБ «ПриватБанк»прийняв, у заклад предмет застави -автомобіль Daewoo, модель: Nexia, 2006 року випуску, тип Т3: легковий седан В, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, який доручив Приватбанку реалізувати, а виручені від продажу гроші направити на погашення заборгованості по кредитному договору (арк.с. 40).
Відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу»від 02.10.1992 року №2655-ХІІ із змінами і доповненнями, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. (право застави) (ст.527 ЦК України).
28 листопада 2011 року позивач направив відповідачу повідомлення про прострочену заборгованість за кредитним договором, з пропозицією, не пізніше 30 календарних днів, з дати отримання повідомлення, погасити прострочену заборгованість та попередженням у разі неналежного виконання зобов'язань про намір звернення стягнення на предмет застави (арк.с. 26).
Згідно з умовами договору застави, у разі порушення заставодавцем зобов'язань за цим договором, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань зі сплати кредиту, відсотків, винагороди, а в разі невиконання -звернути стягнення на предмет застави (пункт 15.7.2. договору) (зворот арк.с.39).
Пунктом 15.9 договору застави передбачено, що у разі звернення стягнення на предмет застави, заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги заставодержателя в повному обсязі, включаючи кредит, відсотки, винагороду та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки за порушення зобов'язань за кредитним договором (арк.с.21).
Отже, зобов'язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо кредит погашений, сплачені проценти та витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань по кредитному договору.
Пунктом 25 договору застави передбачено, у випадку, коли суми, вирученої від продажу предмету застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог з іншого майна заставодавця (арк.с.22).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач особисто, передав заставний автомобіль ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується актом від 29 березня 2011 року (арк.с.40). Зазначений транспортний засіб був проданий, а кошти, отримані від реалізації заставного майна, було зараховано в рахунок заборгованості за кредитним договором №DNK0AN09980360 від 27 квітня 2007 року, що підтверджено розрахунком, який є в матеріалах справи (арк.с.6-9, 56-57), однак даних коштів було недостатньо для повного погашення заборгованості.
Аналіз наявних та досліджених письмових доказів, підтверджує правомірність звернення Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про заставу»договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.
Статтею 15 цього Закону в редакції Закону України від 18.11.2003 року №1255 передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.
Згідно з Законом №1255-IV від 18.11.2003 року було внесено зміни до ч.3, ст.577 ЦК України, згідно якої застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
За переліченими нормами законів на момент укладення між сторонами договору застави рухомого майна (27.04.2007 року) обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації підлягали лише договори застави нерухомого майна і лише у редакції Закону України «Про заставу»від 06.07.2010 року №2435-VI ч.2 ст.13 Закону передбачено, що у випадках коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.
Однак за наявності законних підстав щодо задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет застави транспортного засобу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 136240 грн. 22 коп. (повний розрахунок приведено вище), вимоги позивача про надання йому права продати транспортний засіб з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПриватБанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу задоволенню не підлягають, оскільки така процедура продажу, передбачена ст.38 Закону України «Про іпотеку», в той час, як відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу»звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернене стягнення, проводиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріуса в установленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Інші посилання відповідача є безпідставними, спростовуються наведеними обставинами, а докази, на які посилається останній, не ґрунтуються на законі.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача.
Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд стягує сплачені судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 1362 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 130, 256, 572, 589, 590 ЦК України, ст.ст.19, 20 Закону України «Про заставу», ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави -задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет застави -автомобіль: Daewoo, модель: Nexia, 2006 року випуску, тип Т3: легковий седан В, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNK0AN09980360 від 27 квітня 2007 року в сумі 136240 (сто тридцять шість тисяч двісті сорок) грн. 22 (двадцять дві) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н. В. Токар
Судове рішення № 23699484, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 25.04.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 419/1229/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: