Рішення № 2369417, 12.11.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.08 р. Справа № 7/174

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк

До відповідача: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк (виробнича одиниця “Жданівкатепломережа”)

Предмет спору: стягнення суми боргу 197 613 грн. 12 коп., пені 17 791 грн. 77 коп., 3% річних – 7 139 грн. 80 коп., інфляційних – 6 629 грн. 53 коп.

За участю представників:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: Анохіна Т.І. – предст.за довірен.

У судовому засіданні 06.11.2008р. на підставі ст..77 ГПК України оголошено перерву до 12.11.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк звернулося з позовом до господарського суду Донецької області до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк (виробнича одиниця “Жданівкатепломережа”) про стягнення суми боргу 197 613 грн. 12 коп., пені 17 791 грн. 77 коп., 3% річних – 7 139 грн. 80 коп., інфляційних – 6 629 грн. 53 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії 58а від 04.01.2005р. з додатковими угодами та додатками до нього; лист №566 від 27.06.2006р.; рахунки №58а від 01.02.2007р., від 01.03.2007р., від 02.04.2007р.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог від 24.10.2008р. №30/443, згідно якої просить стягнути з відповідача суму боргу за період з січня по березень 2008р. – 197 263 грн. 12 коп., пені – 17 791 грн. 77 коп., 3% річних – 7 132 грн. 66 коп., інфляційних – 6 609 грн. 93 коп. У судовому засіданні 27.10.2008р. позивач пояснив, що уточнення позову є фактично заявою про зменшення позовних вимог, проте заяви в порядку ст..22 ГПК України підписаною повноважною особою, суду не надано.

Відповідач у відзиві №юр/4192 від 27.10.2008р. та у судовому засіданні суму боргу у розмірі 197 263 грн. 12 коп. визнав, просить розстрочити зазначену суму боргу строком на 12 місяців у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства. Вимоги в частині стягнення 3% річних – 7 139 грн. 80 коп. та інфляційних – 6 629 грн. 53 коп. заперечив.

Вимоги щодо стягнення пені – 17 791 грн. 77 коп. відповідач також заперечив, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності для стягнення цієї суми (1 рік).

У судовому засіданні відповідач визнав заборгованість за електроенергію у розмірі 197 263 грн. 12 коп., наполягає на задоволенні клопотання про розстрочення зазначеної вище суми строком на 12 місяців, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

У судовому засіданні 06.11.2008р. відповідач зазначив, що розрахунок 3% річних та інфляційних здійснено арифметично вірно, проте заперечив вимоги щодо стягнення цих сум у зв’язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Позивач надав заперечення №30/152 від 05.11.2008р. щодо клопотання відповідача про розстрочення суми заборгованості строком на 12 місяців, просить суд відмовити у зазначеному клопотанні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №58а від 04.01.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами та додатками до нього, без протоколу розбіжностей.

Згідно п.9.5 Договору, його укладено на строк до 04.01.2008р. та договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої суми боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п.3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у січні – березні 2007р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії не виконав, послуги з електропостачання сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за електроенергію за січень-березень 2007р. у розмірі 197 613 грн. 12 коп.

В ході розгляду справи судом встановлено, що заборгованість за зазначений період складає 197 263 грн. 21 коп., що визнано відповідачем, підтверджено позивачем і підлягає стягненню.

Вимоги в залишковій частині щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за електроенергію задоволенню не підлягають.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, позивач, посилаючись на здійснення відповідачем платежів за електроенергію несвоєчасно та не в повному обсязі, просить стягнути з відповідача з 14.02.2007р. по 30.09.2008р. 3% річних – 7 139 грн. 80 коп. та інфляційні – 6 629 грн. 53 коп.

Відповідач зазначив, що розрахунок 3% річних та інфляційних здійснено арифметично вірно, проте заперечив вимоги щодо стягнення цих сум у зв’язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання від 06.11.2008р. Проте, правового обґрунтування своїх заперечень відповідач суду не надав.

Інфляційні перераховані судом відповідно до чинного законодавства, складають 71954 грн. 34 коп., тоді як позивачем заявлено до стягнення 6 629 грн. 53 коп., що не суперечить чинному законодавству. Таким чином вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних підлягають задоволенню у повному обсязі.

3% річних перераховані судом відповідно до чинного законодавства, складають 7 132 грн. 66 коп. та підлягають стягненню у цьому розмірі.

Вимоги в залишковій частині щодо стягнення з відповідача 3% річних задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених цим договором та Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 17 791 грн. 77 коп. пені, яка нарахована на суму боргу за січень-березень 2007р. за період з 14.02.2007р. по 30.09.2008р.

Відповідач заперечив проти стягнення з нього пені у сумі 17 791 грн. 77 коп., посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності для стягнення цієї суми (1 рік).

Оскільки відповідач наполягає на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого права, суд відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України при розгляді справи застосовує позовну давність.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 2 ст.258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Право на пред’явлення вимоги у позивача виникло через 5 календарних днів після отримання відповідачем рахунків на сплату за спожиту електричну енергію за січень-березень 2007р. На рахунках значиться підпис відповідача про їх отримання із зазначенням дати – рахунок за січень 2007р. отриманий 01.02.2007р., за лютий 2007р. – 01.03.2007р., за березень 2007р. – 02.04.2007р., що також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні. Таким чином, 07.02.2007р., 07.03.2007р. та 08.04.2007р. позивач вже знав про порушення його прав. Отже, перебіг позовної давності у цій справі в частині нарахування суми пені на заборгованість за січень 2007р. почався саме 07.02.2007р., за лютий 2007р. – 07.03.2007р., за березень 2007р.– 08.04.2007р. та сплив відповідно 07.02.2008р., 07.03.2008р. та 08.04.2008р., тоді як позивач звернувся до суду з вимогою стягнути вищезазначену пеню лише 25.09.2008р., про що свідчить штемпель господарського суду Донецької області про одержання вхідної кореспонденції.

Згідно п.4 ст.267 Цивільного кодексу України, сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення суми пені у розмірі 17 791 грн. 77 коп., нарахованої на заборгованість, яка виникла у січні-березні 2007р., поважність пропущення строку позовної давності позивач суду не довів, клопотання про поновлення пропущеного строку на подав, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення в частині стягнення боргу у розмірі 197 263 грн. 12 коп. строком на 12 місяців.

Позивач проти розстрочки виконання рішення заперечив.

Враховуючи обставини, викладені відповідачем, той факт, що відповідач є комунальним підприємством, на підприємстві значна дебіторська заборгованість, негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку, що існують обставини, які ускладнюють виконання рішення і вважає можливим на підставі п.6 ст.83 ГПК України клопотання відповідача задовольнити частково і надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення боргу в сумі 197 263 грн. 12 коп. на 3 місяця з виплатою рівними частинами в перший та другий місяці по 65754 грн. 37 коп., в третій місяць – 65754 грн. 38 коп.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст..129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк (виробнича одиниця “Шахтарськтепломережа”) (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26002301751981 у філії Головного управління „Промінвестбанку” в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 26221744) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк (86700, Донецька область, м.Харцизьк, вул..Адамця, 58, п/р 260313031292 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) суму боргу у розмірі 197 263 грн. 12 коп.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення боргу в сумі 197 263 грн. 12 коп. на 3 місяця з виплатою рівними частинами в перший та другий місяці по 65754 грн. 37 коп., в третій місяць – 65754 грн. 38 коп.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк (виробнича одиниця “Шахтарськтепломережа”) (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 26002301751981 у філії Головного управління „Промінвестбанку” в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 26221744) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк (86700, Донецька область, м.Харцизьк, вул..Адамця, 58, п/р 26005059804400 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 00130932) 3% річних – 7 132 грн. 66 коп., інфляційні – 6 629 грн. 53 коп., державне мито – 2 110 грн. 06 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 108 грн. 65 коп.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя

Вик. Косицька В.Ю.

Надруковано прим. – 3:

1 позивачу,

1 відповідачу,

1 суду.