Рішення № 2369416, 12.11.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.08 р. Справа № 7/175

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк

До відповідача: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк.

Предмет спору: стягнення суми боргу – 236 260 грн. 49 коп., пені – 22 441 грн. 94 коп., 3% річних – 8 740 грн. 71 коп., інфляційних – 56 093 грн. 32 коп..

За участю представників:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

У судовому засіданні 06.11.2008р. на підставі ст..77 ГПК України оголошено перерву до 12.11.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк звернулося з позовом до господарського суду Донецької області до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення суми боргу 236 260 грн. 49 коп., пені – 22 441 грн. 94 коп., 3% річних – 8 740 грн. 71 коп., інфляційних – 56 093 грн. 32 коп..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №13 від 20.04.2007р. з додатками до нього; листи №506 від 23.03.2007р. та №1952 від 26.08.2008р.; акти прийому-передачі електроенергії; рахунки №13-3 від 25.03.2007р., №13/2 від 27.02.2007р., №13/8 від 26.08.2008р.

У судовому засіданні 27.10.2008р. позивач повідомив, що відповідач сплатив суму основного боргу за серпень 2008р. у розмірі 42 341 грн. 83 коп., а відповідач підтвердив факт оплати суми боргу за серпень 2008р., що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Відповідач у відзиві №юр/4192 від 27.10.2008р. та у судовому засіданні суму боргу у розмірі 236 260 грн. 49 коп. визнав, просить розстрочити зазначену суму боргу строком на 12 місяців у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства. Вимоги в частині стягнення 3% річних – 8 740 грн. 71 коп. та інфляційних – 56 093 грн. 32 коп. заперечив.

У судовому засіданні 06.11.2008р. відповідач вимоги щодо стягнення пені – 22 441 грн. 94 коп. також заперечив, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності для стягнення цієї суми (1 рік), що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Позивач надав заперечення №30/169 від 05.11.2008р. щодо клопотання відповідача про розстрочення суми заборгованості строком на 12 місяців, просить суд відмовити у зазначеному клопотанні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №13 від 20.04.2007р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками до нього, без додаткових угод та протоколу розбіжностей.

Згідно п.9.5 Договору, його укладено на строк до 31.12.2007р. та договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої суми боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2235,4 кВт, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п.7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії. Оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у лютому – березні 2007р. та серпні 2008р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за електроенергію за лютий-березень 2007р. та серпень 2008р. у розмірі 236 260 грн. 49 коп.

В ході розгляду справи судом з’ясовано, що відповідач частково сплатив суму боргу, зокрема за серпень 2008р. у сумі 42 341 грн. 83 коп., після подачі позовної заяви до суду, що підтверджено матеріалами справи та представниками сторін у судовому засіданні.

Таким чином, провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу за серпень 2008р. у сумі 42 341 грн. 83 коп. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за лютий-березень 2007р. у сумі 193 918 грн. 66 коп. доведені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, позивач, посилаючись на здійснення відповідачем платежів за електроенергію несвоєчасно та не в повному обсязі, просить стягнути з відповідача з 14.03.2007р. по 20.09.2008р. 3% річних – 8 740 грн. 71 коп. та інфляційні 56 093 грн. 32 коп.

Відповідач заперечив вимоги щодо стягнення зазначених вище сум у зв’язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, що зафіксовано протоколом судового засідання від 06.11.2008р. Проте, правового обґрунтування своїх заперечень відповідач суду не надав.

3% річних у сумі 8 740 грн. 71 коп. та інфляційні у розмірі 56 093 грн. 32 коп. нараховані відповідно до чинного законодавства та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених цим договором та Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 22 441 грн. 94 коп. пені, яка нарахована на суму боргу за лютий-березень 2007р. та за серпень 2008р. за період з 21.03.2008р. по 20.09.2008р.

Відповідач заперечив проти стягнення з нього пені у сумі 22 441 грн. 94 коп., посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності для стягнення цієї суми (1 рік).

Оскільки відповідач наполягає на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого права, суд відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України при розгляді справи застосовує позовну давність.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 2 ст.258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Право на пред’явлення вимоги у позивача виникло через 5 банківських днів після отримання відповідачем рахунків на сплату за спожиту електричну енергію за лютий-березень 2007р. та серпень 2008р. На рахунках значиться підпис відповідача про їх отримання із зазначенням дати – рахунок за лютий 2007р. отриманий 27.02.2007р., за березень 2007р. – 28.03.2007р., за серпень 2008р. – 26.08.2008р. що також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні. Таким чином, 07.03.2007р., 05.04.2007р. та 03.09.2007р. позивач вже знав про порушення його прав. Отже, перебіг позовної давності у цій справі в частині нарахування суми пені на заборгованість за лютий 2007р. почався саме 07.03.2007р., за березень 2007р.– 05.04.2007р., за серпень – 03.09.2008р. та спливає відповідно 07.03.2008р., 05.04.2008р. та 03.09.2009р., тоді як позивач звернувся до суду з вимогою стягнути вищезазначену пеню лише 25.09.2008р., про що свідчить штемпель господарського суду Донецької області про одержання вхідної кореспонденції.

Згідно п.4 ст.267 Цивільного кодексу України, сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивач пропустив строк позовної давності для пред’явлення вимоги щодо стягнення пені нарахованої на суму заборгованості по рахунках на сплату за лютий-березень 2007р., поважність пропущення строку позовної давності позивач суду не довів, клопотання про поновлення пропущеного строку на подав, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Проте, строк позовної давності в частині вимог щодо стягнення пені нарахованої на суму боргу за серпень 2008р. на час подачі прозову до суду не сплив.

Із розрахунку суми пені доданого позивачем до позовної заяви вбачається, що позивач нарахував на заборгованість за серпень 2008р. у сумі 42 341, 83 грн. пеню за період з 08.09.2008р. по 20.09.2008р. у сумі 361, 93 грн.

Пеня перерахована судом відповідно чинного законодавства, складає 360 грн. 95 коп. і підлягає стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги в залишковій частині стягнення пені за період з 08.09.2008р. по 20.09.2008р., яка нарахована на суму боргу за серпень 2008р. задоволенню не підлягає у зв’язку з безпідставністю заявлення.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення в частині стягнення боргу у розмірі 193 918 грн. 66 коп. строком на 12 місяців.

Позивач проти розстрочки виконання рішення заперечив.

Враховуючи обставини, викладені відповідачем, той факт, що відповідач є комунальним підприємством, на підприємстві значна дебіторська заборгованість, негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку, що існують обставини, які ускладнюють виконання рішення і вважає можливим на підставі п.6 ст.83 ГПК України клопотання відповідача задовольнити частково і надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення боргу в сумі 193 918 грн. 66 коп. на 4 місяця з виплатою рівними частинами в перший, другий та третій місяці по 48 479 грн. 66 коп., в четвертий місяць – 48 479 грн. 68 коп.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст..129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст..ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк до відповідача Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення суми боргу – 236 260 грн. 49 коп., пені – 22 441 грн. 94 коп., 3% річних – 8 740 грн. 71 коп., інфляційних – 56 093 грн. 32 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, р/р 26001301750505 у філії Головного управління ПІБ м.Донецька, МФО 334635, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (86700, Донецька область, м.Харцизьк, вул..Адамця, 58, п/р 260323021292 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) суму боргу у розмірі 193 918 грн. 66 коп.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення боргу в сумі 193 918 грн. 66 коп. на 4 місяця з виплатою рівними частинами в перший, другий та третій місяці по 48 479 грн. 66 коп., в четвертий місяць – 48 479 грн. 68 коп.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, р/р 26001301750505 у філії Головного управління ПІБ м.Донецька, МФО 334635, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (86700, Донецька область, м.Харцизьк, вул..Адамця, 58, п/р 26005301685311 у відділенні Промінвестбанку України м.Харцизька Донецької області, МФО 334345, ЄДРПОУ 00130932) 3% річних – 8 740 грн. 71 коп., інфляційні – 56 093 грн. 32 коп., пеню – 360 грн. 95 коп., державне мито – 3 014 грн. 55 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 109 грн. 95 коп.

Провадження у справі в частині стягнення 42 341 грн. 83 коп. припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя

Вик. Косицька В.Ю.