Рішення № 23692413, 19.04.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5016/500/2012(6/44)

м.Миколаїв

За позовом: Науково-виробничого кооперативу Наско, 54036, м.Миколаї, вул. Очаківська, 2.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс-МК», 54001, м. Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, 37, кв.10.

Про: стягнення з відповідача сплаченого авансу в сумі 399200,00 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Науково-виробничий кооператив Наско звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс-МК»сплаченого авансу в сумі 399200,00 грн.

19.04.2012 року від відповідача до відділу документального забезпечення суду надійшла заява в якій він зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розглянути дану справу без його участі.

19.02.2012 року від позивача до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання в якому він зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити також просить розглянути дану справу за наявними матеріалами за відсутності представника позивача.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

01.07.2010 року між НВК «Наско»(надалі Позивач) та ТОВ «Промресурс-МК»(надалі Відповідач) було укладено договір №01/07-2(далі-Договір), згідно якого Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити Позивачу, а позивач зобов»язаний прийняти та оплатити списане обладнання та металоконструкції(п. 1.1 розділу. 1 Договору).

Відповідно до п.3.1 розділу 3 договору ціна постачаємого товару визначається в національній валюті України (гривні) та встановлюється в момент продажу товару на підставі усної домовленості.

Згідно п.4.2 розділу 4 договору товар вважається поставлений відповідачем та прийнятий позивачем по кількості вказаній в накладних або актах приймання-передачі.

Відповідно до п.5.1 розділу 5 договору висновок по кількості отриманої партії товару, для остаточних розрахунків, здійснюється за результатом 100% переважування Товару, після переробки та прийняття на складі позивача. Отримана вага вважається кінцевою для проведення взаєморозрахунків.

Пунктом 6.1. розділу 6 договору позивач проводить розрахунок за поставлену партію товару у відповідності до п. 5.1 даного Договору протягом 10 бпнківських днів з дати отримання накладних або акту приймання-передачі. Позивач має можливість здійснити попередню оплату за товар (п.6.2 Договору).

14.12.2010 року відповідач направив лист позивачу в якому повідомив про те, що він готовий відвантажувати товар та просив здійснити авансовий платіж в сумі 399200,00 грн. (а.с.12)

15.12.2010 року позивач платіжним доручення №601 (а.с.11)перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 399 200,00 грн., але відповідачем відвантаження товару здійснено не було.

Умовами п.9.3 розділу 9 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.06.2011 року. Сторони не звільняються від виконання зобов'язання по даному договору у зв'язку з закінченням строку дії даного договору.

01.07.2011 року між позивачем та відповідачем було складено акт взаємних розрахунків (а.с. 10) згідно якого відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 399200,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки(строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

15.02.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою повернення отриманого авансу, яка отримана відповідачем, що підтверджується особистим підписом відповідача на даній вимозі(а.с. 9).

У відповідь на вимогу позивача від 15.02.2012 року відповідач листом від 21.02.2012 року (а.с.8) повідомив, що зобов'язується повернути отримані кошти в якості авансу в сумі 399200,00 грн. до 25.02.2012 року, але на даний час отримані відповідачем кошти в якості авансу в сумі 399200.00 грн. не повернуті.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобовязання щодо сплати позивачеві вартості отриманого товару згідно умов та в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача сплаченого авансу в сумі 399 200,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс-МК»(54001, м. Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, 37, кв. 10, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код 34949621) на користь Науково-виробничого кооперативу Наско (54036, м.Миколаї, вул. Очаківська, 2, р/р 26005010424980 ПРУ Банка «Фінанси та Кредит», МФО 326933, код 13860193) сплачений аванс в сумі 399200,00 грн. та 7992,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 23.04.2012 року.

Суддя О.В.Ткаченко