Постанова № 23691322, 24.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5023/8179/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Міщенка П.К.,за участю представників сторін:

ПАТ "ПУМБ" -Киричук Г.М.,

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" -Пархоменка Є.О., Яловенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_8 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. по справі № 5023/8179/11 за заявою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_8 про банкрутство, -

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Капустника В.В, затверджено винагороду ліквідатору Капустнику В.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" задоволено. Постанову господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. скасовано. Провадження по справі припинено.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_8 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2011р. порушено провадження по справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 за ознаками статей 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капустника В.В., якого зобов'язано відповідно до ст.ст. 25-34, 48-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 15.11.2012 виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів у п'ятиденний строк, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

При визнанні боржника банкрутом суд першої інстанції послався на те, що сума кредиторської заборгованості перевищує активи боржника, боржник не отримує доходів від підприємницької діяльності, не має можливості розрахуватись з кредиторами, що свідчить про тяжкий фінансовий стан боржника, який за час, що пройшов з моменту порушення провадження по справі, не поліпшується, при цьому боржник наполягає на визнанні його банкрутом.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про визнання ФОП ОСОБА_8 банкрутом та припиняючи провадження по справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що боржником не доведено обставин безспірності вимог кредиторів та неспроможності виконати свої зобов'язання перед кредиторами, оскільки на момент подачі заяви про порушення провадження по справі боржником не було надано суду виконавчих або інших розрахункових документів на підтвердження безспірності вимог кредиторів, тому правові підстави для визнання боржника банкрутом відсутні.

Згідно частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Відповідно до вимог статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

За заявою громадянина -підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладання мирової угоди.

Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно з ч.7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування арбітражного суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.

Таким чином, при здійсненні провадження у справі про банкрутство громадянина -підприємця відповідно ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка наявності ознак неплатоспроможності такого боржника здійснюється судом при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено ст.3 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Отже, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності.

Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011р. по справі №16/87/09-21/134/09.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, боржник має статус суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця від 18.11.2009р. Боржник є суб'єктом спрощеної системи оподаткування на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.2011 р. по справі № 5023/6839/11 стягнуто з ФОП ОСОБА_8 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 156800,00 грн. боргу, 1568,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.09.2011 р. по справі № 5023/6877/11 стягнуто з ФОП ОСОБА_8 на користь ФОП ОСОБА_12 160000,0 грн. грошових коштів, витрат по сплаті державного мита в сумі 1600,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, боржник не має дебіторської заборгованості, заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості по податках і зборах (обов'язкових платежах), заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам, виплаті авторської винагороди, а також відомостей про заповіт або відкриття спадщини на користь боржника.

Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що активи боржника складаються з наступного:

- квартири АДРЕСА_1, оціночною вартістю 837200,00 грн., яка находиться в іпотеці у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі договору іпотеки № 07-01-100/1-08 від 04.06.2008 р., укладеного в забезпечення виконання зобов'язань боржника за генеральною угодою № 07-01-100-08 від 04.06.2008 р. та кредитним договором № 010-2/07-01-0471-08 від 04.06.2008 р., загальна заборгованість за якими складає 314992,86 доларів США основного зобов'язання та 118240,90 доларів США відсотків. Зазначена заборгованість не пов'язана з підприємницькою діяльністю боржника.

- квартири АДРЕСА_2, оціночною вартістю 395000,00 грн., яка находиться в іпотеці у ЗАТ "ПУМБ" на підставі договору іпотеки № 628905 від 14.04.2008р., укладеного в забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 6289805 від 14.04.2008 р., заборгованість за яким складає 109000,09 доларів США.

Згідно довідки УДАІ УМВС України в Харківській області № 4323 від 14.09.2011 р. за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Згідно довідки Інспекції державного технічного нагляду від 11.08.2011 р. за боржником не зареєстровано ніякої спеціальної техніки.

Згідно з даними Управління Держкомзему в м. Харкові від 30.09.2011 р. за боржником не зареєстровано прав власності чи користуванні земельними ділянками.

Довідки з банків про відкритті рахунки не містять інформацію про наявність або відсутність грошових коштів на відкритих рахунках боржника.

Судом першої інстанції встановлено, що загальний розмір кредиторської заборгованості боржника, що виникла у зв'язку з його підприємницькою діяльністю, строк погашення якої настав, складає 316800,00 грн., при цьому усі його активи обтяжені іпотекою.

Як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції, накази на примусове виконання рішень по справі №5023/6839/11 від 14.02.2012р. та №5023/6877/11 від 27.09.2011р. були подані боржником тільки до суду апеляційної інстанції.

На момент подачі заяви на підтвердження безспірності вимог кредиторів боржником до суду виконавчих документів або інших розрахункових документів надано не було.

В суді апеляційної інстанції представник боржника пояснив, що накази про примусове виконання рішень суду до виконавчої служби для виконання не подавались.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що боржник звернувся до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом 03.10.2011р., тобто через декілька днів після набрання чинності судовими рішеннями.

Отже, як встановив суд апеляційної інстанції, на момент подачі до суду заяви про порушення провадження по справі про банкрутство боржником не було надано на підтвердження факту безспірності грошових вимог кредиторів виконавчих або інших розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів.

При цьому, матеріалами справи не підтверджується факту, що задоволення боржником вимог одного з кредиторів приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що при розгляді справи про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_8 не встановлено обставин, що мають значення для справи, а саме - факту безспірності вимог кредиторів та неспроможності боржником виконати свої зобов'язання перед кредиторами, а матеріалами справи не підтверджується факту, що задоволення вимог боржником одного з кредиторів приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про неспроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через застосування ліквідаційної процедури є передчасним та таким, що зроблений без належного та повного дослідження всіх суттєвих обставин справи.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено передбачених законом підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та не було надано заявником доказів, які б підтверджували наявність ознак неплатоспроможності боржника, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування незаконної постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та припинення провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_8

Враховуючи визначені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. по справі № 5023/8179/11 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Міщенко П.К.