Постанова № 23691247, 24.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5004/1887/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Плюшка І.А.суддівКочерової Н.О., Іванової Л.Б.,розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Волиньтурист"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 рокуу справі№ 5004/1887/11 господарського суду Волинської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вояві"доВолинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист"простягнення 5 948 391, 00 грн.за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вояві" звернулося до господарського суду з позовом до Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" про стягнення 5948391, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 10.07.2009 року та за погодженням з відповідачем було проведено капітальний ремонт об'єктів нерухомого майна, переданих йому в оренду за вказаним договором. При цьому, загальна вартість понесених позивачем витрат на поліпшення орендованого майна склала 5 948 391, 00 грн., які відповідач, відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України зобов'язаний відшкодувати.

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.11.2011 року (суддя: О.Г. Суряк) у задоволенні позову відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд, керуючись ч. 2 ст. 776 та ст. 778 Цивільного кодексу України виходив з того, що підстави для відшкодування вартості понесених позивачем витрат на поліпшення орендованого майна відсутні, оскільки сторони в договорі оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 10.07.2009 року погодили між собою умову щодо зарахування вартості витрат орендаря за проведений капітальний ремонт в рахунок орендної плати або в рахунок інших зобов'язань поза межами цього договору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року (судді: Тимошенко О.М.-головуючий, Огороднік К.М., Коломис В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вояві" 5 948 391, 00 грн. вартості проведеного капітального ремонту та судові витрати.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального права, апеляційний господарський суд зазначив, що місцевим господарським судом не враховано, що ч.3 ст. 778 Цивільного кодексу України передбачає право наймача, як на зарахування вартості витрат на капітальний ремонт або поліпшення в рахунок орендної плати, так і право вимагати відшкодування таких витрат.

В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Волиньтурист" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 10.07.2009 року між Волинським обласним закритим акціонерним товариством по туризму і екскурсіях "Волиньтурист" (орендодавець), правонаступником якого є відповідач, та товариством з обмеженою відповідальністю "Вояві" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, за умовами якого орендодавець передав орендареві в строкове платне користування об'єкти нерухомого майна, які розташовані в урочищі Гушово буд. 2, с/рада Сівязька Шацького району Волинської області, а саме корпуси: № 4, № 5, № 6, № 7 та тимчасові літні споруди: № 1, № 2, № 3, № 4, № 31, № 32 та відкритий танцювальний майданчик, а орендар прийняв це майно.

Відповідно до п.3.1. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності. За погодженням сторін розмір орендної плати становить 89 000 грн. в рік (в тому числі ПДВ -14 833 грн.).

Пунктом 4.4. даного договору передбачено, що розмір орендної плати підлягає періодичному перегляду та зміні протягом дії даного договору. Періодичність перегляду розміру орендної плати і внесення змін до нього залежить та безпосередньо пов'язані із змінами в законодавстві України, що стосуються зміни плати за користування землею.

Згідно з п.7.1 та п. 7.3 договору строк оренди об'єкта обчислюється з моменту державної реєстрації даного договору. Цей договір укладено на 10 років.

Пунктом 4.2.8. договору передбачено, що орендар зобов'язаний провести капітальний ремонт об'єкту оренди та робити поліпшення за погодженням кошторисів, іншої технічної документації з орендодавцем.

Відповідно до п.5.2.3. договору орендодавець зобов'язаний надавати дозвіл на проведення заміни, реконструкції, розширення, технічне переобладнання об'єкту, що зумовлює підвищення його вартості, споруджувати на прилеглій території об'єкту нові об'єкти нерухомого майна чи малі архітектурні форми, на підставі рішення Правління орендодавця.

Пунктом 10.1 договору оренди сторони між собою погодили, що витрати орендаря за проведений капітальний ремонт та здійснені поліпшення об'єкту оренди відшкодовуються орендодавцем шляхом зарахування їх вартості в рахунок орендної плати на підставі погоджених орендодавцем кошторисів та актів виконаних робіт або в рахунок інших зобов'язань поза межами цього договору.

Судами також встановлено, що позивач провів реконструкцію та капітальний ремонт корпусів № 5, № 6, № 7 пансіонату "Шацькі озера" із заміною даху. При цьому, відповідно до листів № 17/08 від 11.08.2009 року та № 164/1.6а від 21.08.2009 року проведення реконструкції та капітального ремонту було попередньо погоджено позивачем з відповідачем. Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт та погоджених кошторисів, загальна вартість понесених позивачем витрат на проведення капітального ремонту склала 5 948 391 грн.

Звертаючись з позовом до господарського суду у даній справі, позивач просить стягнути з відповідача вартість понесених ним витрат на поліпшення орендованого майна, посилаючись при цьому на вимоги ч. 2 ст. 776, ст. 778 Цивільного кодексу України та умови договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 10.07.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України капітальний ремонт речі, переданої в найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Судами встановлено, що відповідно до листів № 17/08 від 11.08.2009 року та № 164/1.6а від 21.08.2009 року реконструкція та капітальний ремонт об'єкта оренди було проведено наймачем за попереднім погодженням з орендодавцем (відповідачем) відповідно до ч. 1 ст. 778 ЦК України.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю (ч.3 ст.778 ЦК України).

Зі змісту наведених норм вбачається, що законом передбачено альтернативне право вибору наймачем форми відшкодування вартості зроблених поліпшень, яке може бути реалізоване на розсуд самого наймача або за погодженням сторін.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції, вважає, що апеляційний господарський суд цілком вірно врахувавши наведені вимоги чинного законодавства, дійшов до правильного висновку, що погоджена сторонами в п. 10.1. умова договору оренди від 10.07.2009 року щодо способу відшкодування вартості витрат наймача на поліпшення об'єкта оренди, не може розцінюватися як єдиний (безальтернативний) спосіб проведення розрахунків, оскільки законом, зокрема ч.3 ст. 778 Цивільного кодексу України, передбачено право наймача, як на зарахування вартості витрат на капітальний ремонт або поліпшення в рахунок орендної плати, так і право вимагати відшкодування таких витрат.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, прийнявши до уваги те, що проведення капітального ремонту об'єкту оренди було здійснено позивачем за попередньою згодою відповідача (орендодавця), розмір витрат на його проведення підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не заперечується, цілком вірно задовольнив позовні вимоги.

З огляду на викладене, постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року у справі № 5004/1887/11 без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

Л. Іванова