Постанова № 23689266, 25.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/4514/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов.)

відповідача: ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Державного підприємства «Шахтарськантрацит»

про стягнення з рахунків податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (надалі - позивач, Шахтарська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (надалі - відповідач, ДП «Шахтарськантрацит») про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у розмірі 3 192 710,00 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість за самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями, що підлягає примусовому стягненню.

До судового засідання відповідачем надана заява від 24.04.2012р. №11/110, за змістом якої відповідач не спростовує наявність заборгованості з податку на додану вартість, однак, посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище просить встановити порядок виконання судового рішення, шляхом розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3 192 710,00 грн., терміном на 120 місяців, з травня 2012р. по квітень 2022р. зі стягненням заборгованості по 26 605,90 грн. щомісячно, а в квітні 2022р. - 26 607,90 грн.

У судовому засіданні від 25.04.2012р. представник відповідача поз проти задоволення позовних вимог заперечував та підтримав заяву від 24.04.2012р. №11/110.

Представник позивача у судовому засіданні від 25.04.2012р. позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та не заперечував проти задоволення заяви про встановлення порядку виконання рішення шляхом розстрочення стягнення податкового боргу, про що надав відповідну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 32299510, місцезнаходження: 86220, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, б.20, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12794347.

Згідно розрахунку суми позову, у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 192 710,00 грн. на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 19.03.2012р. №9012910044.

Копії перелічених документів наявні у матеріалах справи.

Відповідно вимог законодавства на адресу відповідача було направлено: першу податкову вимогу та другу податкову вимогу, які не відкликані у зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу.

Таким чином, станом на 01.01.2011р. на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача, у розмірі заявленої суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, як вказувалось вище, відповідачем подана заява від 24.04.2012р. №11/110 про встановлення порядку та способу виконання судового рішення.

Відповідно вказаної заяви, відповідач посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище, просить встановити спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3 192 710,00 грн., терміном на 120 місяців, з травня 2012р. по квітень 2022р. зі стягненням заборгованості по 26 605,90 грн. щомісячно, а в квітні 2022р. - 26 607,90 грн.

На підтвердження факту тяжкого фінансового стану відповідача, останнім надані довідки з комерційних банків та з Управління Державної казначейської служби України у м. Шахтарську Донецької області.

Позивач щодо задоволення вказаної заяви не заперечував, про що представником позивача надана відповідна письмова заява.

Частиною першою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку щодо необхідності встановлення порядку виконання рішення шляхом розстрочення стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3 192 710,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» задовольнити повністю.

Стягнути кошти Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (ідентифікаційний код 32299510, місцезнаходження: 86220, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, б.20) в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 3 192 710 (три мільйони сто дев'яносто дві тисячі сімсот десять) гривень 00 копійок з рахунків у банках на користь Державного бюджету України (код платежу 3014010100 на рахунок № 31112029700093 в УДК в Донецькій області ВДК а м. Шахтарськ та шахтарському районі, МФО 834016, ЄДРПОУ 37885550).

2. Заяву Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про встановлення порядку та способу виконання рішення задовольнити.

Встановити порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі №2а/0570/4514/2012 на 120 (місяців) місяців, починаючи з травня 2012 року, шляхом сплати Державним підприємством «Шахтарськантрацит» суми боргу у розмірі 3 192 710 (три мільйони сто дев'яносто дві тисячі сімсот десять) гривень 00 копійок щомісячними платежами у розмірі 26 605 (двадцять шість тисяч шістсот п'ять) гривень 90 (дев'яносто) копійок щомісячно, а в квітні 22 року - 26 607 (двадцять шість тисяч шістсот сім) гривень 90 (дев'яносто) копійок.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 25 квітня 2012 року, повний текст виготовлено 26 квітня 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.