Рішення № 2368630, 24.10.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 14/149

24.10.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу

№ 14/149

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Форес»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс»

про

стягнення 49796,31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача

- Лемещук Н.В.

від відповідача

- Романов С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Форес»(надалі –ТОВ «Форес») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс»(надалі –ТОВ «Юнекс») про стягнення 44758,32 грн. основного боргу, 4464,55 грн. пені, 573,44 грн. відсотків річних.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті товарів, переданих відповідачу у власність за укладеним сторонами дистриб’юторським договором № 1/74 від 19.03.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2008 р. розгляд справи відкладено.

ТОВ «Юнекс»відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України не подало.

В судовому засіданні ТОВ «Форес»позовні вимоги підтримало в повному обсязі, а ТОВ «Юнекс»подало заяву про визнання позову в порядку ст. 78 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні 24.10.2008 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, дослідивши подані докази, обговоривши обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2008 р. між ТОВ «Форес»(виробник) та ТОВ «Юнекс»(дистриб’ютор) укладено дистриб’юторський договір № 1/74 (надалі –Договір), відповідно до умов якого виробник доручив, а дистриб’ютор зобов’язався розповсюджувати та реалізовувати продукцію виробника в асортименті та забезпечувати необхідне супроводження кінцевому споживачу на умовах Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунок за поставлений виробником товар здійснюється дистриб’ютором в безготівковій формі у вигляді банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок виробника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару згідно накладної.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання Договору позивач передав відповідачу у власність партію товарів (майонез в асортименті), що підтверджується видатковою накладною № Фо-0000242 від 19.03.2008 р. Загальна вартість переданих товарів складає 93498 грн.

Відповідач за одержані товари розрахувався частково, сплативши 18000 грн. Також, відповідач повернув товар на суму 30739,68 грн. Відтак, сума основного боргу складає 44758,32 грн.

Претензія позивача № 1108 від 23.06.2008 р. залишилася без відповіді та реагування.

Таким чином, позивач належним чином виконував свої зобов’язання за Договором. Проте відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, свої зобов’язання належним чином не виконав.

При цьому, відповідач проти наявності заборгованості не заперечує, несплату пояснює тимчасовими фінансовими труднощами та визнає позов повністю.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.4 Договору у випадку порушення строків оплати дистриб’ютор оплачує пеню в розмірі 0,2 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, перевіривши розрахунок пені, суд дійшов до висновку, що пеня підлягає стягненню у заявленому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 573,44 грн. відсотків річних підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а також приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, що не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 24, к. 172 код 30529667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форес»(65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Одарія, 9, код 22467767) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 44758,32 грн. основного боргу, 4464,55 грн. пені, 573,44 грн. відсотків річних, 497,96 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 27.10.2008 р.