Ухвала суду № 23685731, 18.04.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5511/11

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Долиняного С.В.

відповідача: Спесивцева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Продкомпанія" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ПП «Продкомпанія» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання ПП " Продкомпанія " вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року податковим органом виявлено порушення підприємством вимог податкового законодавства. На підставі виявлених порушень ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 25.11.2011р. № 0001222300, яким ПП «Продкомпанія» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 124044 грн., що складається з основного платежу - 99 235 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 24 809 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми "С" від 25.11.2011р. № 0004932340 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 520 грн. Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, а відповідно і з винесеними рішеннями, просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року позов задоволено частково - визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0001222300. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року в частині задоволення позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні апеляційним судом в порядку ст. 55 КАС України було замінено первісного відповідача - ДПІ у м.Вінниці на належного відповідача - правонаступника Вінницьку ОДПІ.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 24.10.2011 року по 04.11.2011 року ДПІ у м. Вінниці проведено виїзну планову перевірку ПП "Продкомпанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року, в ході якої виявлено порушення останнім п.п.5.3.9. п .5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2010 рік всього в сумі 99 235 грн.; п.п.8.1.2. п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в лютому 2010 року в сумі 2890,27 грн., а також п.10 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено зберігання протягом трьох років контрольних стрічок. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 118/23/30295100 від 11.11.2011р. (а.с.11-50).

За наслідками перевірки ДПІ у м. Вінниці були прийняті податкові повідомленні-рішенні від 25.11.2011 року форми "Р" № 0001222300, яким ПП "Продкомпанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 99 235 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24 809 грн. та податковому повідомленні-рішенні форми "С" № 0004932340, яким до ПП "Продкомпанія" застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9 520 грн. (а.с.9,10).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що підставою для збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій стало включення ПП "Продкомпанія" до валових витрат в періоді, що перевірявся, витрати по транспортним та експедиційним послугам в загальній сумі 398 939 грн. Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для відображення в акті перевірки висновків щодо безпідставності включення до валових витрат зазначених сум є непідтвердженість витрат по транспортним та експедиційним послугам первинними документами.

Так, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за яким не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом із тим, на підтвердження правомірності позиції ПП "Продкомпанія" судом першої інстанції в судовому засіданні були досліджені договір про організацію міжнародних перевезень автомобільним транспортом №2 від 02.04.2010р., укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_4 № 1 від 28.10.2009р., договір про організацію міжнародних перевезень автомобільним транспортом №2 від 02.04.2010р., укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (а.с.90-96), акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг), міжнародні товарно-транспортні накладні (а.с.98-112), акти виконаних робіт (а.с.115, 117,119).

При прийнятті рішення судом першої інстанції було враховано правову позицію Вищого адміністративного суду, викладену в листі № 1936/11/13-11 від 01.11.2011р., відповідно до якої документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Питання щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення форми "С" від 25.11.2011р. № 0004932340 колегією суддів апеляційного суду не досліджувалось з урахуванням вимог ч.1 ст. 195 КАС України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного, в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо часткового задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року , -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 квітня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.