Ухвала суду № 23684631, 10.04.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0306/101/12 Головуючий у 1 інстанції:Луньова Т.М. Провадження № 22-ц/0390/483/2012 Категорія:24 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З А

суддів - Стрільчука В.А., Карпук А.К.

при секретарі Масляній С.В.

з участю представника позивача Ткачук А.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 30 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 30 січня 2012 року позов задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь підприємства теплових мереж «Ковельтепло» заборгованість по оплаті за комунальні послуги в сумі 2982 грн. 75 коп. 75 коп. та 188 грн. 20 коп. понесених судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким в позові відмовити.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 11, 3 м. кв. та отримує послуги від позивача з теплопостачання, однак фактично не проводить оплату отриманих послуг, в зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 2982 гривень 75 копійок.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, а обов'язком-оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діалогового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивач надавав послуги по теплопостачанню квартири АДРЕСА_1 квартиронаймачем якої є відповідач. ( а с. 4).

Відповідно до розрахунку боргу, наданого ПТМ «Ковельтепло» у відповідача станом на 1 грудня 2011 року існує заборгованість перед позивачем за надані послуги в розмірі 2982 грн. 75 коп. ( з грудня 2008 року по листопад 2011 року) (а. с. 5-7).

Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що квартиронаймач ОСОБА_2 не оплачує наданих послуг, хоча відповідно до положень вищевказаних Законів зобов'язаний це робити, обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення заборгованості, в межах строків позовної давності, в сумі 2982 грн. 75 коп.

Покликання апелянта на відсутність договору між сторонами про надання послуг з теплопостачання, як на підставу неможливості стягнення заявлених позивачем коштів не заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлявся проект договору « Про надання послуг з теплопостачання», який відповідачем не був підписаний, з підстав не погодження з умовами які викладені позивачем.

Разом з тим, відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки та ч. 3 ст. 20 та ч.1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісячно. В судовому засіданні відповідач не визнаючи позовних вимог, не заперечував, що послуги з теплопостачання у період за який нарахована заборгованість, позивачем надавались та він ними користувався однак не оплачував.

Відтак ОСОБА_2 є споживачем послуг, які надає ППМ «Ковельтепло» та відповідно до закону зобов'язаний їх оплачувати.

Посилання апелянта на ту обставину, що судом першої інстанції неправомірно стягнуто судовий збір в розмірі 188 грн. 20 коп. спростовується наступним.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною 2 ст. 99 ЦПК України, передбачено що у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи при подачі до суду заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, підприємством теплових мереж «Ковельтепло» було сплачено судовий збір в розмірі 55 грн. 50 коп., ухвалою суду від 21 жовтня 2011 року судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані комунальні послуги в сумі 2867, 35 грн. та судових витрат в сумі 55, 50 грн. було скасовано( а.с.9 ). При подачі даного позову комунальним підприємством «Ковельтепло» було сплачено судовий збір в розмірі 132 грн. 70 коп. ( а.с.1).

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ст. 99 ЦПК України, судові витрати по даній справі становлять 55 грн. 50 коп. + 132 грн. 70 коп. = 188 грн. 20 коп., які слід стягнути з відповідача ОСОБА_2.

Суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити, рішення Ковельського міськрайонного суду від 30 січня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді