Ухвала суду № 23678894, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/11054/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі -Кременчуцька ОДПІ)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012

у справі № 2а-1670/7005/11

за позовом приватного акціонерного товариства «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтервибухпром»(далі -Товариство)

до Кременчуцької ОДПІ,

за участю прокуратури Полтавської області,

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

Товариства -Ханіної А.Ф.,

Кременчуцької ОДПІ - Величка Д.В.,

Генеральної прокуратури України -Чубенка В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012, уточнені позовні вимоги Товариства задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.03.2011 № 0000072301/513, від 04.03.2011 № 0000082301/21, від 08.08.2011 № 0000672301/137, від 08.08.2011 № 0000652301/2555 та від 08.08.2011 № 0000662301/136. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що матеріалами справи підтверджується реальність виконання операцій з поставки товару позивачеві, на підставі яких Товариством було сформовано дані податкового обліку у перевіреному періоді. Крім того, суди послалися на недоведеність податковим органом висновку про неправомірне декларування позивачем збитків за попередні звітні періоди, а також від'ємного значення ПДВ за вересень, жовтень 2009 року.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Кременчуцька ОДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що відсутність контрагентів позивача за місцем реєстрації, неподання позивачем доказів на підтвердження транспортування придбаного товару (у тому числі і під час його подальшого експорту Товариством) свідчить про фіктивність спірних операцій з поставки, а відтак і про незаконність врахування їх результатів під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та об'єкта оподаткування податком на додану вартість у спірний період.

У запереченні на касаційну скаргу Товариства зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу -без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засідання представників учасників провадження, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Кременчуцької ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що:

- Кременчуцької ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, оформлену актом від 09.02.2011 № 567/23-308/31385850;

- за наслідками цієї перевірки Кременчуцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 № 0000072301/513, згідно з яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 309 048 грн. (у тому числі 2 647 238 грн. за основним платежем та 661 810 грн. за штрафними санкціями), а також податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 № 0000082301/21 про зменшення Товариству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12 076 047 грн.;

- в основу прийнятті названих актів індивідуальної дії податковим органом покладено висновок про фіктивність операцій з придбання позивачем товару (скребкових насадок та амортизаційних прокладок) у приватного підприємства «Гордін-Трейд»та товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-24»з огляду на те, що: вказані постачальники відсутні за місцем реєстрації, не мають основних засобів (у тому числі транспортних засобів, складських приміщень) та трудових ресурсів для виконання спірних операцій; відсутні докази фізичного руху товару від постачальників до покупця (позивача у справі), як-от -документи, оформлені під час перевезення товару, його зберігання;

- фактично спірний товар був виготовлений приватним підприємством НВП «Металургмашремонт»за договорами на переробку давальницької сировини, укладеними цим виробником з постачальниками позивача - приватним підприємством «Гордін-Трейд»та товариством з обмеженою відповідальністю «АМК-24»; у справі містяться копії паспортів якості та технічних умов на виготовлення названої продукції; при цьому виготовлений товар зберігався на складі, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, та передавався позивачеві на умовах FCA (франко-склад) за названою адресою; умовами договорів постачання передбачалася можливість подальшого зберігання придбаного Товариством товару на вказаному складі;

- в подальшому придбаний товар позивач (як комітент) передав на реалізацію комісіонеру -товариству з обмеженою відповідальністю «Екстра-2009», яким спірну продукцію було експортовано за межі митної території України (що підтверджується відповідними вантажними митними деклараціями); при цьому місцем передачі товару комісіонеру визначено той самий склад за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21

- в ході процедури адміністративного оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень Кременчуцькою ОДПІ було також прийнято: податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000662301/136 про зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 7 549 046 грн. за 2009 рік та на 15 623 376 грн. за І півріччя 2010 року; податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000652301/2555, за яким Товариству донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5 623 473,75 грн. (у тому числі 4 498 779 грн. за основним платежем та 1 124 694,75 грн. за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000672301/137, згідно з яким Товариству зменшено від'ємне значення суми ПДВ на 340 595 грн.;

- підставою для прийняття цих податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення ПДВ та податку на прибуток у попередні звітні періоди, що вплинуло на показники податкових декларацій за наступні податкові періоди.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи попередні судові інстанції за наслідками ретельного дослідження наявних у справі доказів дійшли обґрунтованого висновку про реальний характер спірних операцій з поставки товару (скребкових насадок на амортизаційних прокладок) позивачеві. Так, судами було досліджено весь ланцюг постачання названої продукції від виробника до Товариства, а також подальший експорт товару позивачем за участю комісіонера із встановленням дійсного місцезнаходження продукції.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на відсутність фізичного руху товару в процесі виконання його поставок за ланцюгом в даному разі обґрунтовано не були взяті до уваги судами.

Так, за визначенням, що міститься у пункті 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Отже, для цілей оподаткування кваліфікуючою ознакою операції з поставки товару є перехід права власності на відповідний товар від покупця до продавця. При цьому за певних обставин операція з поставки товару може і не передбачати фізичного руху товару (зокрема, у разі придбання покупцем цього товару з метою його продажу іншій особі).

В даному разі, як вбачається з установлених судами обставин справи, умовами усіх договорів, за якими спірний товар передавався від виробника до позивача, передбачалося зберігання товару на складі, орендованому виробником (приватним підприємством НВП «Металургмашремонт»). Місце передачі товару позивачем для його подальшого експорту комісіонерові також збігається з адресою названого складу.

Отже, зміст укладених сторонами договорів, якими опосередковувалися спірні господарські операції, дає підстави для висновку про те, що в даному конкретному випадку виконання операцій з поставки товару позивачеві не вимагало фізичного руху товару, його фактичного переміщення від постачальників до покупця (позивача у справі).

За умови фактичного виконання спірних операцій з поставки незнаходження постачальників позивача за місцем реєстрації, порушення ними податкової дисципліни не можуть бути причинами позбавлення позивача права на податкову вигоду за умови відсутності доказів недобросовісності Товариства як платника.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Висновки, покладені судами в основу прийняття рішень щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000662301/136, податкового повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000652301/2555 та податкового повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000672301/137, у касаційній скарзі не оспорюються. При цьому касаційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З урахуванням викладеного процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій не вбачається.

З огляду на реорганізацію Кременчуцької ОДПІ Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити відповідача у справі його правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області Державної податкової служби.

Керуючись статтями 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити відповідача у справі Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 у справі № 2а-1670/7005/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко