Постанова № 23676878, 20.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5021/1490/2011

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Пуль О.А.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

боржника -не з'явився,

розпорядника майна -не з'явився,

кредиторів -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника -Приватного підприємства «Синтекс», м. Суми, (вх.№1350СХ/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 24.11.2011р. по справі №5021/1490/2011,

за заявою Приватного підприємства «Синтекс», м. Суми,

до Приватного підприємства «Синтекс», м. Суми,

про визнання банкрутом ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.11.2011р. (суддя Спиридонова Н.О.) провадження у справі припинено. Процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Ковальова І.І. припинено. Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 04.07.2011р. у даній справі припинено. Копію ухвали направлено кредиторам, боржнику, державному органу з питань банкрутства, органу ДВС, державному реєстратору, арбітражному керуючому (а.с.119-122,т.3).

Боржник, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 24.11.2011р. по справі №5021/1490/2011. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи (а.с.14-16,т.4).

В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт вказує на те, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про припинення провадження у справі про банкрутство.

Апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції на відсутність доказів, які б підтверджували безспірність вимог кредиторів, є необґрунтованими, оскільки, на думку заявника, від нього не вимагається подання доказів неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду у зв'язку з відсутністю між боржником та його кредитором спору про наявність і неоплатність боргу, адже сам боржник визнає ці обставини.

Також, апелянт зазначає, що вимоги суду першої інстанції щодо підтвердження безспірності вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями виконавчими документами є безпідставними, оскільки відповідні виконавчі документи перебувають у кредиторів, які не повідомлялися про подання боржником заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та в розгляді відповідної заяви участі не брали.

Крім того, апелянт вказує, що виконавчі документи кредиторів будуть надані суду самими кредиторами після подання оголошення про порушення справи про банкрутство відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та після початку перебігу місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом».

Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції були невірно застосовані положення Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2012р. апеляційну скаргу Приватного підприємства «Синтекс»прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 19.04.2012р. (а.с.12-13,т.4).

Кредитори та арбітражний керуючий відзивів на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, встановила, що у відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№005828) ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження була направлена 13.04.2012р. у кількості шести примірників (12-13,т.4).

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників учасників судового процесу у справі про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Системний аналіз норм Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом»свідчить, що боржник має право ініціювати провадження у справі про банкрутство внаслідок неплатоспроможності (частина 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»); загрози неплатоспроможності (частина 5 статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Тобто, з урахуванням приписів частини 3 статті 6 Закону ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Частиною 5 статті 7 Закону передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2011р. директор ПП «Синтекс»звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Синтекс»у відповідності до статей 6, 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(а.с.3-8,т.1).

Колегія суддів зазначає, що у разі подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності.

Директор, звертаючись із заявою порушення провадженні у справі про банкрутство, обґрунтував її тим, що підставою для звернення боржника з заявою про порушення справи про власне банкрутство стало виявлення факту загрози неплатоспроможності, тобто виконання грошових зобов'язань перед рядом кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів. До такого висновку боржник дійшов на підставі узагальнення фінансових показників ПП «Синтекс»шляхом складання форми №1 фінансової звітності «Баланс»станом на 25.06.2011р.

При цьому заявник, посилаючись на свою неплатоспроможність, зазначав, що, по-перше, одна із ознак неплатоспроможності - безспірність заборгованості підприємства - підтверджується рішеннями господарських та третейського судів, які набрали законної сили та підлягають виконанню, проте не виконуються, у зв'язку з відсутністю у підприємства коштів. По-друге, сукупність вимог -не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (інша ознака неплатоспроможності боржника) підтверджується зробленим підприємством звітом, з урахуванням рішень суду та становить 16309301,49 грн.

В підтвердження такої ознаки неплатоспроможності як незадоволення боржником безспірних вимог протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку ПП «Синтекс» в процесу розгляду справи господарським судом Сумської області надавав постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з боржника від 10.06.2011, від 05.09.2011р. та від 23.08.2011р.

У той же час, колегія суддів зазначає, що положеннями абзацу 8 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником , інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності. Зокрема, не вбачається строк виконання грошових зобов'язань перед банками, іншими кредиторами.

Колегія суддів зазначає, що ПП «Синтекс»не було доведено такої ознаки неплатоспроможності, як незадоволення боржником безспірних вимог протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, оскільки у якості доказів заявник надав постанову ВДВС від 10.06.2011р. Тобто, виконавче провадження було порушено напередодні звернення боржника до суду та передбачений законодавством трьохмісячний строк ще не сплив, оскільки заявник звернувся до суду 30.06.2011р.

Щодо постанов ВДВС від 05.09.2011р. та 23.08.2011р. колегія суддів зазначає, що порушення виконавчого провадження відбулось вже після порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що докази повинні надаватися заявником саме на момент порушення судом справи про банкрутство за процедурою, яка передбачена ст.ст. 6,7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а можливість витребування судом документів в підтвердження неплатоспроможності після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачена.

Посилання апелянта на те, що виконавчі документи кредиторів будуть надані суду самими кредиторами після початку перебігу місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство колегія суддів вважає безпідставними, оскільки заявник повинен надати документи, що підтверджують безспірність вимог, неоплатність протягом встановленого строку та наявність заборгованості у сумі не менше трьохсот мінімальних заробітних плат саме на момент звернення з заявою про порушенні провадження у справі про банкрутство.

У пункті 8.2 рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№04-5/1193 від 04.06.2004 року зазначається, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність. У разі, якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених статтею 1 та частиною 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство підлягає припиненню.

Також, колегія суддів вважає необхідним наголосити, що заявник ініціював власну процедуру банкрутства, в загальному порядку, а не порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з особливостями їй притаманними, а тому він повинен дотримуватися визначеного порядку доведення факту своєї неплатоспроможності або її реальної загрози за загальними правилами, передбаченими частиною 3 статті 6 та частиною 5 статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У зв'язку з тим, що заявник, звертаючись із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, недотримався вимог чинного законодавства, а саме, не довів своєї неплатоспроможності за всіма ознакам, як і не довів наявності реальної загрози невиконання грошових зобов'язань перед кредиторами боржника, у разі задоволення вимог хоча б одного або кількох кредиторів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що ухвала господарського суду Сумської області від 24.11.2011р. по справі №5021/1490/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Синтекс»залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 24.11.2011р. по справі №5021/1490/2011 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

суддя Л.І. Бородіна

суддя О.А. Пуль

Повний текст постанови складено 20 квітня 2012 року.