Постанова № 23676705, 17.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 27/6

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Гаркавенко Сергій Васильович - юрист

Від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012

у справі № 27/6 (суддя Дідиченко М.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад

«Міжрегіональна академія управління персоналом»

про стягнення 349500,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» про стягнення 349500,03 грн. задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що при винесенні даного рішення судом були не в повній мірі досліджені всі матеріали справи, порушені норми матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції відповідача та спростовують правильність винесеного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 29.03.2012 відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідача.

В судове засідання, призначене на 17.04.2012, повноважні представники відповідача не з'явилися.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегією встановлено наступне:

23.06.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) та Міжрегіональною академією управління персоналом, правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (далі - відповідач) укладено договір № 2083109 (далі - договір) про постачання електричної енергії.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до умов договору в редакції додаткової угоди від 10.03.2010 року до договору від 23.06.2003 року № 2083109, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною

Пунктом 2.3.3 договору встановлено обов'язок споживача оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п. 2.2 додатку 2 до договору «Порядок розрахунків», остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Згідно із п. п. 4., 4.3., 5 додатку 2 до договору, обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання і підтверджуються актом про використану електричну енергію. Обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії фіксується сторонами у акті приймання-передавання товарної продукції, акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Як свідчать наявні в матеріалах справи звіти про використану електроенергію, акти приймання-передачі товарної продукції та рахунки-розшифровки до них, рахунки-фактури, відповідачем було спожито електричної енергії на суму 443945, 27 грн.

Позивач стверджує, що відповідач у встановлений договором термін свої обов`язки щодо оплати наданих за договором послуг виконав частково, внаслідок чого у останнього станом на 01.11.2011 року виникла заборгованість у розмірі 340987, 51 грн.

Господарський суд міста Києва задовольнив вимоги позивача в повному обсязі.

Проте, матеріалами апеляційної скарги спростовується позиція суду першої інстанції.

Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» надані наступні платіжні доручення на підтвердження оплати згідно з договором № 2083109 від 23.06.2003:

- № 18595 від 01.11.2011 на суму 15623,06 грн.;

- № 19671 від 22.11.2011 на суму 90000,00 грн.;

- № 20085 від 29.11.2011 на суму 65000,00 грн.;

- № 20203 від 30.11.2011 на суму 60373,11 грн.;

- № 20204 від 30.11.2011 на суму 4626,89 грн.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київенерго» датована 28.11.2012. Як вбачається з вище зазначених платіжних доручень, оплата на суму 235623,06 грн. здійснена відповідачем до звернення позивача до суду з вимогою про оплату боргу.

В судовому засідання представником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» надана довідка про надходження коштів від Міжрегіональної академії управління персоналом у формі акціонерного товариства закритого типу в погашення боргу за спожиту активну електроенергію. Зміст даної довідки підтверджує факт надходження коштів у листопаді 2011 року в сумі 235623,06 грн.

Таким чином, вимога Публічного акціонерного товариства «Київенерго» стосовно стягнення з відповідача 235623,06 грн. не підлягає задоволенню.

В матеріалах апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» містяться також наступні платіжні доручення:

- № 202301 від 01.12.2011 на суму 20943,00 грн.;

- № 20297 від 02.12.2011 на суму 20943,00 грн.;

- № 20375 від 05.12.2011 на суму 20943,00 грн.;

- № 20474 від 06.12.2011 на суму 20943,00 грн.;

- № 20541 від 07.12.2011 на суму 20943,00 грн.;

- № 20629 від 08.12.2011 на суму 20943,00 грн.;

- № 20688 від 09.12.2011 на суму 20943,00 грн.;

- № 20781 від 12.12.2011 на суму 20943,00 грн.;

- № 20837 від 13.12.2011 на суму 20943,00 грн.;

- № 20915 від 14.12.2011 на суму 11661,59 грн.

Даними платіжними дорученнями підтверджується сплата коштів за активну електроенергію, в тому числі і боргу в сумі 105364,45 грн., заявлену до стягнення позивачем.

Рішення по даній справі прийнято Господарським судом міста Києва 30.01.2012. Враховуючи те, що оплата відповідачем здійснена вже після звернення позивача до суду, провадження по справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» суми боргу в розмірі 105364,45 грн. підлягає припиненню.

У відповідності до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі 105364,45 грн. не існувало, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Серед іншого позивачем заявлено вимогу по сплаті пені, інфляційній втрат та 3% річних. Враховуючи те, що розрахунок штрафних санкцій та інфляційної складової боргу позивачем наданий станом на 01.11.2011, а відповідач почав здійснювати платежі з листопада місяця, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з п. 4.2.1 договору за внесення платежів з порушенням термінів, визначених договором, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно з Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Тривале безпідставне утримання чужих коштів призводить до їх знецінення для власника внаслідок інфляційних процесів.

Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519).

Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 480 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2008 року за № 32/14723, індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Тому, при прийнятті рішення про стягнення коштів, не сплачених у строк, обумовлений договором, суд має визначити їх реальну вартість на час відшкодування - з урахуванням індексу інфляції за весь час користування такими коштами.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про зміну рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у даній справі та частковому задоволенню апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 27/6 змінити.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (03039, Київ, вул. Фрометівська, 2, код 00127522) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 7017 (сім тисяч сімнадцять) грн. 99 (дев'яносто дев'ять) коп. пені, 136 (сто тридцять шість) грн. 21 (двадцять одна) коп. інфляційних втрат, 1358 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім) грн. 32 (тридцять дві) коп. - 3 % річних та 2277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп. судового збору.

5. Відмовити в позові в частині стягнення 235623,06 грн.

6. В частині стягнення 105364,45 грн. провадження припинити.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) на користь Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (03039, Київ, вул. Фрометівська, 2, код 00127522) 3409 (три тисячі чотириста дев'ять) грн. 87 (вісімдесят сім) коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду міста Києва.

9. Матеріали справи № 27/6 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Тищенко А.І.

Михальська Ю.Б.