Рішення № 23676438, 17.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.12 Справа№ 5015/667/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства "АХА страхування" в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товаприства „Страхова компанія „АХА страхування", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Галичина", м. Радехів Львівської області

про стягнення 19 504,50 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "АХА страхування" в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА страхування" (м.Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Галичина" (м. Радехів Львівської області) про стягнення 19 504,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору №№1215-а/09дз від 15.07.2010 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Hyundai accent, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому у позивача відповідно до положень статті 27 Закону України „Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою суду від 21.02.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 06.03.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 06.03.2012 р. та від 27.03.2012 р.

Позивач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив. 29.03.2012 р. через канцелярію суду від позивача поступило клопотання (вх. №6842/12) про розгляд справи за відсутності представника позивача у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні, яке суд задоволив. На виконання вимог ухвали суду від 06.03.2012 р. позивачем надано оригінали долучених до позовної заяви документів, витяги про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на час розгляду спору, а також засвідчене Положення про Дніпропетровську філію Приватного акціонерного товариства "АХА страхування".

Відповідач явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. 06.03.12 р. від відповідача поступило клопотання (вх.4860/12) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача, який надає правову допомогу у даній справі, знаходиться у відпустці. В цьому ж клопотанні відповідач просив суд витребувати у позивача належні докази в підтвердження володіння відповідачем автомобілем „ФАВ", державний номер НОМЕР_2, оскільки у доданій до позову Довідці №14/к 1212 від 09.06.2011 р., виданій відділом Державтоінспекції при УМВС України у Дніпропетровській області) у розділі „Учасники дорожньо -транспортної пригоди" зазначено, що автомобіль ФАВ, номерний знак НОМЕР_2 належить ТзОВ „Ковельмолоко" (м. Ковель, вул. Ватутіна, 114). Суд відхилив клопотання про витребування доказу в зв'язку з його невідповідністю вимогам, встановленим ст. 38 ГПК України.

Установчі документи відповідача приведені у відповідність із нормами Закону України „Про акціонерні товариства". Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 21.03.2012 р., повне найменування юридичної особи: Приватне акціонерне товариство „Галичина"; ідентифікаційні коди, найменування та місцезнаходження юридичних осіб, правонаступником яких є юридична особа: відомості відсутні.

Зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців". У разі, коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

19.07.2010 р. між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „АХА Страхування" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору добровільного страхування наземного транспорту №1215-а/09дз від 15.05.2009 р. (далі-договір), згідно умов якої договір №1215-а/09дз викладено у новій редакції. Предметом страхування за договором визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом: автомобіль марки Hyundai accent, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у п.7 договору, а саме до страхових випадків відносяться: дорожньо-транспортні пригоди; збитки внаслідок інших подій; викрадення.

04.05.2011 р. в м. Дніпропетровськ на пр. Петровського відбулась дорожньо -транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки Hyundai accent, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 та автомобіля ФАВ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Кіровського районного суду від 11.05.2011 р., відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Як встановлено постановою суду, ОСОБА_2 працює водієм ТОВ „Галичина".

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт № 102), складеного 01.06.2011 р. суб'єктом оціночної діяльності -аварійним комісаром ОСОБА_3 (сертифікат НОМЕР_3, виданий ФДМ України, дійсний до 19.01.2014 р.), вартість матеріального збитку, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, проведеного автомобілю марки Hyundai accent, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 55 831,56 грн.

На підставі страхових актів №2011/V/OMOD05375 / VESKO 14876 від 03.08.2011 р., №2011/V/OMOD05375 / VESKO 16288 від 19.09.2011 р., №2011/V/OMOD05375 / VESKO 18021 від 12.09.2011 р. згідно договору страхування №1215-а/09дз, позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором страхування, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 45 004,5 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7261 від 04.08.2011 р. на суму 20 000,00 грн., №7554 від 22.08.2011 р. на суму 10 900,00 грн. та №7870 від 13.09.2011 р. на суму 14 104,50 грн. у відповідності до розрахунку страхового відшкодування від 30.06.2011 р.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Із довідки ВДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області вих №14/к 1212ск від 09.06.2011р., вбачається, що транспортний засіб -автомобіль ФАВ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, наслідком чого було нанесення шкоди автомобілю марки Hyundai accent, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ТОВ „Ковельмолоко".

Однак, як вбачається із страхового полісу №ВЕ/3797471 від 17.05.2010 р. (копія знаходиться в матеріалах справи), страхувальником -особою, цивільно -правова відповідальність якої застрахована за цим Полісом, є ЗАТ „Галичина" (80200, м. Радехів Львівської області, вул. Богдана Хмельницького, 120, ідентифікаційний код 25553579). Забезпечений транспортний засіб, згідно п.6 вказаного полісу, автомобіль марки, моделі FAV CA -1031, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_2.

На підставі вказаного поліса, Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „УНІКА" відшкодувала позивачу частину понесених останнім збитків, сплативши на користь позивача суму у межах ліміту відповідальності за полісом у розмірі 25 500,00 грн.

Відповідно до п.1.4 ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які експлуатують забезпечений транспортний засіб на законних підставах.

Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. (п.1.6 ст. 1 вищенаведеного закону).

Виходячи з викладеного, страховий поліс №ВЕ/3797471 від 17.05.2010 р., страхувальником згідно якого є ЗАТ „Галичина", підтверджує факт наявності у ЗАТ „Галичина" права володіння (користування) автомобілем ФАВ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України" від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_2, який на момент ДТП знаходився у трудових відносинах з відповідачем, встановлена у судовому порядку, що підтверджується наданою копією постанови суду.

В силу положень ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Полісом №ВЕ/3797471 від 17.05.2010 р. передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500,00 грн., франшиза -00,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Hyundai accent, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 55 831,56 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми виплаченого страхового відшкодування - 45 004,5 грн.

Оскільки Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „УНІКА" відшкодувала позивачу частину понесених останнім збитків в сумі 25500,00 грн., позивач правомірно звернувся до відповідача з претензією про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 19 504,50 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/3797471 від 17.05.2010 р. розміри лімітів відповідальності, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу та суму виплаченого страхового відшкодування, Приватне акціонерне товариство „Галичина" зобов'язане відшкодувати позивачу витрати в розмірі 19 504,50 грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована наявність та недоведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Галичина" (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120, ідентифікаційний код 25553579) на користь Приватного акціонерного товариства "АХА страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товаприства „Страхова компанія „АХА страхування" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 33, ідентифікаційний код 24991805) 19 504,5 грн. виплаченого страхового відшкодування, 1609,5 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.04.2012 р.

Суддя Король М.Р.