Рішення № 23676421, 23.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа№ 5015/577/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд», м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан», с.Воля Висоцька

Про присудження до виконання обов'язку в натурі за контрактом та стягнення пені та штрафу

В судове засідання з'явились:

від позивача: Овчарук А.О.-представник;

від відповідача: Кочут Ю.В. - директор

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан» про присудження до виконання обов'язку в натурі за контрактом на поставку зерна майбутнього врожаю, стягнення пені в сумі 197129,00 грн. і штрафу в розмірі 89600,00 грн. та судових витрат.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, зазначених у попередніх ухвалах суду.

В судовому засіданні 05.03.2012 року судом оглянуто оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан» передати у власність ТзОВ "ХЛІБ ІНВЕСТБУД" пшеницю 2 класу у кількості 500,0 тонн у відповідності до умов Контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0730 від 21.04.2011 року та стягнути з товариства пеню та штраф за порушення договірних зобов'язань.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на невиконання позивачем умов іншого контракту на поставку міндобрив. При цьому зазначає, що відповідач мав би повернути позивачу суму авансового платежу, або 350 тон зерна, вартість якого позивачем оплачена і санкції, які розраховані із суми сплачених позивачем коштів.

В судовому засіданні 23.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

21.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ ІНВЕСТБУД" (Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан»(Відповідач/Продавець) був укладений Контракт на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0730 (Контракт/Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах цього Контракту Продавець у визначений сторонами строк передає Покупцю у власність наступний товар (Товар): найменування Товару - пшениця 2 класу; ДСТУ - 3768-2010; одиниця виміру - тонн; кількість - 500,000; ціна одиниці Товару без ПДВ, грн. - 1 493,33 грн.; ПДВ, грн. - 298,67 грн.; ціна одиниці Товару з ПДВ, грн. - 1792,00; загальна вартість Товару з ПДВ, грн. - 896000,00 грн. ; а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його.

Пунктами 1.2. - 1.5. Договору визначено, що період поставки: до 15.09.2011 року. Поставка вважається здійсненою в момент підписання Акту приймання-передавання Товару на базисі поставки відповідно до умов цього Контракту. Елеватор на якому відбуватиметься поставка Товару повинен попередньо бути погоджений з Покупцем. Підтвердження такого узгодження є лист - підтвердження Покупця. Ціна за одиницю Товару (тонну) встановлюється на рівні розміру мінімальної інтервенційної ціни на об'єкт державного цінового регулювання, затвердженої на 2011-2012 маркетинговий період, яка діє на момент здійснення остаточних розрахунків, встановлених Наказом Міністерства аграрної політики України від 10.02.2011 року № 17. Вартість Контракту становить 896000,00 грн.

У пунктах 3.1.- 3.3.1. сторони Договору погодили умови оплати.

На виконання умов пунктів 3,1. - 3.2. Договору Позивач перерахував на користь Відповідача 627200,00 грн., що становить 70% вартості Контракту, вказане підтверджується платіжними дорученнями № 3195 від 22.04.2011 року про перерахування ТзОВ «Агрофірма Лан»413952,00 грн., № 1982 від 26.04.2011 року, про перерахування Львівській філії АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»34048,00 грн. та № 753 від 27.07.2011 року, про перерахування відповідачу 179200,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо поставки зерна у визначений контрактом строк не виконав, авансовий платіж не повернув.

З метою врегулювання спору , 12.12.2011 року позивач направив відповідачу вимогу № 1668/12, яка залишена відповідачем без задоволення.

За порушення строків виконання зобов'язання, відповідно до пункту 5.3 Договору позивачем нарахована пеня розмірі 197120,00 грн. та штраф в розмірі 89600.00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.2

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами 21.04.2011 року контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ 0730, позивач здійснив на користь відповідача авансовий платіж в розмірі 627200,00 грн. , що становить 70 % вартості контракту.

Відповідно до п.1.2-1.5 Контракту відповідач зобов'язувався здійснити поставку зерна до 15.09.2011 року, проте свої договірні зобов'язання не виконав, про причини невиконання умов контракту позивача не повідомив, отриманого авансового платежу не повернув.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів вживання необхідних заходів з метою виконання зобов'язання відповідач суду не надав, повідомивши, що причиною невиконання договірних зобов'язань була погана якість пшениці.

Проте, такі доводи відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки він міг повідомити позивача про неможливість виконання вимог контракту, провести обмін пшениці на пшеницю належної якості в інших сільськогосподарських підприємствах, повернути отримані кошти для здійснення закупівлі пшениці у іншого виробника. Однак, жодних дій, які б свідчили про вжиття заходів для виконання зобов'язання в натурі відповідач не вчиняв.

Необґрунтованими є доводи відповідача стосовно суми, з якої повинна вираховуватись пеня та штраф. В своїх запереченнях відповідач посилається, що розмір пені та штрафу повинен вираховуватись із суми здійсненого позивачем авансового платежу.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що у разі виконання Покупцем пункту 3.1. (здійснення авансового платежу ) та невиконання Продавцем пункту 1.1. цього Контракту ( передача пшениці в кількості 500 тонн вартістю 896000,00 грн. у визначений строк -до 15.09.2011 року) з Продавця стягується пеня у розмірі 0,2 відсотка вартості недопоставленого Товару, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % відсотків вартості цього Контракту.

Таким чином, розмір пені ставиться в залежність від вартості недопоставленого товару (896000,00 грн.), а розмір штрафу від вартості контракту, а не в залежність від розміру авансового платежу. Крім того, позивачем в повному розмірі виконано умови договору стосовно авансового платежу, що складає 70% від вартості контракту. Остаточний розрахунок (п..3.3 Контракту) здійснюється Покупцем протягом 15 робочих днів з моменту отримання Покупцем документів, передбачених п.2.3 Контракту (після поставки зерна).

Отже, згідно пункту 5.3 Договору, за період з 16.09.2011 року по 03.01.2012 року, за порушення строків поставки зерна, позивачем нарахована пеня у розмірі 197120,00 та штраф у розмірі 89600,00 грн., які підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про невиконання позивачем іншого контракту на постачання міндобрив, оскільки зазначені правовідносини сторін не є предметом дослідження у даній справі і ніяким чином не впливають на права і обов'язки сторін за Контрактом № 0730 від 21.04.2011 року.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Жодних належних і допустимих доказів неможливості виконання обов'язку в натурі, відповідач суду не надав, жодних клопотань стосовно неможливості надання таких доказів чи зменшення розміру штрафних санкцій суду не подавав.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши всі матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належними і допустимими доказами і підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в розмірі 23654,40 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити .

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан»(80350 Львівська область, Жовківський район, с.Воля -Висоцька, вул. Нестерова, буд 91-А,ь код ЄДРПОУ 23948183) передати у власність ТзОВ "ХЛІБ ІНВЕСТБУД" ( 04050 м.Київ, вул.. Мельникова, буд.12 ,код ЄДРПОУ 33307354) пшеницю 2 класу у кількості 500,0 тонн у відповідності до умов Контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0730 від 21.04.2011 року.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан»(80350 Львівська область, Жовківський район, с.Воля -Висоцька, вул. Нестерова, буд 91-А,ь код ЄДРПОУ 23948183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ ІНВЕСТБУД" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд.12, код ЄДРПОУ 33307354) пеню у розмірі 197120,00 грн., штраф у розмірі 89600,00 грн. та 23654,40 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н. Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.04.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.