Рішення № 2367618, 29.08.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 50/237

29.08.08

За позовом Державного видавництва «Преса України»Державного управління

справами

до Всеукраїнського об’єднання «Свобода»

про стягнення 4 331,00грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача Ухань Л.М. (дов. від 07.12.2005 № 1-16д)

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Державного видавництва «Преса України»Державного управління справами до Всеукраїнського об’єднання «Свобода»про стягнення 4 331,00грн. за невиконання зобов’язання за договором купівлі-продажу паперу від 17.06.2005 № 99.

Ухвалою суду від 12.08.2008 було порушено провадження у справі № 50/237, розгляд справи призначено на 29.08.2008.

29.08.2008 в судовому засіданні позивач надав додаткові докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

17.06.2005 року Державне видавництво «Преса України»Державного управління справами (далі-позивач) та Всеукраїнське об’єднання «Свобода»(далі-відповідач) уклали договір купівлі-продажу паперу № 99 (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору позивач зобов’язується продати відповідачу газетний папір та виконати вантажні роботи, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити вартість купленого товару і вартість виконаних позивачем вантажних робіт.

Пунктом 6.2. договору, встановлено, що днем поставки товару вважається день підписання уповноваженим представником відповідача акту прийомки-здачі товару.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 3-х календарних днів з дати підписання даного договору, шляхом перерахуванням грошей на банківський рахунок позивача.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 4 331,00 грн., що підтверджується актом прийому-здачі товару від 17.06.2005 № 99, який скріплений печаткою відповідача.

Вищевказаний акт приймається судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Таким чином, відповідно до умов договору та за актом прийому-здачі товару від 17.06.2005 № 99 оплата товару повинна бути здійснена до 20.06.2005.

Проте судом встановлено, що оплата за поставлений товар відповідачем здійснена не була і на день подачі позову основна заборгованість відповідача становить 4331,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача були направлені письмові претензії від 01.06.2006 № 103-544к, від 08.02.2007 № 103-139к, від 05.09.2007 № 103-1040к, від 30.10.2007 № 103-1302к, від 10.04.2008 № 103-356к та від 26.06.2008 № 103-607к з вимогами погасити суму заборгованості в повному обсязі. Однак зазначені претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності зі ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4 331,00грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 331,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнського об’єднання «Свобода»(02140, м. Київ, вул.Вишняківська, 6а/70; код ЄДРПОУ 00013215) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного видавництва «Преса України»Державного управління справами (03047, м. Київ, пр.-т Перемоги, 50; р/р 26000101014669 в КРД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 05905668) основний борг в сумі 4 331 (чотири тисячі триста тридцять одна)грн. 00 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 29.09.2008