Рішення № 23675994, 20.04.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 квітня 2012 р. Справа 11/163/2011/5003

за позовом: Заступника прокурора Вінницької області (21050, м. Вінниця, вул. Володарського, 33) в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції в спірних правовідносинах - Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 20055032)

до: Виконавчого комітету Вінницької міської ради (21000, м. Вінниця, вул. Соборна, 59).

до: Приватного Вінницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 4)

про визнання незаконними та скасування рішення і свідоцтва про право власності та визнання права власності на майно

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

прокурора: Гембера С.В.

позивача: ОСОБА_1- за дорученням

1-го відповідача: ОСОБА_2- за дорученням

2-го відповідача: ОСОБА_3- за дорученням

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді господарського суду Вінницької області Матвійчука В.В. перебувала справа № 11/163/2011/5003 за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції в спірних правовідносинах - Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Вінницької міської ради та Приватного Вінницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 4) про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1582 від 28.07.2005 р. "Про оформлення права власності на будівлі та споруди туристичного комплексу по вул. Пушкіна, 4"; визнання незаконним та скасування свідоцтва від 28.07.2005 р. про право власності на будівлі і споруди туристичного комплексу по вул. Пушкіна, 4; про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на вказані будівлі і споруди.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

В ході перевірки процедури оформлення права власності на будівлі та споруди туристичного комплексу «Поділля», розташованого у м. Вінниці по вул. Пушкіна, 4 встановлено наступне.

Постановою ЦВК СРСР від 17.04.1936р. «Про ліквідацію Всесоюзного товариства пролетарського туризму та екскурсій»на Всесоюзну центральну раду професійних союзів (ВЦРПС) та її організації покладено керівництво роботою в галузі туризму, що стало підставою для створення мережі туристично-екскурсійних закладів профспілок, які в Українській РСР перебували у складі Української республіканської ради по туризму і екскурсіях, підпорядкованої Укрпрофраді. згідно постанови ВЦРПС від 27.11.1959р. «Про поліпшення керівництва розвитком туризму в профспілках».

Постановою Президії Ради Федерації незалежних профспілок України від 23.08.1991р. прийнято рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях на ЗАТ «Укрпрофтур».

Згідно статуту Приватного Вінницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях Вінницьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Вінницятурист»є повним правонаступником Вінницького обласного дочірнього підприємства «Вінницятурист»Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», що було створене шляхом реорганізації Вінницького обласного дочірнього підприємства «Вінницятурист»у вищеназване акціонерне товариство, змінило своє найменування на Приватне Вінницьке обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Вінницятурист».

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1582 від 28.07.2005р. Вінницькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Вінницятурист»дозволено оформити право власності на будівлі та споруди туристичного комплексу, розташованого у м. Вінниці по вул. Пушкіна, 4.

На підставі вказаного рішення 28.07.2005р. Вінницькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Вінницятурист»видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди туристичного комплексу «Поділля», розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна, 4.

На думку прокурора Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1582 від 28.07.2005 підлягає скасуванню з одночасним визнанням права власності на нерухоме майно, розташоване у м. Вінниці по вул. Пушкіна, 4, за державою в особі Фонду державного майна України з огляду на наступне.

Рішенням виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих № 978 від 26.12.1973р. затверджено акт Державної комісії про прийом в експлуатацію 2-х поверхового громадського блоку туристичної бази по вул. Пушкіна у м. Вінниці.

Вказаний об'єкт нерухомості будувався за рахунок нецентралізованих коштів Головним управлінням капітального будівництва Вінницької обласної ради профспілок.

Профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР, і до 1990 року були загальносоюзною громадською організацією.

Спірне майно є об'єктом громадської організації колишнього Союзу РСР, що розташований на території України.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994р. № 3943-ХП (3943-12) "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Цією постановою (3943-12) також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. № 1452-ХІІ «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави»та Законом України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 № 1540-ХІІ, майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Крім того, за змістом ст. 4 вказаного Закону рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 "Про проголошення незалежності України" (1427-12) без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994р. № 3943-ХП (3943-12) було доручено Кабінету Міністрів України визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна.

На виконання цього доручення постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995 року № 18 (18-95-п) визначено органи управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

Однак, органу, який би був уповноважений здійснювати управління майном професійних спілок, визначено не було.

Оскільки питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на даний час залишається державною власністю, а тому правові підстави для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР (продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб) відсутні.

Виходячи з аналізу норм вищевказаних нормативно - правових актів, рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1582 від 28.07.2005 прийнято у порушення вимог Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»№1540 від 10.09.1991, та постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 N 3943-ХІІ.

Будь-яке майно, яке за час існування Союзу РСР було передано, зокрема, профспілковим організаціям, належало до державної власності та передавалось останнім виключно у відання. Передача майна у відання ніяким чином не є передачею майна у власність з огляду як на різне правове значення даних форм управління майном, так і на юридичні наслідки реалізації прав на це майно.

Про незаконне перебування туристичного комплексу «Поділля»за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна, 4 у власності Приватного Вінницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Вінницятурист» прокуратурі області стало відомо під час відповідної перевірки у жовтні місяці 2011 року тобто строк позовної давності пропущений з поважних причин.

23.01.2012р. прокурором і позивачем надано письмові пояснення до позовної заяви, відповідно, № 05-(02)-10вих-12 від 20.01.2012 р. та № 10-25-871 від 18.01.2012р., в яких зокрема зазначено наступне.

Статтею 1 ЗУ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України»від 10.09.1991р. № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992р. № 2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України»майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994р. № 3943-XII «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Отже, з вищевикладеного випливає, що власником будівель та споруд туристичного комплексу «Поділля», які розташовані по вул. Пушкіна, 4 у м. Вінниця до визначення органу, уповноваженого здійснювати управління таким майном, є Держава Україна в особі Фонду державного майна України.

Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР»від 29.11.1990р. № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна (постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР № 2164-ХІІ від 04.03.92р.).

Цією постановою також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, Фонд державного майна здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Оскільки на даний час питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, то майно таких організацій (в тому числі і туристичний комплекс «Поділля») є державною (загальнодержавною) власністю, і тому неправомірне здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна.

Відповідно до статті 4 Закону України від 10.09.1991р. № 1540-ХІІ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови ВР України від 24 серпня 1991 року «Про проголошення незалежності України»без узгодження з відповідними органами, визначеними КМУ, вважаються недійсними.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" від 05.11.1991 р. № 311, яка прийнята на виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 р. "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 р. "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). Державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною власністю. За змістом Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що перебуває у державній власності, можливе в порядку приватизації. Згідно зі ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

Враховуючи, що спірне майно не належало до комунального майна, а також були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення, виконком Вінницької міської ради перевищив свої повноваження, у зв"язку з чим його рішення № 1582 від 28.07.2005 р. підлягає визнанню незаконним та скасуванню (а.с. 50-56 т.1).

Розпорядженням керівника апарату суду від 08.02.2012 року, відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу № 11/163/2011/5003 передано на розгляд судді Кожухар М.С., в зв'язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному.

Ухвалою від 10.02.2012 р. суддя Кожухар М.С. прийняла справу № 11/163/2011/5003 до свого провадження та призначила до розгляду на 15.03.2012 р.

12.03.2012р. заступником прокурора області подано заяву № 05-141 вих-12 від 12.03.2012р. про уточнення позовних вимог, де прокурор уточнив п. 5 прохальної частини позовної заяви та просить визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на будівлі та споруди туристичного комплексу «Поділля», розташованого у м. Вінниці по вул. Пушкіна, 4, що складаються з приміщень: - літери «п/А»- готель-підвал -пр.№ 1- № 29 - 516,3 кв.м.; - літери "п/А1" - цокольний поверх - пр.№ 30-№ 41 - 113,2 кв.м; - літери "п/А2" - підвал - пр.№ 42-№ 72 - 395,7 кв.м. Всього по підвалах літери «п/АІ», "п/А2"- 508,9 кв.м. Всього по підвалах літери "п/А", «п/А1»,"п/А2" - 1025,2 кв.м. - літери "А" - І поверх - пр.№ 73 -№ 164 - 906,3 кв.м. II поверх - пр.№ 171 - № 189 -495,5 кв.м. - літери "А2"- II поверх - пр.№ 190-№ 214 -614,0 кв.м. Всього по II поверху -1179,5 кв.м. III поверх- пр.№ 215-№ 240 - 489,8 кв.м. - літери "А2" - пр.№ 241-№ 253 - 144,7 кв.м. Всього по III поверху - 634,6 кв.м. ІУ поверх - пр.№ 254-№ 278 - 491,6 кв.м. У поверх - пр.№ 279-№ 304 - 496,2 кв.м. УІ поверх - пр.№ 305 - № 333 -492,6 кв.м. Всього по літері "А" - загальна площа 5780,0 кв.м. - літери "Б" - котельня - 1 поверх - пр.№ 1-№ 6 - 202,5 кв.м. - літери "В" - сарай. - літери "Г" - сарай. - літери "Д" - сарай. - № 1- ворота. - № 2-№ 3 - огорожа. - № 4 - ворота. - № 5 - підпірна стіна,- І-мостіння. (а.с. 73 т.1).

14.03.2012р. представник 2-го відповідача надав відзив б/н та дати (вх.№ 08-46/2835/12 від 14.03.2012р., а.с. 95-104 т. 1), в якому зазначає, що вважає даний позов безпідставним, оскільки твердження позивача, викладені в позовній заяві, є такими що не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на законі, та просить в його задоволенні відмовити з нижчевикладених підстав.

Позивач не обґрунтував, яким чином визнання недійсними спірного рішення та державної реєстрації права власності на нерухоме майно призведе до захисту прав держави в особі позивача.

Посилаючись на ст. 393 ЦК України, відповідач зазначає, що позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності якого порушене виданням акту, і таке право має існувати тобто, беззаперечно передувати зверненню до суду, адже відсутність права виключає його судовий захист.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом пред'явлення вимоги про визнання незаконним рішення виконавчого комітету, державної реєстрації свідоцтва на право власності не відновлює його права.

Прокурором та позивачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що майно після його побудови за кошти Вінницької обласної ради та введення його в експлуатацію у 1972 році продовжувало перебувати у власності держави, та на виконання Постанови Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансової ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10 квітня 1992 р. N 2268-ХІІ передавалося тимчасово, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, передавалось в управління ФДМ, який зобов'язаний був прийняти таке майно до 1 травня 1992 р., і цей факт не заперечувався позивачем.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що станом на момент звернення прокурора до суду з позовом держава в особі Позивача не була власником спірного Об'єкту, а Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, яким держава в особі регіонального відділення ФДМУ по Волинській області не була станом на момент звернення до суду з позовом, а тому позовна вимога про повернення (витребування) майна з чужого незаконного володіння у власність держави є передчасною та такою, що не підлягає до задоволення. (а.с. 95-104 т.1).

Ухвалою суду від 15.03.2012 р., в звя"зку з ненаданням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 05.04.2012 р.

05.04.2012р. представником 1-го відповідача надано відзив б/н від 03.04.2012р., в якому перший відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ніяким чином не порушує інтереси позивача, оскільки він не є власником зазначеного майна, і не був власником на момент прийняття рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.07.2005 року № 1582.

Крім того, вимога про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 28.07.2005 року, яке видано на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 28.07.2005 р. № 1582 задоволенню не підлягає, оскільки позивачем обрано вид захисту порушеного права як визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, що не передбачений чинним законодавством. (а.с. 45-47 т.1).

В судовому засіданні 05.04.2012р. прокурор підтримав подану 03.04.2012р. заяву про зміну підстав позову, де просить: 1) поновити строк позовної давності; 2) визнати незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1582 від 28.07.2005 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди туристичного комплексу по вул.Пушкіна,4" та скасувати його; 3) визнати незаконним та скасувати свідоцтво від 28.07.2005 р. про право власності на будівлі та споруди туристичного комплексу "Поділля", що знаходиться у м.Вінниці по вул.Пушкіна,4, видане Вінницькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Вінницятурист"; 4) визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на будівлі та споруди туристичного комплексу "Поділля", що знаходиться у м.Вінниці по вул.Пушкіна, 4.

Дана заява, що подана до початку розгляду справи по суті, прийнята судом на підставі ст.22 ГПК України.

Представник 2-го відповідача підтримав подане 03.04.2012р. клопотання про залучення в якості 3-ї особи на стороні відповідача ПРАТ "Укрпофтурист", посилаючись на те, що останнє є учасником Приватного акціонерного товариства Вінницятурист".

Прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення даного клопотання.

Представник 1-го відповідача підтримав клопотання, подане представником відповідача.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подане 2-м відповідачем клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки наведені у ньому обставини, виходячи зі змісту ст. 27 ГПК України, не є підставою для залучення до участі у справі 3-ї особи.

В судовому засіданні оголошено перерву до 09.04.2012р., в зв"язку з великим обсягом документів, що надані сторонами та які необхідно опрацювати.

В судовому засіданні 09.04.2012р. представник 2-го відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним судом України справи за конституційним поданням 52 народних депутатів України про визнання такими, що не відповідають Конституції України Постанови Верховної Ради України № 2268-ХІІ від 10.04.1992р. "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" та Постанови Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994р. "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР".

Прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що справу за вищеназваним поданням не порушено.

Представник 1-го відповідача підтримав клопотання, подане представником 2-го відповідача.

Ухвалою суду від 09.04.2012р. у задоволенні клопотання 2-го відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено, розгляд справи відкладено на 20.04.2012р.

В судове засідання 20.04.2012р. з"явились представники прокурора, позивача та відповідачів.

Представники прокурора та позивача позовні вимоги підтримали. Представники відповідачів проти позову заперечили.

Представник 1-го відповідача підтримав подане в судовому засіданні 05.04.2012 р. клопотання про припинення провадження у справі в частині вимог щодо визнання незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.07.2005 року № 1582 «Про оформлення права власності на будівлі та споруди туристичного комплексу по вул. Пушкіна, 4» та визнання незаконним і скасування Свідоцтва від 28.07.2005р. про право власності на будівлі та споруди туристичного комплексу «Поділля», що знаходиться у м. Вінниці по вул. Пушкіна, 4, видане Вінницькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Вінницятурист» на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Дане клопотання мотивовано тим, що вимога позивача про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.07.2005 року № 1582 є публічно-правовим спором, віднесеним до компетенції адміністративних судів, оскільки спір виник за участю суб'єкта владних повноважень - виконавчого комітету Вінницької міської ради, який реалізував у спірних правовідносинах, надані йому чинним законодавством України владні управлінські функції стосовно оформлення та реєстрації прав на об'єкти нерухомості.

Друга вимога позивача про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, також не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки свідоцтво про право власності видається на підставі відповідного правовстановлюючого документу та лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, а тому не є актом в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дослідивши дане клопотання, вважає, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Позовні вимоги прокурора ґрунтуються на порушенні права власності держави в особі Фонду державного майна України.

За правилами адміністративного судочинства розглядаються публічно-правові спори, що випливають із владних управлінських функцій суб"єкта владних повноважень стосовно іншої сторони спору.

Інші спори між суб"єктами господарювання розглядаються у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

У п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб"єкта господарювання; наявність між сторонами, по перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачає вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачає вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 3.1 Постанови).

З огляду на наведене та предмет і підстави заявленого позову, він є господарським. Отже клопотання 1-го відповідача про припинення провадження у справі в частині вимог задоволенню не підлягає.

Також в судовому засіданні представником 2-го відповідача підтримано подану до суду 03.04.2012р. заяву про застосування строків позовної давності, в якій він просить застосувати позовну давність у справі № 11/163/2011/5003 та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, в тому числі у зв'язку із спливом позовної давності.

У той же час, прокурор просить поновити строк позовної давності, посилаючись на те, що про порушення прав держави стало відомо лише в ході перевірки у 2011 році, що, у свою чергу, спростовується 2-м відповідачем з посиланням на документи, додані до заяви про застосування строку позовної давності (а.с. 28-38 т. 3).

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд з приводу строку позовної давності дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 267 (ч. 3,4) Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Оскільки позовні вимоги прокурора мотивовані порушенням оскаржуваним рішенням права власності держави на майно, на ці вимоги, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється.

Отже, заява 2-го відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає. Також суд відмовляє прокурору у поновленні строку позовної давності, як з наведених підстав, так і у зв"язку з тим, що клопотання прокурора мотивовано тим, що строк позовної давності ним не пропущений.

Заслухавши пояснення учасників процесу по суті спору, дослідивши матеріали справи № 11/163/2011/5003, матеріали оглянутої в судовому засіданні інвентаризаційної справи 1591, суд встановив наступне.

На засіданні президії Вінницької обласної ради профспілок від 27.03.1970 р. розглянуто питання щодо створення обласної ради по туризму та екскурсіях, що відображено у протоколі засідання президії № 1 від 27.03.1970р. (а.с. 84-86 т.2).

Засіданням президії Вінницької обласної ради профспілок від 27.02.1970р. створено Вінницьку обласну раду по туризму та екскурсіях. (а.с. 87-88 т.2).

Відповідно до положення про Вінницьку обласну раду по туризму, обласна рада по туризму працює під керівництвом Вінницької промислової обласної ради профспілок і Української ради по туризму. (а.с. 91-93 т.2).

Постановою колегії Центральної ради по туризму та екскурсіям № 10-36 від 21.07.1989р. вирішено ліквідувати Вінницьку обласну раду по туризму та екскурсіях та створити на базі туристично-екскурсійних підприємств та організації області Вінницьке обласне туристично-екскурсійне виробниче об"єднання «Вінницятурист»(а.с. 94 т.2).

Відповідно до статуту Вінницького обласного туристично-екскурсійного виробничого об"єднання «Вінницятурист», останнє знаходиться в безпосередньому підпорядкуванню Української республіканської ради по туризму та екскурсіях. Об"єднання «Вінницятурист» має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банку, круглу печатку з визначенням своєї назви та назви вищестоящих організацій, складає зведений баланс підприємств та організацій, що входять до складу об"єднання. До складу об"днання «Вінницятурист» входить з поміж іншого -Вінницьке бюро мандрівок та екскурсій -головне підприємство -м. Вінниця, вул. Пушкіна, 4. (а.с. 95-97 т.2).

Відповідно до статуту Вінницького обласного туристично-екскурсійного виробничого об"єднання «Вінницятурист», ТЕПО «Вінницятурист» створене на базі майна, що належить профспілкам України на праві власності та призначені для організації активного відпочинку трудящих та членів їх сімей, знаходиться в беспосередньому підпорядкуванні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях. (а.с. 98-101 т.2).

Відповідно до Постанови колегії Української республіканської ради по туризму та екскурсіях від 27.11.1991р. з 10.12.1991р. ліквідовано Вінницьку раду по туризму та екскурсіях.

Пунктом 1.2. Постанови від 27.11.1991р. реорганізовано підвідомчі радам по туризму та екскурсіях та ТЕПО підприємства, організації та установи в філії, представництва та інші структурні підрозділи (а.с. 106-107 т. 2).

03.12.1991р. Правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» прийняло рішення про створення з 11.12.1991р. Вінницького обласного відділення «Вінницятурист»Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур»(а.с. 108 т.2).

Згідно статуту Вінницького обласного відділення «Вінницятурист» Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», відділення є підприємством АТ «Укпрофтур», є правонаступником Вінницького обласного туристично-екскурсійного виробничого об"єднання «Вінницятурист». (а.с. 109-116 т.2).

Згідно статуту Вінницького обласного підприємства «Вінницятурист»Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», підприємство є дочірнім колективним підприємством АТ «Укрпрофтур». (а.с. 117-127 т.2).

14.04.1998 р. загальними зборами акціонерів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" затверджено Статут Вінницького обласного дочірнього підприємства "Вінницятурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" як правонаступника Вінницького обласного підприємства "Вінницятурист" (128-140 т.2).

17.12.1998 р. створено Вінницьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Вінницятурист", статут якого у новій редакції зареєстровано реєстраційною палатою Вінницької міської ради 20.06.2000 р., наказ № 361-р . Відповідно до п. 1 Статуту, Вінницьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" створене у відповідності з Установчим договором про створення та діяльність Товариства від 17.12.1998 р. шляхом реорганізації Вінницького обласного дочірнього підприємства "Вінницятурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" і є його правонаступником (а.с. 142-152 т. 2).

13.10.1966 року виконкомом Вінницької міської Ради народних депутатів трудящих прийнято рішення № 847 "Про відведення земельної ділянки обласній Раді професійних спілок під будівництво турбази", а саме: відвести обласній Раді професійних спілок під будівництво турбази земельну ділянку площею 0,45 га вт кв. 40-41 по вул. Пушкіна, для чого вилучити на підставі постанови ВУЦВК та РНК УРСР від 18 липня 1928 року земельну ділянку та жилий будинок № 6 по вул. Пушкіна, в якому мешкає 6 сімей та будинок № 8 міськкомунгоспу по вул. Пушкіна, в якому мешкає 11 сімей; відселення мешканців з будинків, що зносяться, віднести за рахунок забудовника; зобов"язати забудовника, зокрема, передбачити в генкошторисі витрати на перенесення за свій рахунок міського санвузла, місце будівництва якого погодити з міськсанепідемінспекцією, сплатити власникам приватного домоволодіння вартість культурних поліпшень та насаджень згідно актів оціночної комісії (а.с. 103 т. 3).

Рішенням виконкому Вінницької міської Ради депутатів трудящих № 456 від 18.05.1967 року збільшено земельну ділянку, яка була відведена обласній раді професійних спілок під будівництво турбази 0,36 га в кв. 40-41 по вул. Пушкіна із знесенням жилого будинку міськкомунгоспу по вул. Пушкіна, 4, в якому мешкає 12 сімей, відселення мешканців з будинків, що зносяться, віднести за рахунок міськради (а.с. 104 т. 3).

Рішенням Виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих № 1041 від 29.12.1972р. «Про затвердження акту державної прийомки до експлуатації пускового комплексу Турбази на 265 місць по вул. Пушкіна»затверджено представлений комісією акт Державної прийомки до експлуатації Турбази на 265 місць: спальний корпус, ГРП, ЦРП, котельня, зовнішні мережі, гараж по вул. Пушкіна з оцінкою «задовільно». (а.с. 62 т.2).

Даним актом встановлено, що будівництво комплексу розпочато в ІV кварталі 1968 року. Комісія постановила: пред"явлену до сдачі в експлуатацію Турбазу: спальний корпус, гараж, ЦРП, котельня, ГРП, зовнішні мережі - вважати прийнятим з загальною оцінкою «задовільно». (а.с. 63-69 т.2).

Рішенням Виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих № 978 від 26.12.1973р. «Про затвердження акту Державної прийомки до експлуатації громадського блоку туристичної бази по вул. Пушкіна на 250 посадочних місць»затверджено представлений комісією акт Державної прийомки до експлуатації 2-х поверхового громадського блоку туристичної бази по вул. Пушкіна, корисною площею 2018,7 кв.м. з оцінкою «задовільно». (а.с. 18 т.1).

Даним актом від 25.12.1973 року встановлено, що будівництво блоку розпочато у вересні 1972 року. Комісія постановила, що пред"явлений до сдачі в експлуатацію громадський блок туристичної бази на 250 місць по вул. Леніна-Пушкіна вважати прийнятим з загальною оцінкою «задовільно». (а.с. 19-25 т.1).

31.12.1997 р. виконавчим комітетом Вінницької міської ради народних депутатів прийнято рішення № 1448 "Про надання земельної ділянки та видачу державного акту Вінницькому обласному підприємству "Вінницятурист" та визнання такими, що втратили чинність рішення виконкому міської ради від 13.10.1966 р. № 847, 18.05.1967 р. № 456, 28.05.1981 р. № 384", а саме: визнати такими, що втратили чинність, рішення виконкому міської ради: від 13.10.1966 р. № 847 "Про відведення земельної ділянки обласній Раді професійних спілок під будівництво турбази", від 18.05.1967 № 456 "Про збільшення земельної ділянки, відведеної обласній Раді професійних спілок під будівництво турбази", від 28.05.1981 р. № 384 "Про відведення земельної ділянки обласній Раді по туризму та екскурсіям під будівництво туристського готелю з рестораном"; надати Вінницькому обласному підприємству "Вінницятурист" земельні ділянки за фактичним користуванням площею 0,5486 га по вул. Пушкіна, 4 в постійне користування, площею 0,0743 га по вул. Пушкіна,и 1 в тимчасове довгострокове користування; видати державний акт на право постійного користування землею Вінницькому обласному підприємству "Вінницятурист" на земельну ділянку площею 0,5486 га по вул. Пушкіна, 4 (а.с.105 т. 3).

30.12.1999р. Виконкомом Вінницької міської ради, на підставі рішення Виконкому Вінницької міської ради від 30.12.1999р. № 1736, видано свідоцтво про право власності на туристичний комплекс, який розташований у м. Вінниці по вул. Пушкіна, 4 і відповідно до свідоцтва вцілому належить Вінницькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Вінницятурист» на праві колективної власності. Об"єкт нерухомого майна складається з готелю літер "А" з прибудованим рестораном літер "А2" загальною площею 5780 кв.м.; котельної літер "Б" з прибудованим гаражем літер "Б1" загальною площею 202,5 кв.м.; сараїв "В","Г","Д"; воріт №1, №4; огорож №2, №3; підпірної стіни № 5; 1-вимощення (а.с. 92 т.1, 107 т. 3).

17.04.2001 р., на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 36 від 27.01.2000 р., Вінницькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму і екскурсіях "Вінницятурист" видано державний акт серії ВН на право постійного користування земельною ділянкою розміром 0,5486 га за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна, 4 - який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № ВН № 1-20 (а.с. 80-81 т.1).

В січні 2002р., на підставі свідоцтва про право власності від 30.12.1999р., виданого відповідно до рішення виконкому ВМР від 30.12.1999р. № 1736, КП «Вінницьке обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації» видало реєстраційне посвідчення, відповідно до якого туристичний комплекс по вул. Пушкіна, 4 вцілому зареєстровано за Вінницьким обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Вінницятурист»на праві колективної власності (а.с. 91 т.1, 108 т. 3).

25.07.2005 р. Вінницьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" звернулось до виконкому Вінницької міської ради із заявою № 133 від 18.07.2005 р. про видачу йому свідоцтва на право власності та туристичний комплекс "Поділля", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул.Пушкіна, 4 - у зв"язку зі зміною форми власності (а.с. 79 т. 1).

За наслідками розгляду вказаної заяви 28.07.2005р. Виконавчий комітет Вінницької міської ради прийняв рішення «Про оформлення права власності на будівлі та споруди туристичного комплексу по вул. Пушкіна, 4», яким вирішено: оформити право приватної власності Вінницькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" на будівлі та споруди туристичного комплексу по вул.Пушкіна, 4, що складаються з приміщень: - літери «п/А»- готель-підвал -пр.№ 1- № 29 - 516,3 кв.м.; - літери "п/А1" - цокольний поверх - пр.№ 30-№ 41 - 113,2 кв.м; - літери "п/А2" - підвал - пр.№ 42-№ 72 - 395,7 кв.м. Всього по підвалах літери «п/А1», "п/А2"- 508,9 кв.м. Всього по підвалах літери "п/А", «п/А1»,"п/А2" - 1025,2 кв.м. - літери "А" - І поверх - пр.№ 73 -№ 164 - 906,3 кв.м. II поверх - пр.№ 171 - № 189 -495,5 кв.м. - літери "А2"- II поверх - пр.№ 190-№ 214 -614,0 кв.м. Всього по II поверху -1179,5 кв.м. III поверх- пр.№ 215-№ 240 - 489,8 кв.м. - літери "А2" - пр.№ 241-№ 253 - 144,7 кв.м. Всього по III поверху - 634,6 кв.м. ІУ поверх - пр.№ 254-№ 278 - 491,6 кв.м. У поверх - пр.№ 279-№ 304 - 496,2 кв.м. УІ поверх - пр.№ 305 - № 333 -492,6 кв.м. Всього по літері "А" - загальна площа 5780,0 кв.м. - літери "Б" - котельня - 1 поверх - пр.№ 1-№ 6 - 202,5 кв.м. - літери "В" - сарай. - літери "Г" - сарай. - літери "Д" - сарай. - № 1- ворота. - № 2-№ 3 - огорожа. - № 4 - ворота. - № 5 - підпірна стіна, - І-мостіння. (а.с. 78 т.1).

На підставі зазначеного рішення виконкому видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди туристичного комплексу «Поділля», яким посвідчується, що об"єкт вцілому, який розташований в м. Вінниці по вул. Пушкіна, 4, належить Вінницькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" на праві приватної власності (а.с. 16, 17 т.1).

2-м відповідачем також надано суду розшифровку та довідки щодо отримання та повного погашення позики, отриманої на будівництво турбази у м. Вінниці (а.с.87-100 т. 3).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши обставини та докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Кожна сторона спору повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Прокурор і позивач стверджують, що оскаржуваним рішенням виконкому було здійснено зміну власника та форми власності на майно з державного на приватну.

Разом з тим, ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Так, на спірне майно оформлено право власності Вінницького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" відповідно до рішення виконкому Вінницької міської ради від 30.12.1999 р. № 1736, на підставі якого видано відповідне свідоцтво про право власності та реєстраційне посвідчення (а.с. 91-92 т. 1, 107-108 т. 3).

Рішення виконкому Вінницької міської ради № 1736 від 30.12.1999 р. не оскаржене та не визнано незаконним. Отже оформлене ним право власності 2-го відповідача на спірне майно, відповідно до положень ст. 321 ЦК України, є непорушним.

Прокурором також не зазначено, у чому полягає перевищення відповідачем повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення № 1582 від 28.07.2005 р.

Оскаржене рішення прийнято на підставі оформленого рішенням виконкому Вінницької міської ради № 1736 від 30.12.1999 р. та зареєстрованого в січні 2002 року за Вінницьким обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" права власності на майно та у зв"язку зі зміною форми власності товариства, що відповідає положенням п. 10 п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п. 6.1 Тимчасового по ложення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджено го наказом Мінюсту України від 07.02.2002 р. № 7/5 із змінами станом на день прийняття № 1582 від 28.07.2005 р.

Отже, Виконавчий комітет Літинської селищної ради, приймаючи рішення № 1582 від 28.07.2005 р., діяв в межах своїх повноважень та відповідно до положень чинного на той час законодавства.

Враховуючи, що право власності 2-го відповідача на спірне майно виникло ще на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 1736 від 30.12.1999 р., яке у встановленому порядку не оскаржене та не скасоване, суд приходить до висновку, що права держави в особі Фонду Державного майна України рішенням виконкому № 1582 від 28.07.2005 р. не порушено.

Що стосується вимог про визнання незаконним та скасування свідоцтва від 28.07.2005 р. про право власності на будівлі та споруди туристичного комплексу "Поділля", що знаходиться у м.Вінниці по вул.Пушкіна,4, видане Вінницькому обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Вінницятурист", слід зазначити також таке.

Відповідно до ч 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування

майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Діючим законодавством не передбачено такий спосіб захисту як визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, яке не містить ознак акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що породжує певні права та обов'язки, а є посвідчувальним документом, виданим на підставі та на виконання відповідного рішення виконавчого комітету.

Тобто прокурором заявлено вимогу на захист прав держави у непередбачений законом спосіб, що також є підставою для відмови у позові у цій частині.

На цьому зокрема наголошено у постановах Вищого господарського суду України від 01.07.2010 р. у справі № 2-7/2439-2010, від 27.01.2011 р. № 60/243-10, від 14 березня 2012 р. у справі № 8/17-114-2011.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування оскаржуваних рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради та свідоцтва про право власності задоволенню не підлягають.

З огляду на вищенаведене, відсутні також підстави для задоволення вимог прокурора про визнання права власності держави на спірне майно.

Керуючись ст. ст., 4-3, 33, 43, 80, 82, 85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного Вінницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" про застосування строку позовної давності у справі № 11/163/2011/5003.

2. Відмовити у задоволенні клопотання виконавчого комітету Вінницької міської ради про припинення провадження у справі № 11/163/2011/5003 в частині вимог про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.07.2005р. № 1582.

3. В позові відмовити.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 квітня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - прокурору