Постанова № 23674750, 02.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 квітня 2012 року 08:30 № 2а-12843/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»додержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києвапровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2011 №0000482200/0 та від 14.07.2011 №0000492200/0, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2011 №0000482200/0 та від 14.07.2011 №0000492200/0.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва протиправно, на підставі помилкових висновків акту перевірки від 30.06.2011 №33/22-025/31354858 щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»пункту 2.1, підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»; статті 186, підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України; 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», винесено податкове повідомлення-рішення від 14.07.2011 №0000482200/0, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5 098 123,01 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 970 990,87 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 14.07.2011 №0000492200/0, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3 068 482,00 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 590 365,50 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що податкові повідомлення-рішення від 14.12.2009 №0000482200/0 та від 14.07.2011 №0000492200/0 винесені державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва в межах повноважень, на підставі обєктивних, повних та підтверджених висновків акту перевірки, у звязку із порушенням товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»пункту 2.1, підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»; статті 186, підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України; 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Під час судового розгляду справи в судових засіданнях з урахуванням положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалась перерва у звязку з необхідністю отримання нових доказів у справі.

Через канцелярію суду 21.11.2011 прокуратурою Святошинського району міста Києва подано заяву про вступ у справу для захисту інтересів держави в особі державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

В судовому засіданні 06.02.2012 представником позивача підтримано позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві; прокурором Святошинського району міста Києва підтримано позицію відповідача у справі.

Представник державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва в судове засідання 06.02.2012 не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У звязку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-12843/11/2670 у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.03.2011.

За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва складено акт перевірки від 30.06.2011 №33/22-025/31354858, яким зафіксовано, зокрема, факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»пункту 2.1, підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення спірних відносин, статті 186, підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з актом перевірки від 30.06.2011 №33/22-025/31354858 товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС» не підтверджено первинними документами правомірність віднесення до складу валових витрат суми винагороди за інформаційно-консультаційні послуги, виплачені фізичним особам субєкта підприємницької діяльності згідно з договорами про надання інформаційно-консультаційних послуг за період ІІІ квартал 2009 року І квартал 2011 року на загальну суму 11 937 151,00 грн.

У свою чергу, згідно з актом перевірки від 30.06.2011 №33/22-025/31354858 товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС» за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 занижено податок на додану вартість всього на суму 5 098 123,01 грн., що зумовлено одночасним перевищенням товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»обсягу оподаткованих операцій, визначеного підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», та відсутністю факту добровільної реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки від 30.06.2011 №33/22-025/31354858 державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 14.07.2011 №0000482200/0, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5 098 123,01 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 970 990,87 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 14.07.2011 №0000492200/0, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3 068 482,00 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 590 365,50 грн.

Аналізуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2011 №0000482200/0, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5 098 123,01 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 970 990,87 грн., суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС з однієї сторони та фізичними особами підприємцями з іншої сторони, укладено договори про надання інформаційно-консультативних послуг. Товариству з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»надавалися послуги з консультування, експертно-інформаційні послуги, роботи, повязані з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні.

Вказуючи на те, що на вказані операції не розповсюджується положення підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, у звязку з чим вони є обєктами оподаткування податком на додану вартість, виходячи з того, що загальна сума від здійснення вказаних операцій сукупно перевищила суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», а також зважаючи на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС» на адресу податкового органу не надіслано заяву про реєстрацію товариства в якості платника податку на додану вартість, державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість по вказаним операціям.

Суд вказує на помилковість висновків податкового органу щодо непоширення на операції, здійснені за договорами про надання інформаційно-консультативних послуг, положень підпункту 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, та підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу не є обєктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також повязаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до частини першої, другої статті 15 Закону України «Про страхування»страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередникам можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експетно-інформаційні послуги, роботу, повязану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.

Страхові агенти фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, повязані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договорів про надання інформаційно-консультативних послуг, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»та фізичними особами-підприємцями, є надання інформаційно-консультаційних послуг з комерційної діяльності та інших послуг користувачам, дослідження страхового ринку на предмет пошуку потенційних страхувальників на вільному страховому ринку, надання послуг сприяння по укладанню договорів страхування життя зі Страховиком.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що надання послуг на виконання умов зазначених договорів за економічним змістом є наданням послуг, повязаних із страхуванням, співстрахуванням та перестрахуванням, страховими брокерами та страховими агентами, у звязку з чим вказує на помилковість висновку податкового органу щодо непоширення на вказані операції положень підпункту 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу та, відповідно, помилковість висновку щодо необхідності реєстрації товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»платником податку на додану вартість у звязку з перевищенням обсягу операцій суми, визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», та, відповідно, застосування до позивача відповідальності, у випадку відсутності факту такої реєстрації.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2011 №0000482200/0 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»щодо скасування податкового податкове повідомлення-рішення від 14.07.2011 №0000492200/0, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3 068 482,00 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 590 365,50 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з акту перевірки від 30.06.2011 №33/22-025/31354858 товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»державній податковій інспекції у Святошинському районі міста Києва на підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості винагороди, яка виплачувалась компанією особам, які надавали інформаційні послуги у сфері страхування, надано договори про надання інформаційно-консультативних послуг, які укладено між товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»та фізичними особами-підприємцями, акти виконаних робіт, а також зведені звіти про обсяг реалізації платних послуг за період з 01.07.2009 по 31.03.2011.

Факт надання вказаного обсягу документів під час проведення перевірки за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 підтверджується також узагальненим переліком документів, які було використано при проведенні перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС», наданим безпосередньо державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва, копія якого міститься в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявні копії актів виконаних робіт та зведених звітів про обсяг реалізації платних послуг за період липень-вересень 2009 року, складених на підтвердження факту виконання робіт по договорам про надання інформаційно-консультаційних послуг та, відповідно, правомірності віднесення до складу валових витрат суми винагороди за інформаційно-консультаційні послуги, виплачені фізичним особам субєкта підприємницької діяльності згідно з договорами про надання інформаційно-консультаційних послуг за період ІІІ квартал 2009 року І квартал 2011 року на загальну суму 11 937 151,00 грн.

Акти виконаних агентами послуг містять такі обовязкові реквізити як назву, дату і місце складання документу, склад осіб, від імені яких складено вказані акти, зміст та обсяг господарських операцій, зазначення осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, особистий підпис та дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарських операцій. Зведені звіти про обсяг реалізації платних послуг додатково містять інформацію, яка є достатньою для максимальної ідентифікації конкретного змісту послуг, що надавалася.

Враховуючи те, що акти про надання послуг агентами містять всі обовязкові реквізити первинних документів, що передбачені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку, що вказані документи з метою підтвердження фактів здійснення господарських операцій можуть розцінюватися як первинні та є достатньою підставою для бухгалтерського обліку та, відповідно, ведення податкової звітності.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Договорами про надання інформаційно-консультативних послуг та актами про надання послуг агентами підтверджується факт здійснення господарських операцій та розмір витрат товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»за отримані послуги у сфері страхового посередництва.

Зазначене свідчить про правомірність віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»вказаних сум до валових витрат.

Факт ненадання товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»на запити податкового органу інших документів на підтвердження правомірності формування валових витрат, за наявності належним чином складених первинних документів та за відсутністю у податкового органу обґрунтованого сумніву щодо реальності вказаних операцій, не є достатнім для висновку про непідтвердження платником податків первинними документами правомірності формування валових витрат.

З урахуванням викладеного, суд вказує на помилковість висновків державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва щодо порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2011 №0000492200/0 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 14.07.2011 №0000482200/0.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 14.07.2011 №0000492200/0.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова