Постанова № 23674266, 23.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 березня 2012 року 10:07 № 2а-788/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Єрьоменко Е.М.,

від відповідача: Ткачов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіПі Ейр Газ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11 жовтня 2011 року № 0010602305,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Діпі Ейр Газ»(далі - позивач, ТОВ «ДіПі Ейр Газ») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11 жовтня 2011 року № 0010602305.

Позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення посилаючись на те, що воно прийняте на підставі протиправних висновків акту перевірки від 05.10.2011р. № 1214/26/59/23/36858311.

Так, на думку позивача висновки викладені в акті перевірку про не роздрукування та не зберігання Z-звітів у кількості 68 штук є безпідставним, оскільки реєстратор розрахункових операцій (РРО) Міні-ФП6, який поставлено на облік у ДПІ, не складає та не роздруковує Z звіти за ті дні, коли не проводились фінансові операції через РРО, тобто не роздрукування цих звітів пов'язане з технічними можливостями належним чином зареєстрованого РРО. Вказав, що відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі -Державний реєстр) та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника, а оскільки реєстратор розрахункових операцій (РРО) Міні-ФП6 наказом ДПА України від 04.11.2011 р. № 114 був включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то він правомірно використовує дану модель РРО у своїй господарській діяльності та у його діях немає вини щодо технічної неспроможності РРО Міні-ФП6 друкування фіскального звітного чеку у разі не проведення протягом дня жодної розрахункової операції. Враховуючи те, що 68 Z-звітів не були роздруковані саме за ті дні, коли на РРО не було проведено жодної фінансової операції, то відповідно зі сторони позивача не було жодних порушень вимог п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях від 07.03.2012 року.

Відповідач вважає, що спірне рішення прийнято ним правомірно за порушення позивачем п. 9, статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у не дотриманні щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків за підсумками робочих змін у загальній кількості 68 штук.

У зв'язку з виявленими порушеннями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2011 року № 0010602305, яке відповідач вважає правомірним та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ТОВ «ДіПі Ейр Газ» (код ЄДРПОУ 36858311) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.12.2009 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 13020723 від 13.02.2012 року (том І, а.с. 52-54), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

04 жовтня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено фактичну перевірку з питань дотримання порядку здійснення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, офісу ТОВ «Діпі Ейр Газ», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Службова, 3, корп. 7.

За результатами перевірки було складено акт № 1214/26/59/23/36858311 від 05.10.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

11 жовтня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, на підставі вказаного Акту перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С»№0010602305, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 120,00 грн. за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (а.с. 7).

За результатами оскарження прийнятого рішення в адміністративному порядку рішенням Державної податкової служби України від 26.12.2011р. № 6359/6/10-2415 скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 11.10.2011р. № 0010602305 - залишено без змін.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій було виявлення під час перевірки ТОВ «ДіПі Ейр Газ»незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків (Z-звітів), по зареєстрованому за підприємством реєстратору розрахункових операцій, у загальній кількості 68 штук, згідно складеного реєстру за період з 03.01.2011 року по 30.09.2011 року (том ІІ, а.с. 78).

Позивач не згоден із вказаним рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для прийняття спірного рішення, виходячи з наступних мотивів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265/95-ВР).

Згідно з ст. 1 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових та щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Процедура та особливості такої реєстрації передбачені ст.7 Закону № 265/95-ВР та Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12 2000 р. № 614, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298 (далі Порядок № 614).

За Порядком № 614 до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО. Скасування реєстрації РРО здійснюється на підставі подання суб'єктом господарювання заяви довільної форми до органу ДПС, де зареєстровано РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно зняти з обліку, про що робиться відмітка в реєстраційному посвідченні, і розпломбувати в ЦСО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора до документації виробника). При скасуванні реєстрації посадова особа органу ДПС вилучає реєстраційне посвідчення, довідку про опломбування, робить відповідний запис у Книзі реєстраторів розрахункових операцій та виписує довідку про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за встановленою формою (додаток 4), яка надається суб'єкту господарювання. Примусове скасування реєстрації РРО здійснюється , крім інших випадків, у разі при виявленні невідповідності конструкції та (або) програмного забезпечення РРО модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 614 перед реєстрацією РРО центром сервісного обслуговування здійснюється опломбування реєстратора та складається у двох примірниках довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій, один з яких надається суб'єкту господарювання, а другий зберігається у центрі сервісного обслуговування (в органі ДПС), що здійснив опломбування. У довідці обов'язково відображаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО до документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про СГ заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО або з книги обліку розрахункових операцій, а дані про РРО - з паспорта (формуляра) на РРО.

Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт господарювання - ТОВ «ДіПі Ейр Газ»використовує у своїй господарський діяльності реєстратор розрахункових операцій моделі МІНІ-ФП6 з версією програмного забезпечення 257.04 внесеної до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом ДПА України затвердженого наказом ДПА України №122 від 03.03.2010р. (вказана модель РРО продовжує перебувати у Реєстрі після затвердження Наказу у новій редакції - №114 від 04.11.2011р.). Використовуваний позивачем реєстратор розрахункових операцій моделі МІНІ-ФП6, фіскальний номер № 2659018104 зареєстрований ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 2659018104 від 20.04.2010 року (а.с. 27).

Як відображено в Акті перевірки (п.2.1.2), реєстратор позивача МІНІ-ФП6 було опломбовано 15.04.2010 р. УСО «Техносервіс», що підтверджено відповідною довідкою.

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 2 Закону України №265/95-ВР визначено термін «фіскальний звітний чек»(Z-звіт) - це документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Актом перевірки ДПІ у Шевченківському районі встановлено, що згідно реєстру не роздрукованих фіскальних звітних чеків, позивачем не виконано вимог п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР, щодо дотримання щоденного друку фіскальних звітних чеків у кількості 68 штук.

Реєстр не роздрукованих фіскальних звітних чеків є додатком до Акту перевірки (том ІІ а.с. 78).

Факт нероздрукування фіскальних звітних чеків в кількості та за дні, вказані в Акті перевірки, позивачем не заперечується, тому дана обставина в силу ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доведення.

З пояснень представника позивача вбачається, що в дні, щодо яких відповідачем встановлено факт нероздрукування фіскальних звітних чеків, реєстратором розрахункових операцій № 2659018104, ТОВ «ДіПі Ейр Газ»не було зроблено жодної розрахункової операції, оскільки в ці дні продукція за готівковою формою розрахунку не реалізовувалась.

Як вбачається з обставин справи, позивачем щоденні фіскальні звітні чеки за попередні дні перед днями, за які не здійснювалось роздрукування, та за наступні дні, були роздруковані в той же день по закінченню робочої зміни, підклеєні на відповідних сторінках книги РРО, що підтверджується виписками з книги РРО, в яких відображені денні Z- звіти (том І а.с.215-246).

Також позивачем було надано суду таблицю, в якій наглядно відображені розрахунково-касові операції у період з 28.05.2010 року по 13.10.2011 року, в тому числі дати днів, коли були відсутні фінансові операції на РРО МІНІ-ФП6 (том І, а.с. 89-96).

При цьому, дані наведені у таблиці розрахункових операцій у період з 28.05.2010 року по 13.10.2011 року повністю відповідають відомостям з книги обліку розрахункових операцій № 2659018104 копії якої містяться у матеріалах справи (а.с. 97-105).

За наданими суду доказами використовуваний позивачем РРО МІНІ-ФП6 за своїми конструктивними особливостями не міг виконувати Z- звіти у ті робочі дні, коли не проводився готівковий продаж товарів (робіт, послуг).

Так, для всебічного з'ясування технічних можливостей реєстратора розрахункових операцій моделі «МІНІ-ФП6» судом було вжито заходи для з'ясування технічної можливості здійснення роздрукування денних фіскальних звітів за відсутності розрахункових операцій на реєстраторі розрахункових операцій зазначеної моделі.

Зокрема, в ході судового розгляду судом були направлено судовий запит до виробника - ТОВ «Юнісістем»щодо наявності технічної можливості у РРО моделі «Міні ПФ-6»здійснювати роздрукування фіскальних звітних чеків у дні, коли не проводяться розрахункові операції через РРО, а також з вимогою надати засвідчену належним чином копію сертифіката відповідності на вказаний РРО.

Згідно відповіді на судовий запит ТОВ «Юнісістем»від 13 лютого 2012 року № 13.02.12-06 реєстратор розрахункових операцій РРО «Міні ПФ-6»внесений до державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та відповідає всім вимогам нормативних документів щодо РРО. У дні, коли через РРО не проводяться розрахункові операції, інформація для занесення у фіскальну пам'ять відсутня і реєстратор блокує роздрукування фіскального звітного чеку (том ІІ, а.с. 88).

Відповідно до Сертифікату відповідності № UA 1.003.0174610-11, який видано органом сертифікації -ДП «Укрметртестстандарт»- реєстратор комп'ютерно-касова електронна спеціалізована система «Міні ПФ-6»сертифікований на підставі протоколів випробувань НТВЦ "УкрТЕСТ", з терміном дії до 20.11.14р. (том ІІ, а.с. 89).

Також позивачем було подано до суду довідку №08/1 від 18.08.2010 року ПМП Фірми «Техносервіс», що здійснює сервісне обслуговування РРО ТОВ «ДіПі Ейр Газ», в якій зазначено що специфіка режиму «обнуління»фіскального реєстратора «МІНІ-ФП6»полягає в програмному забезпеченні моделі фіскального реєстратора, який не дозволяє здійснити друкування денного Z-звіту за відсутності в пам'яті сум отриманих при продажі товарів на момент виконання операції.

Згідно з абзацом другим ст. 2 закону України №265/95-ВР фіскальні функції -здатність реєстратора розрахункових операцій забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 13 Закону №265/95-ВР зазначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. № 199 затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі по тексту -Вимоги), дія яких поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі -реєстратор), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із визначенням, наведеним в абз. 11 п. 2 зазначених Вимог, Z-звіт -є денним звітом з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

При цьому зміною у розумінні вказаних Вимог -є період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z- звіту до виконання наступного Z-звіту.

При цьому, згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція -це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що метою друкування Z - звіту є обнуління інформації в оперативній пам'яті РРО та занесення її до фіскальної пам'яті реєстратора, а також відображення інформації про денні підсумки розрахункових операцій, здійснених на протязі робочої зміни. Виконання Z-звіту відноситься до фіскальних функцій реєстратора розрахункових операцій. Саме за невиконання вказаного обов'язку при фактичному здійснення розрахункових операцій Законом встановлена відповідальність.

В той же час, зібрані по справі докази дають підстави для висновку, що РРО моделі «МІНІ-ФП6» не мають технічної можливості здійснювати роздрукування фіскальних звітних чеків у дні, коли не проводяться розрахункові операції через РРО.

Крім того, у дні, за які податковим органом встановлено факти не роздрукування фіскальних звітних чеків, позивачем не здійснювались готівкові розрахункові операції з використанням РРО, що не заперечувалось також відповідачем.

Суд вважає, що позивач при використанні РРО зобов'язаний неухильно дотримуватись вимог законодавства України, яке регулює порядок використання реєстратора розрахункових операцій, складання облікових та звітних та інших документів з використання РРО, однак виконання норм законодавства з цього питання залежить від технічних можливостей використовуваного позивачем РРО. Оскільки позивач для відображення готівкових операцій застосовував РРО моделі «МІНІ-ФП6», належним чином зареєстровані відповідачем та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, суд вважає, що він не мав фактичних можливостей для виконання вимог п.9 ст.3 Закону № 265 і не несе відповідальності за невиконання цього положення Закону до реєстрації РРО з новими функціональними можливостями.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою штрафні санкції, передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України), на чому наголошено також у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2009 р. № 962/13/13-09.

Відповідно до вимог статті 218 цього Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог стосовно щоденного друку фіскальних звітних чеків може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення виконання такого обов'язку.

Враховуючи те, що використовуваний позивачем РРО «МІНІ-ФП6», який є належним чином зареєстрований у податковій інспекції та внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, не забезпечує технічну можливість виконувати роздрукування фіскальних чеків у дні, коли не здійснюються розрахункові операції, суд приходить до висновку, що у суб'єкта господарювання -ТОВ «ДіПі Ейр Газ»була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в даній частині.

За таких обставин наявність вини позивача у порушенні ним порядку використання РРО виключається.

А тому висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в частині вчинення ТОВ «ДіПі Ейр Газ»вказаного порушення є необґрунтованим, а рішення відповідача про застосування до позивача фінансової санкції, встановленої п. 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 23 120,00 грн. (68 х 340) прийнято без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки орган державної податкової служби не довів законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 0010602305 від 11 жовтня 2011 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі Ейр Газ»судові витрати у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 30 березня 2012 року.