Постанова № 23673950, 14.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2012 року 13:00 № 2а-1884/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 13.02.2012 року,

за позовомЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполядо ОСОБА_1простягнення податкового боргувстановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 40237,96 грн.

09 лютого 2012 року Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 159,20 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість зі слати орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги, передбачені п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, які не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб, ухвалою судді відкрито скорочене провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою, але повернулась до суду не врученою з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Враховуючи, що судове рішення не було вручено відповідачу з незалежних від суду причин, суд вважає, що ухвала вручена належним чином.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя як платник окремих податків та відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011 року, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Підпунктом 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2009-2011 роки в сумі 40 237,96 грн.

На момент розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем винесеного Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя податкового повідомлення-рішення або щодо його скасування, при тому, що податкове повідомлення-рішення яким нараховано податкове зобов'язання отримано особисто відповідачем 08.07.2011 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомлені про вручення.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового Кодексу України, податковим органом відповідачу спрямовувалась податкова вимога № 5 від 06.09.2011 року на суму 40 237,96 грн. проте не залежних від податкового органу причин була повернута позивачу відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати податкового зобов'язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя задовольнити.

Стягнути з громадянки ОСОБА_1 (04000,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб за 2009, 2010, 2011 роки в розмірі 40 237,96 (сорок тисяч двісті тридцять сім грн.) 96 коп. на розрахунковий рахунок № 33213815700052, отримувач Місцевий бюджет м. Маріуполя, банк отримувача -ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34686694, код платежу -13050500.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко