Постанова № 23673949, 19.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2012 року № 2а-19610/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києві про скасування повідомлень - рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.11.11р. №№ 0013521503, 0013511503.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки від 01.11.2011 № 3152/15-306 в частині виявленого порушення зі своєчасності сплати земельного податку.

При цьому, позивач зазначає, що висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючого, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про порушення встановлених строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, позивач посилається на те, що у зв'язку з ненаданням пільги по сплаті земельного податку Київською міською радою, за період січень-лютий 2011р., позивачем несвоєчасно сплачений до бюджету земельний податок з юридичних осіб. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірні податкові повідомлення -рішення.

Представник Відповідача, в порушення обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, заперечень проти позову не надав, будь яких письмових пояснень з приводу власної правової позиції до суду не направив.

Справа, відповідно до ч.6 ст. 128 вирішена в порядку письмово провадження за відсутності представника Відповідача на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати земельного податку КП «Київжитлоспецексплуатація»за 2011 рік.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва складено Акт від 01.11.2011 № 3152/15-306 (надалі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення строків сплати позивачем податкових зобов'язань по земельному податку.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»повідомила про це Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва та повернуло вказаний акт без підпису.

17.11.2011р. Відповідачем було винесено спірні податкові повідомлення рішення, а саме:

№ 0013521503 за основним платежем на суму 66 587,12 грн., за штрафними санкціями 13317,42 грн.

№ 0013511503 за основним платежем на суму 219184,70 грн., за штрафними санкціями 21918,47 грн.

Не погоджуючись з правомірністю винесених податкових повідомлень -рішень, позивач зазначив, що по причині ненадання з боку Київської міської ради Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація»пільги по сплаті земельного податку, за період січень-лютий 2011 року КП «Київжитлоспецексплуатація»несвоєчасно сплатило до бюджету податок на землю. В свою чергу, між позивачем та ДПІ у Оболонському районі в м. Києві було укладено Договір про розстрочення податкового боргу від 13 травня 2011 р. № 4 щодо сум за вказаний період.

В підтвердження власної правової позиції, представник позивача зазначив, що строки і суми сплати розстроченого податкового боргу сплачувались КП «Київжитлоспецексплуатація»своєчасно, відповідно до умов Договору про розстрочення податкового боргу, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а отже оспорюванні ППР підлягають скасуванню.

Відповідно до Наказу ДПА України № 1036 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010 року за № 1431/18726, затверджено Порядок про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податку (Далі - Порядок).

Згідно п. 3.9. Порядку на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховується з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Відповідно до методичних рекомендацій, наданих листом ДПА України № 9162/7/19-0217 від 01.04.2011 року при погашенні розстроченого (відстроченого) податкового боргу розрахунок відповідних штрафів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) податкового боргу (його частини), при цьому пеня нараховується з першого робочого дня, наступного за днем граничного терміну сплати грошового зобов'язання, за результатами нарахування якого виник податковий борг, що розстрочується (відстрочується), по день прийняття Рішення.

Отже, з посиланням на викладене, позивач зазначає, що штрафні санкції не нараховуються на розстрочений податковий борг на період дії договору, тобто з 13.05.2011 по 14.12.2011, відповідно до вимог п. 3.9. Порядку.

Вирішуючи спір по суті суд, в даному випадку, зазначає наступне.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини по суті спору, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, податковим повідомленням-рішенням № 0013521503 від 17.11.2011р. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, за затримку на 31 календарний день сплати грошового зобов'язання в розмірі 66587,12 грн. до позивача було застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 13317,42грн.

Однак, з правомірністю даного ППР не можна погодитись, з огляду на те, що 15.04.2011р. Позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію (вх. № 101747) до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, якою суму земельного податку за березень місяць 2011р. визначено в розмірі 40 445,48 грн.

Граничний строк сплати земельного податку за березень 2011р., в даному випадку -30.04.2011р. Отже, суд приходить до висновку, що позивач вчасно сплатив земельний податок за березень 2011р., що, в свою чергу, підтверджується платіжним дорученням № 85 від 29.04.2011р. , копію якого позивачем долучено до матеріалів справи.

Однак, як при складанні Акту перевірки, так і під час винесення ППР від 17.11.11р. № 0013521503, податковим органом не було взято до уваги вказане уточнення податкових зобов'язань, що призвело до винесення вказаного протиправного податкового повідомлення рішення, яке, за даних обставин підлягає скасуванню.

Щодо порушення позивачем граничних строків сплати податку на землю за січень-лютий 2011р., суд зазначає таке.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Згідно п. 2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до п. 3 ст. 287 Податкового кодексу України сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, КП «Київжитлоспецексплуатація»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва було подано Податкову декларацію з плати за землю на 2011 рік від 21.01.2011 року № 3627.

Під час перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на землю за період 2011 рік встановлено порушення строків сплати податкових зобов'язань по земельному податку, передбачених п.31.1 ст.31, п. 3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-У1 зі змінами та доповненнями, в даному випадку за січень-лютий 2011р.

У відповідності до п.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідачем, Листом від 01.11.2011 року № 30479/10/15-304, на адресу КП «Київжитлоспецексплуатація»був надісланий вказаний вище Акт перевірки та запропоновано посадовій особі позивача прибути до ДПІ у Оболонському районі м. Києва для отримання податкового повідомлення-рішення.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що Позивачем самостійно визначене податкове зобов'язання за січень, лютий 2011р. відповідно до декларації № 3627 від 21.01.2011 по земельному податку в сумі 107728,14грн./місяць.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що спору щодо загальної суми податкового боргу за період січень-лютий 2011р., відповідно до поданої позивачем декларації між сторонами немає.

Відповідно до п.126.1. статті 126 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, суд погоджується з позицією податкового органу щодо порушення позивачем граничних строків сплати податкового зобов'язання по земельному податку за січень-лютий 2011р.

Крім того, в процесі розгляду справи судом не встановлено існування у Позивача пільги з плати за землю за період січень-лютий 2011 року.

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що частиною 7 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, на думку суду, до позивача має бути застосовано штраф за кожне з двох встановлених порушень за несвоєчасну сплату податку за січень 2011 року та за лютий 2011 року, в даному випадку, 2 гривні.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за можливе погодитись з наявністю в діях КП «Київжитлоспецексплуатація»порушень положень п.31.1 ст.31 та п. 3 ст.287 Податкового кодексу України, однак зазначає, що Відповідачем жодним чином не обґрунтовано неможливості застосування до Позивача штрафу в розмірі 2 гривень, передбаченого частиною 7 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги КП «Київжитлоспецексплуатація», в даному випадку, підлягають задоволенню частково. Спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 17.11.2011р. №0013521503 підлягає скасуванню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 17.11.2011р. № 0013511503 скасуванню в частині застосованого штрафу в сумі 21916,47 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.11.2011р. №0013521503 Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва - повністю.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення 17.11.2011р. №0013511503 Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва в частині застосованого штрафу в сумі 21916,47грн.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 14 (чотирнадцять) грн. 12 коп. на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»»(01034, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Володимирська, будинок 51-А) ідентифікаційний код: 03366500) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.