Постанова № 23673836, 19.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2012 року 09:25 № 2а-1569/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрглавпак"до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2012 р. №0000471502

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрглавпак" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 18.01.2012 р. №0000471502.

Позов обґрунтований, зокрема, тим, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу штрафних фінансових санкцій за неподання ним податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року та за січень 2011 року, оскільки, як зазначив позивач, вказані декларації були подані ним у порядку та в строки, встановлені чинним законодавством, відповідно у відповідача не було правових підстав для нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила, зазначивши, що відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва податкові декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року та за січень 2011 року, проте така звітність не була прийнята контролюючим органом як податкова, про що позивачу направлялись відповідні повідомлення. Оскільки, позивачем не було подано виправленої податкової звітності, не оскаржено відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації, відповідачем, під час проведення перевірки, виявлено неподання податкової звітності, в результаті чого до нього було застосовано відповідні штрафні санкції, визначені в податковому повідомленні-рішенні від 18.01.2012 р. №0000471502.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укарглавпак", ідентифікаційний код 31410901, місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.05.2001 р.

Відповідачем проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрглавпак" щодо даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 12.12.2011 р. №3901/15-215-31410901.

В результаті перевірки встановлено неподання позивачем податкової звітності, а саме податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року та за січень 2011 року.

За наслідками перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012 р. №0000471502 про нарахування ТОВ "Укрглавпак" грошового зобов'язання в розмірі 3060,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Рішення отримано позивачем 23.01.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (чинного на час виникнення спірних правовідносин щодо подачі декларацій за 2010 рік, далі - Закон №2181-III) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно зі статтею 4 Закону №2181-III прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом (абзац перший підпункту 4.1.2 пункту 4.1). Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується (абзац другий підпункту 4.1.2 пункту 4.1). Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (абзац другий підпункту 4.1.4 пункту 4.1). Платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення (підпункт 4.1.7 пункту 4.1).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, у зв'язку з відмовою у прийнятті контролюючим органом податкової звітності, що вбачається зі скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укарглавпак" від 20.12.2010 р. №7, адресованої начальнику Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Оксаніч О.В., було надіслано відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість: за листопад 2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією фіскального чеку від 20.12.2010 р. №8305, копією опису вкладення від 20.12.2010 р.; за грудень 2010 року, що підтверджується копією фіскального чеку від 06.01.2011 р. №0143 та копією опису вкладення від 06.01.2011 р. Зазначені податкові декларації отримані відповідачем 24.12.2010 р. та 11.01.2011 р. відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1). Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів - особисто платником податків або уповноваженою на це особою (підпункт "а" пункту 49.3). Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (пункт 49.8).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем подано до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, яка отримана відповідачем 21.02.2011 р. за №14585, про що свідчить відмітка відповідача на декларації.

Проаналізувавши наведені вище положення норм законодавства та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року та за січень 2011 року подані позивачем до контролюючого органу у визначений чинним законодавством спосіб та у межах встановлених строків.

Згідно з абзацом п'ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181-III податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Представником відповідача під час судового розгляду справи на підтвердження обставин щодо відмови відповідачем у прийнятті податкових декларацій позивача за листопад, грудень 2010 року та за січень 2011 року надано суду копії листів про невизнання звітності як податкової: від 29.12.2010 р. №35163/10/28-320; від 18.01.2011 р. №940/10/28-305; від 21.02.2011 р. №5193/10/28-305.

Разом з тим, представник позивача заперечив факт отримання від Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва листів про невизнання звітності як податкової від 29.12.2010 р. №35163/10/28-320 та від 18.01.2011 р. №940/10/28-305, а також зазначив, що позивачу не було відомо до моменту отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про неприйняття відповідачем податкової звітності за листопад, грудень 2010 року.

Як зазначила представник відповідача, вказані листи надсилались позивачу поштою простими листами. Докази надсилання відповідачу зазначених листів у матеріалах справи відсутні.

Судом витребовувались у відповідача журнал вихідної кореспонденції, реєстри поштових відправлень для підтвердження факту надсилання позивачу листів від 29.12.2010 р. №35163/10/28-320 та від 18.01.2011 р. №940/10/28-305 про невизнання звітності як податкової, проте представник відповідача повідомила суд, що такі докази у відповідача відсутні.

Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що ТОВ "Укрглавпак" отримано лист від 21.02.2011 р. №5193/10/28-305.

Відповідно до пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України в разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (підпункт 49.12.1), оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу підпункт 49.12.2).

Однак, позивач своїм правом не скористався, вважаючи відмову відповідача щодо неприйняття податкової декларації за січень 2011 року безпідставною, оскільки вона не містила причин відмови та застережень в якій частині декларація за січень 2011 року не відповідає положенням статей 48, 49 Податкового кодексу України.

Зі змісту листа від 21.02.2011 р. №5193/10/28-305 про невизнання звітності як податкової вбачається, що підставою відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року слугували положення статей 48-49 Податкового кодексу України. Водночас, у листі чітко не вказано які рядки податкової декларації заповнені невірно та які дані, зазначені платником податків, не відповідають нормам Податкового кодексу України.

Як пояснила представник відповідача, порушення полягало у зазначення позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року неповної назви платника податку.

Проте судом встановлено, що в податковій декларації за січень 2011 року позивачем вказано повне найменування платника - "Товариство з обмеженої відповідальністю "Укрглавпак", що спростовує наведене твердження представника відповідача.

Згідно з пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час подання позивачем податкової декларації за січень 2011 року) податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, вважається неподаною.

Оскільки судом встановлено, що податковим органом безпідставно відмовлено в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, а також враховуючи, що вказана декларації подана у строки, встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (з урахуванням того, що останній день подання податкової декларації припав на 20.02.2011 р. вихідний день - неділя), то висновок щодо неподання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом під час судового розгляду справи.

Згідно з частиною третьої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункти 1-10).

На думку суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням обставин, що мали значення для його прийняття. Відповідачем не враховано, що позивача не повідомлено про неприйняття податкової звідності за листопад, грудень 2010 року та зазначення позивачем у податковій декларації за січень 2011 року повного найменування платника податків згідно з реєстраційними документами.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За висновком суду, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неподання позивачем податкової звітності за вказані в акті перевірки періоди, в результаті чого позивачу нараховані штрафні санкції.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що позивача повідомлено про неприйняття його податкової звітності за листопад, грудень 2010 року, що позбавило його права подати виправлену податкову звітність чи оскаржити рішення про неприйняття податкової звітності, а також встановлення судом необґрунтованості невизнання звітності (податкової декларації за січень 2011 року) як податкової, суд дійшов висновку, що податкові декларації позивача з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року вважаються поданими до контролюючого органу, відтак податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 18.01.2012 р. №0000471502 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрглавпак" грошового зобов'язання в розмірі 3060,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями слід визнати протиправним та скасувати, відповідно адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо строку звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що позивачем дотримано строків давності в 1095 днів, встановлених Податковим кодексом України, позаяк про порушене право позивач міг дізнатись після винесення повідомлення-рішення від 18.01.2012 р. №0000471502, водночас до суду він звернувся 02.02.2012 р., тобто в межах строку давності - 1095 днів.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 107,30 грн. (платіжні доручення від 31.01.2012 р. №107 та від 01.02.2012 р. №108). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 107,30 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 18.01.2012 р. №№0000471502.

Судові витрати в сумі 107,30 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрглавпак" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на Державну казначейську службу України (відповідний підрозділ Державної казначейської служби України) виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець