Постанова № 23673760, 20.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2012 року 15:45 № 2а-19524/11/2670

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер-Медіа»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання дій протиправними

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Колесник І.Ю.

представники :

від позивача : ОСОБА_2 - п/к (дов.від 28.10.11р. № б/н)

від відповідача : ОСОБА_3 -п/к (дов.від 02.01.12р. № 2/9/10-009)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.03.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними.

Ухвалою суду від 03.01.12р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві та поданих додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва з метою отримання інформації відповідно до п 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України було вчинено дії по проведенню зустрічної звірки щодо наявності господарських відносин у Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер-Медіа». В результаті проведених заходів складено Акт від 22.09.11 №1080/9/23-40-37033120 „Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ „Снайпер Медіа" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період квітень-липень 2011 p."

Позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що при прийняті Акту від 22.09.2011р. представниками Відповідача порушили норми чинного законодавства, що призвело до відображення в ньому відомостей, що не відповідають дійсним обставинам справи. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

При цьому зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальної повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

При цьому відповідно до п.п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом України від 22 квітня 2011 року № 236, у разі встановлення фактів, що не дають провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з о встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Враховуючи наведені вище норми, та фактичні обставини справи суд приходить до переконання, що податковим органом правомірно та в рамках чинного законодавства складено спірний акт.

При цьому, виходячи із аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що Акт від 22.09.2011р. є виключно службовим документом, який при цьому ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів Позивача.

Одночасно суд звертає увагу на те, що обов'язковою ознакою, як будь-якого нормативно-правового акту, так і правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень є юридичний характер, тобто обов'язковість (імперативність) його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Крім того, як вбачається із системного аналізу Акту від 22.09.2011р., він не породжує правових наслідків для Позивача, не порушує охоронюваних законом прав та інтересів та в той же час не є підставою для виникнення прав та обов'язків Позивача, а відтак дане не може бути визнано протиправним та скасовано.

Так, відповідно до частини 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності) як наявність порушеного права нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що рішення суб'єкта владних повноважень, яке є предметом даного спору, не порушує охоронюваних законом прав та інтересів Позивача, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем не підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятого рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Смолій І.В.