Постанова № 23672785, 24.04.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-4191/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя -Пасічник Ю.П., секретар -Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача -ОСОБА_1, відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,?

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011р. №0001421710, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб за здійснення підприємницької діяльності в сумі 3847057,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 23.06.2011 року № 105/1710/НОМЕР_1 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що під час перевірки правильності декларування валових витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу в 4 кварталі 2010 року встановлено, що сума оплати за придбаний товарі, дохід від реалізації якого отримано позивачем в 4 квартал 2010 року становить 7099147,74 грн., при цьому сума задекларованих валових витрат пов'язаних з придбання товару у ПП «Агропрайд»становить 35271695 грн. Однак, з посиланням на лист ДПІ у м. Херсоні від 04.03.2011р., відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочинів між позивачем та ПП «Агропрайд»щодо придбання товару на підставі якого було сформовано валові витрати, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позивач, з посиланням на норми ЦК України, не погоджується з висновками відповідача вказує, що правочин між ним та ПП «Агропрайд»від 01.11.2010р. підтверджений належним чином складеними первинним документами, а також зазначає про відповідність вказаного правочину положенням ЦК України, що підтверджується рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.06.2011р. у справі №5013/974/11.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», у зв'язку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

В судовому засіданні 24.04.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 29.04.2012р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2010р.

Результати перевірки оформлені актом від 23.06.2011 року № 105/1710/НОМЕР_1 (т. 1 а.с.9-40).

В ході перевірки встановлено порушення, в т.ч. ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»та додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.10.2008р. по 31.12.2010р. в сумі 3847057,46 грн., в т.ч. за 2010 р. в сумі 3847057,46 грн.

06.07.2011р. на підставі Акту перевірки, відповідачем податкове повідомлення-рішення від №0001421710, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб за здійснення підприємницької діяльності в сумі 3847057,46 грн. (т. 1 а.с. 41).

Визначаючи позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб за здійснення підприємницької діяльності відповідач виходив з того, що перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ПП «Агропрайд», яке має ознаки фіктивності та підтверджено листом ДПІ у м. Херсоні від 04.03.2001р. №3160/7/23-204 «Щодо відпрацювання розбіжностей за результатами перевірки ПП «Агропрайд»(т. 2 а.с.34 ) та актом невиїзної позапланової перевірки ПП «Агропрайд»від 03.03.2011р. №601/23-2/35870453 (т. 2 а.с. 35-70а).

Перевіркою ПП «Агропрайд»встановлено, що вказане підприємство формувало податковий кредит у періоді вересень-грудень 2010 року від постачальників по яким угоди визнано нікчемними, та за висновками актів перевірок встановлені порушення ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. А тому, за висновками відповідача, усі операції купівлі-продажу ПП «Агропрайд»з його постачальниками та покупцями, в т.ч. і з позивачем, за період вересень-грудень 2010 року, не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, на думку відповідача, позивачем незаконно сформовано валові витрати по придбання ТМЦ щодо взаємовідносин з ПП «Агропрайд».

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з ПП «Агропрайд», а отже, правомірності формування валових витрат суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(тут, і надалі, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та п. 13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом ГДПА України від 21.04.93р. №12 (тут, і надалі, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валових доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.92р. та додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (в редакції наказу ДПАУ від 14.02.2001р. №53, із змінами внесеними згідно наказів ДПАУ від 28.12.2001р. №523, від 16.07.2003р. №352) - до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"; до податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємництво". Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що для того щоб зменшити розмір валового доходу на витрати, пов'язані з його отриманням, необхідно наявність декількох умов:

- витрати повинні бути оплачені;

- товар повинен бути отриманий (роботи, послуги виконані);

- витрати повинні бути безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Агропрайд»01.11.2010р. був укладений договір поставки с\г продукції урожаю 2010 року (т. 1 а.с.145, 146).

На виконання умов вказаного договору ПП «Агропрайд»передано позивачеві у період з 01.11.2010р. по 23.12.2010р. с\г продукцію -просо, насіння соняшника на загальну суму з ПДВ 30776459,71 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних (т. 1 а.с. 142-144, 147-249).

Оплата вартості отриманого товару здійснена готівкою, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів (т. 1 а.с. 136-141).

При цьому, надаючи правову оцінку обраної форми оплати судом враховано, що відповідно до п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (тут, і надалі, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі -Положення №637), гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Відповідно до п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку», встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення), у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

При цьому, відповідно до п. 2.3 Положення №637, … зазначені обмеження не поширюються на <…> розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далі - сільськогосподарська продукція), визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України".

До переліку товарів, що належать до с/г продукції визначеної Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) входять, відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3 ст. 3 вказаного Закону, в т.ч. -просо, насіння соняшнику, тобто ті товари, які були предметом постання у спірних правовідносинах.

Таким чином, позивач, здійснюючи розрахунки з постачальником в готівковій формі, в сумах визначених у квитанціях до прибуткових касових ордерах, діяв без порушень положень Порядку №637.

На підтвердження факту правомірності здійснення розрахунків у готівковій формі, позивачем також надано копії платіжних доручень щодо зняття готівки в банківській установі на закупівлю с/г продукції (т. 2 а.с. 4-33).

Факт подальшої реалізації придбаної у ПП «Агропрайд»с/г продукції та отримання відповідного доходу у відповідний період підтверджується:

- договором поставки між позивачем та ФОП ОСОБА_4 від 01.10.2010р. б/н (т. 2 а.с.74-76 );

- видатковими та податковими накладними за період з 01.11.2010р. по 28.12.2010р. (т.2 а.с. 134-250, т. 3 а.с. 1-9)

- доказами оплати вартості реалізованої с/г продукції (т. 2 а.с. 77-133).

Отже, доводи відповідача стосовно неправомірного включення позивачем до складу валових витрат, витрат на придбання с/г продукції є безпідставними оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.

При цьому суд зазначає, що незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Агропрайд», оскільки первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивачем з вказаним контрагентом, як свідчить п. 1.12. акту перевірки, хоч і використовувались, але юридична оцінка їм не надавалась.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що доводи відповідача щодо фіктивного підприємництва ПП «Агропрайд», до надання доказів про набрання вироком суду у кримінальній справі щодо звинувачення посадових осіб вказаного підприємства, у вчиненні злочину передбаченого ст. 205 КК України, носять лише характер припущень та не можуть слугувати беззаперечним доказом безтоварності операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з контрагентом ПП «Агропрайд»суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за перевірений період стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ПП «Агропрайд» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість отриманої с/г продукції, одержав підтверджуючі первинні документи складені належним чином, надав докази одержання доходу від реалізації вказаної продукції, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності формування валових витрат.

Також, судом, з урахуванням положень п. 1 ст.72 КАС України, враховано, що обставини щодо правомірності укладення позивачем та ПП «Агропрайд»договору поставки від 01.11.2011р. були предметом дослідження господарським судом Кіровоградської області у справі №5013/975/11 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ПП «Агропрайд»про визнання недійсним договору поставки б/н від 01.11.2010р. Рішенням суду, від 23.06.2011р., яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено, і при цьому під час розгляду справу надавалась правова оцінка правомірності укладення договору і порушень законодавства не виявлено.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 06.07.2011 року №0001421710 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 3847057,46 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 3,40 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25.04.2012р.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Пасічник Ю.П.