Постанова № 23672659, 05.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 р. Справа № 2а-17242/08/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретарі Пітель В.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області про визнання протиправними та незаконними дій, визнання протиправною та незаконною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» звернулося до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області визнання протиправними та незаконними дій, визнання протиправною та незаконною бездіяльності.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року змінено назву позивача на Публічне акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» у зв'язку зі зміною позивачем найменування юридичної особи з 08.02.2011 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 12.03.2008 року по 27.03.2008 року на Відкритому акціонерному товаристві «Дружківський завод металевих виробів» відповідачем за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року була проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та їх витрачання. За результатами перевірки було складено акт від 27.03.2008 року № 47, в якому, на думку позивача, помилково наведено дані про позивача як Страхувадьника, виходячи з того, що основним видом економічної діяльності позивача є Виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угрупувань" (код за КВЕД 27.35.0), у зв'язку з чим клас професійного ризику виробництва за видом діяльності, як вказано в акті, становить 55, внаслідок чого відповідачем невірно застосовано страховий тариф у розмірі 2, 56 %.

Позивач вказує, що основний вид економічної діяльності Товариства „Виробництво кріпильних засобів, машинних гвинтових виробів, ланцюгів і пружин" за кодом КВЕД 28.74.0. зазначений у Національному класифікатору України ДК 009 : 2005 (Класифікація видів економічної діяльності), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 року № 375, який набрав чинності і діє з 01.04.2006 року. А вид економічної діяльності за КВЕД 27.35.0. „Виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угрупувань" не зазначений у вищевказаному Національному класифікаторі, тобто, його там немає. У зв'язку зі зміною основного виду економічної діяльності Товариства, визначеного органом державної статистики та зазначеного у Національному класифікаторі України, Товариство звернулося до Відділення фонду з заявою щодо віднесення Товариства до галузі економіки за видом його основної економічної діяльності та про віднесення підприємства до відповідного класу професійного ризику виробництва згідно з основним видом економічної діяльності.

На думку позивача, відповідач безпідставно відмовив в задоволенні цієї заяви Товариства, посилаючись на п.17 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 року № 1423 (надалі - Порядок), мотивуючи тим, що Товариство не надало відділенню фонду відомостей, необхідних для визначення класу професійного ризику виробництва.

В той же час, відповідно до ст. 47 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі - Закон) розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 12 Порядку Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності. У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

В Додатку до Порядку визначено, що вид економічної діяльності - „Виробництво кріпильних засобів, машинних гвинтових виробів, ланцюгів і пружин", який являється основним видом економічної діяльності Товариства, згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) за кодом 28.74.0. відноситься до 22 класу професійного ризику виробництва.

Товариство надало Відділенню фонду відомості щодо зміни виду економічної діяльності підприємства, а саме, Відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції за видами економічної діяльності за 2007 рік, яку Відділення фонду одержало 25.01.2008 року, та розрахункові відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1, 2, 3, 4 квартали 2007 року, які Відділення фонду одержало відповідно 26.04.2007 року, 17.07.2007 року, 17.10.2007 року, 24.01.2008 року. Тобто, на думку позивача, Відділення фонду не могло не знати, що у Товариства було змінено основний вид економічної діяльності підприємства за КВЕД, у зв'язку з чим Відділення фонду зобов'язане було згідно п. 12 Порядку змінити належність Товариства до класу професійного ризику виробництва з 55-го класу на 22-й.

Також Відділення фонду посилається на той факт, що Національний класифікатор України ДК 009:1996, яким визначено код економічної діяльності за КВЕД 27.35.0., що відповідає „Виробництву феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угрупувань", та який скасований наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року № 375, діє до 31.12.2008 року.

Відповідно до п.п. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Згідно зі ст. 1 цього Закону платники податків - це юридичні чи фізичні особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок сплачувати податки і збори, в тому числі збори на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо визначення основного виду економічної діяльності Товариства, позивач зазначає, що відповідно до п. 8 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118 із наступними змінами, органи державної статистики на підставі даних державних статистичних спостережень визначають відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік основний фактичний вид економічної діяльності суб'єкта, який зазначається в Реєстрі, про що інформується державний реєстратор, а значить, ані Відділення фонду, ані само підприємство не мають права визначати клас основної економічної діяльності Товариства, тобто код згідно з КВЕД 28.74.0. «Виробництво кріпильних засобів, машинних гвинтових виробів, ланцюгів і пружин» визначений органом державної статистики згідно діючому законодавству України.

На думку позивача, відповідач взагалі не наділений повноваженнями щодо аналізу виробничого процесу підприємства та визначення основного виду діяльності підприємства та класу професійного ризику виробництва.

Відповідно п.12 Порядку Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності та до класу професійного ризику виробництва.

А визначає основний фактичний вид економічної діяльності підприємства орган державної статистики згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року.

Також відповідно до п.п.4.1., 4.2., 4.З., 4.5. Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю та повнотою сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, затвердженого постановою, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.2003 року № 68, під час проведення перевірки слід перевірити правильність віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва, якому відповідає його основний вид діяльності. Основним видом діяльності для підприємства є вид діяльності, який за підсумками минулого року має найбільшу питому вагу в загальному обсязі робіт. Вид діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних бухгалтерської звітності та звіряється з даними розділу 2 державних статистичних спостережень за відповідний минулий рік. Страхувальники сплачують страхові внески за встановленим законом тарифом, якщо обсяг робіт за вказаними галузями економіки перевищує 50 відсотків загальних обсягів їх робіт.

Відповідач під час проведення перевірки належним чином не перевірив правильність віднесення Позивача як страхувальника до класу професійного ризику виробництва, якому відповідає його основний вид економічної діяльності.

Так, Відділення фонду при проведенні перевірки не звернуло уваги на те, що відповідно даним бухгалтерської звітності питома вага обсягу реалізованої продукції (болтів, гайок, гвинтів тощо) за відповідним видом економічної діяльності («Виробництво кріпильних засобів, машинних гвинтових виробів, ланцюгів і пружин») в загальному обсязі реалізованої продукції становить більш ніж 93 %.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги наступним чином:

1. Визнати протиправними і незаконними дії Відділення фонду, які виявились у відмові Товариству в задоволенні його заяви щодо віднесення Товариства до галузі економіки за видом основного фактичного виду економічної діяльності підприємства та зміни належності Товариства до класу професійного ризику виробництва.

2. Визнати протиправною і незаконною бездіяльність Відділення фонду, яка виявилась у тому, що під час проведення перевірки з 12.03.2008 року по 27.03.2008 року Відділення фонду не перевірило правильність віднесення Товариства як страхувальника до класу професійного ризику виробництва, якому реально та фактично відповідає його основний вид діяльності.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що відповідно до довідки № 00191052 з ЄДРПОУ від 25.03.1998 року позивачем був вибраний вид діяльності за КВЕД 27.35.0 «Виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угруповань» та підприємство зареєстровано за кодом галузі ЗКГНГ (ОКОНХ) 12190.

Згідно Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 року № 1423 (далі Порядок № 1423), Позивач був віднесений за кодом галузі 12190 до 17 класу професійного ризику виробництва.

Відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності» Відкритому акціонерному товариству «Дружківський завод металевих виробів» був встановлений страховий тариф в розмірі 3,52 % до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

27.06.2003 року до Порядку № 1423 Кабінету Міністрів України були внесені зміни, згідно яких було встановлено 67 класів професійного ризику виробництва (замість тих, що існували раніше 20). При цьому, клас професійного ризику виробництва став визначатися за КВЕДом, тобто за кодом економічної діяльності, а не за кодом галузі, як це було встановлено раніше.

Економічна діяльність за КВЕД 27.35.0 Відкритого акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» відповідає 55-му класу професійного ризику виробництва.

Розміри страхових тарифів для 67 класів професійного ризику виробництва встановлені Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 року № 2272 (зі змінами, внесеними Законом України № 660 від 03.04.2003 року). Відповідно до цього Закону страховий тариф для 55 класу професійного ризику склав 2,76 %.

Як зазначає представник відповідача, про віднесення Відкритого акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» до 55 класу професійного ризику виробництва та встановлення йому страхового тарифу в розмірі 2,76 % було проінформовано письмово повідомленням № 709 від 15.07.2003 року.

На підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» щодо внесення змін до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності» Відкритому акціонерному товариству «Дружківський завод металевих виробів» було встановлено страховий тариф 2,56 % за основним видом економічної діяльності КВЕД 27.35.0., що підтверджується повідомлення № 711 від 24.01.2006 року. Повідомлення № 711 від 24.01.2006 року позивачем не оскаржувалося.

Крім того, у зв'язку зі змінами в законодавстві, 16.01.2009 року позивачу було видано нове повідомлення № 1473, в якому встановлено, що підприємство віднесено до 55 класу професійного ризику виробництва, страховий тариф 2,56 % за основним видом економічної діяльності КВЕД 27.35.0., яке також позивачем не оскаржувалося.

На думку представника відповідача, підприємство відноситься до металургійної галузі (що підтверджується звітами, інструкціями з охорони праці, профспілка підпорядкована ЦК профспілки робітників металургійної галузі та ін.). У той же час, до 22-го класу професійного ризику виробництва відносяться: посередницька діяльність, оптова торгівля напоями, шоколадом, голками, нитками тощо. І аж ніяк підприємство металургійної галузі.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1423 Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх економічної діяльності.

Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

Згідно з п.17 Порядку № 1423, у разі, коли роботодавець не надає Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва, або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, Фонд встановлює клас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною оцінкою.

Як зазначає представник відповідача, оскільки, Відкрите акціонерне товариство "Дружківський завод металевих виробів" так і не надало відомостей щодо підтвердження зміни технології виробництва продукції, яка ним виготовляється, (вона залишається незмінною на протязі 10-15 років), у відділеня ВД Фонду були відсутні підстави для віднесення підприємства до іншої галузі економіки за видом фактичної основної діяльності та зміни належності до класу професійного ризику немає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» - зареєстрований 10.05.1995 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області, зміна найменування юридичної особи відбулась 08.02.2011 року, ідентифікаційний код - 00191052, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 180654.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкритим акціонерним товариством «Дружківський завод металевих виробів» 13.04.2001 року подано до відповідача заяву про реєстрацію платником страхових внесків, відповідно до якої код діяльності за КВЕД заявника - 27.35.0 (а.с.52).

Повідомленням відповідача № 709 від 15.07.2003 року Відкрите акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» віднесено до 55-го класу професійного ризику виробництва та встановлено йому страховий тариф в розмірі 2,76 % (а.с.54).

Повідомленням відповідача № 711 від 24.01.2006 року Відкрите акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» віднесено до 55-го класу професійного ризику виробництва та встановлено йому страховий тариф в розмірі 2,56 % (а.с.55).

У судовому засіданні встановлено, що жодне з вказаних повідомлень позивачем оскаржено не було.

Разом з тим, позивач неодноразово звертався до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області з заявою про зміну класу професійного ризику виробництва та розміру єдиного внеску, відповідно до якої просив провести перегляд класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області відмовляло позивачу у перегляді класу професійного ризику виробництва.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423 затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, у п. 1, 2 якого встановлено, що з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій галузі економіки та види робіт (далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком. Галузі економіки іменуються відповідно до Класифікації видів економічної діяльності.

Згідно з п. 12 цього Порядку Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності. Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року № 30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.12.2010 року за № 1337/18632, затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (далі - Порядок № 30), у п. 3.4 якого встановлено, що віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється згідно з Класифікацією галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва (додаток до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 року № 1423).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що клас залежить безпосередньо від ступеня ризику провадження господарської діяльності та визначається відповідно до Класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423.

Згідно з п. 3.10 Порядку № 30 страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

У разі зміни основного виду економічної діяльності за даними відомості розподілу, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється перевірка страхувальника щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

У разі прийняття рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва на підставі даних відомості розподілу або за результатами перевірки робочий орган виконавчої дирекції Фонду надсилає відповідному органу Пенсійного фонду повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого ст. 8 Закону про єдиний внесок, і дати зміни класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

За приписами п. 4.14, 4.15 Порядку № 30 при перевірці страхувальника працівник, який здійснює перевірку, ознайомлюється з установчими документами, штатним розписом та документами щодо фактичного об'єму реалізації товарів, робіт, послуг.

Вид економічної діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних первинних бухгалтерських документів, відомості розподілу і звіряється з даними форми державного статистичного спостереження N 1-підприємництво (річна) «Звіт про основні показники діяльності підприємства», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.08.2010 року № 365, за відповідний минулий рік або іншими звітами в разі, якщо страхувальник дану статистичну форму не складає.

Як вбачається з матеріалів справи, правомірність дій відповідача щодо встановлення позивачу 55 класу професійного ризику виробництва була встановлена постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2008 року по справі № 2а-28/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області про визнання недійсним та скасування акту (а.с. 66-69). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2008 року, постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 70-71).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області щодо встановлення позивачу 55 класу професійного ризику виробництва відповідають приписам ч. 3 ст. 2 КАС України. Не знайшла свого підтвердження і бездіяльність відповідача під час проведення перевірки позивача з 12.03.2008 року по 27.03.2008 року щодо не здійснення перевірки правильності віднесення позивача як страхувальника до класу професійного ризику виробництва, якому реально та фактично відповідає його основний вид діяльності.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області про визнання протиправними та незаконними дій, визнання протиправною та незаконною бездіяльності, - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 05 квітня 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 10 квітня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.