Постанова № 23672364, 02.03.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2012 року Справа № 2а/0370/253/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року № 0001602301,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (далі - ДП «Нововолинський РМЗ», підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Нововолинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року № 0001602301.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Нововолинською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ДП «Нововолинський РМЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по ЗО вересня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10 січня 2012 року № 16/3/2301/00179000, яким серед інших, зафіксовано порушення статті 3, статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, статей 22, 23, 134, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за четвертий квартал 2010 року на загальну суму 396 350,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року № 0001602301, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 495 437,50 грн., в тому числі 396 350,00 грн. за основним платежем та 99 087,50 грн. штрафних санкцій.

Податковий орган вважає, що у період з 01 по 31 грудня 2010 року позивач був вигодонабувачем товару, отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ- Техбуд» (ТзОВ «ВТ-Техбуд») і Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі інвестиції» (ТзОВ «Галицькі інвестиції») через Приватне підприємство «Нова перспектива» (ПП «Нова перспектива») та Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергооснова» (ТзОВ «Енергооснова»), щодо яких актами податкових органів встановлено ряд порушень, які дозволяють визнати недійсними дані про обсяги поставок, податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Спростовуючи такий висновок податкового органу, позивач зазначає, що на виконання статутних завдань між та ним Державним підприємством «Львіввугілля» (ДП»Львіввугілля») 03 березня 2010 року укладено договір № 25 на капітальний ремонт обладнання на загальну суму 4 000 000,00 грн. (з них 666 666,67 грн. було включено до складу податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010 року, а 3 333 333,33 грн. - до валового доходу підприємства в декларації з податку на прибуток 2010 року).

Для виконання умов цього договору позивач також уклав договори поставки з ТзОВ «Енергооснова» від 02 грудня 2010 року № 02/12/1-34, № 02/12/2-34, № 02/12/3-34, № 02/12/4-34 згідно із специфікацією товару на загальну планову вартість 400 000,00 грн.

Крім того, підприємством для виконання договору на капітальний ремонт № 25 було використано ресурси за попередньо укладеними угодами, зокрема, договором поставки із ПП «Нова перспектива» від 13 червня 2008 року № 86 на загальну суму 24 047 026,80 грн. Даний договір є довгостроковим та діє до повного виконання.

На виконання договорів позивач отримав від ТзОВ «Енергооснова» товар на суму 304 400,00 грн., а від ПП «Нова перспектива» - на суму 1 949 760,55 грн., що підтверджується видатковими, податковими накладними, розрахунки з продавцями проводилися в безготівковій формі.

Поставка товару за вказаними договорами здійснювалася згідно з умовами договору на склад покупця та за рахунок продавця, про що свідчать товарно-транспортні накладні. Вказаний товар був використаний в господарській діяльності: рух товару на складі відображено в бухгалтерському обліку; оприбуткування товару на склад оформлено завідуючим складом, а відпуск матеріалів зі складу - лімітними картками з відповідними підписами осіб, які дозволили відпуск товару, та підписом начальника дільниці, на якій ці матеріали використовувались; акти списання цих матеріалів після їх використання на дільницях засвідчені підписами членів уповноваженої комісії.

У подальшому ДП «Нововолинський РМЗ» 80 штук секцій, виготовлених в квітні 2011 року, передав ДП «Львіввугілля», що підтверджує акт від 04 квітня 2011 року. Доставка секцій здійснювалась шляхом самовивозу ДП «Львіввугілля», що передбачено умовами договору № 25 від 03 березня 2010 року. Зазначена операція підприємством була відображена в бухгалтерському обліку і вказує на отримання економічної вигоди від ведення господарської діяльності.

Позивач зазначив, що в процесі проведення податкової перевірки було надано всі зазначені вище первинні документи, які свідчать про фактичну поставку запчастин та підтверджують наявність об'єкту оподаткування при придбанні товарів за період з 01 по 31 грудня 2010 року за договорами з ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Енергооснова», крім того, документально підтверджено і саме використання в господарській діяльності отриманих товарно-матеріальних цінностей, що спростовує висновки податкового органу про те, що ДП «Нововолинський РМЗ» є вигодонабувачем - суб'єктом господарювання, діяльність якого спрямована на отримання виключно податкової вигоди.

В акті перевірки відповідач помилково вказує на норми Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів між позивачем та ПП «Нова перспектива» і ТзОВ «Енергооснова» з тих підстав, що останні товар, який був проданий ДП «Нововолинський РМЗ», придбавали у підприємств, які мають ознаки фіктивності, зокрема, в ТзОВ «ВТ- Техбуд» та ТзОВ «Галицькі інвестиції», тобто, підприємство було вигодонабувачем товару отриманого від останніх через ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Енергооснова», а отже, договори між ДП «Нововолинський РМЗ» та ПП «Нова перспектива» і ТзОВ «Енергооснова» є недійсними. На думку позивача, Нововолинська ОДПІ не вправі вдаватися до висновків про нікчемність або фіктивність правочину, оскільки недійсність договорів визнається у судовому порядку.

З цих підстав позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки необгрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року № 0001602301, прийняте на їх основі, - протиправним та просить його скасувати.

Відповідач в письмовому запереченні проти адміністративного позову позовні вимоги не визнав (а.с.45-49), В обґрунтування заперечень вказав, що актом перевірки від 10 січня 2012 року встановлено порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток у четвертому кварталі 2010 року на 396 350,00 грн. На підставі даного акта перевірки і прийняте податкове повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання, яке оскаржує позивач.

Разом з тим, порушення, встановлені актом перевірки від 10 січня 2012 року з податку на прибуток, пов'язані з порушеннями, описаними в акті від 18 квітня 2011 року позапланової виїзної перевірки ДП «Новововлинський РМЗ» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків протягом грудня 2010 року. На підставі акта перевірки від 18 квітня 2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2011 року № 0001142301/162, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 317 080,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було предметом оскарження в судовому порядку. Судом в задоволенні вимог ДП «Нововолинський РМЗ» про скасування цього рішення відмовлено. У ході розгляду справи не знайшов підтвердження факт реальної передачі у грудні 2010 року товару за господарськими договорами, укладеними між ДП «Нововолинський РМЗ» та «ПП «Нова перспектива» і ТзОВ «Енергооснова».

Під час перевірки Нововолинською ОДПІ взято також до уваги, що актами перевірок інших податкових органів - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (ДПІ у Шевченківському районі м. Львова), Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (Луцька ОДПІ), було встановлено, що ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Енергооснова» товар, проданий ДП «Нововолинський РМЗ», придбавали у ТзОВ «ВТ- Техбуд» та ТзОВ «Галицькі інвестиції». Проте обсяги поставок, податкові зобов'язання та податковий кредит за господарськими операціями по другому ланцюгу постачання визнані недійсними. В результаті ДП «Нововолинський РМЗ» було завищено загальний обсяг придбання по ПП «Нова перспектива» на 1 598 081,04 грн. (з ПДВ), а податковий кредит за грудень 2010 року на суму 266 346,84 грн, по ТзОВ «Енергооснова» на суму 307 399,98 грн. (з ПДВ), а податковий кредит за грудень 2010 року на суму 50 733,33 грн.

Відповідно до баз даних Державної податкової служби встановлено укладання цивільно-правових угод та проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою надання податкової вигоди, тобто, штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, під час перевірки посадовими особами ДП «Нововолинський РМЗ» будь- яких доказів транспортування товару надано не було, а товарно-транспортні накладні, що приєднані позивачем до справи не містять підписів вантажоодержувача, водіїв-експедиторів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363. За даними Нововолинського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області власниками автомобілів, зазначених в товарно-транспортних накладних, є інші особи. В податкових накладних ТзОВ «Енергооснова» та видаткових накладних ПП «Нова Перспектива» не зазначено на виконання, яких договорів видано товарно-матеріальні цінності, а в платіжних дорученнях ДП «Нововолинський РМЗ» в призначенні платежу відсутні відомості про договори, на виконання яких грошові кошти перераховано ТзОВ «Енергооснова» та ПП «Нова перспектива».

За висновками податкового органу договори, накладні, рахунки не мають сили первинних документів, оскільки господарські операції фактично не відбулися, а тому вони не можуть бути підставою для податкового обліку. Таким чином, відображення валових витрат за документами про операції, які мали безтоварний характер, спричинило завищення позивачем валових витрат та заниження податкового зобов'язання у четвертому кварталі 2010 року на 396 350,00 грн. У зв'язку із виявленим порушенням позивачу нараховано штрафні санкції у сумі 99 087,50 грн.

З наведених підстав відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним та у задоволенні позову просить відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, додатково суду пояснив, що дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Щодо проведення перевірок та викладення в акті перевірок висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій ТзОВ «ВТ-Техбуд» та ТзОВ «Галицькі інвестиції» у грудні 2010 року визнані протиправними. Крім того, судовим рішенням в іншій справі за позовом ПП «Нова перспектива» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення знайшов підтвердження факт передачі товару за господарськими операціями між ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «ВТ-Техбуд» та ТзОВ «Галицькі інвестиції», та встановлено, що даний товар реалізовано ДП «Нововолинський РМЗ». Зауваження до товарно-транспортних накладних чи інших документів, на які вказує відповідач в письмовому запереченні проти позову, в акті перевірки, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року № 0001602301, відсутні, а тому вони не повинні братися до уваги судом.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову. У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 02 квітня 1996 року виконавчим комітетом Нововолинської міської ради Волинської області було зареєстровано ДП «Нововолинський РМЗ» як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 514539 (а.с.141, том 1). Позивач перебуває на податковому обліку в Нововолинській ОДПІ.

Нововолинською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ДП «Нововолинський РМЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 10 січня 2012 року № 16/3/2301/00179000 (а.с. 13-53, том 1, далі - акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем статті 3, статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) та підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, статей 22, 23, 134, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивач завищив валові витрати у сумі 1 585 401,00 грн. та занизив податок на прибуток підприємств за четвертий квартал 2010 року на загальну суму 396 350,00 грн.

На підставі акта перевірки Нововолинською ОДПІ 17 січня 2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001602301 (а.с.54, том 1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 495 437,50 грн., в тому числі 396 350,00 грн. основного платежу та 99 087,50 грн. штрафних санкцій згідно з розрахунком (а.с.53, том 1).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України (чинного з 01 січня 2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року № 0001602301 з огляду на таке.

Відносини, пов'язані з визначенням у грудні 2010 року податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, регулюються Законом № 334/94-ВР. Відтак необгрунтованими є посилання відповідача в акті перевірки та в податковому повідомленні- рішенні від 17 січня 2012 року № 0001602301 на порушення позивачем норм Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року та зворотної дії в часі немає.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Таким чином, розрахунок податку на прибуток, який належить до сплати в бюджет, залежить від суми валового доходу та валових витрат (амортизаційних відрахувань).

Актом перевірки від 10 січня 2012 року не встановлено завищення чи заниження скоригованого валового доходу, а тому абсолютно безпідставними є його висновки про порушення позивачем статті 4 Закону № 334/94-ВР.

За приписами п.5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь- яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому у розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Аналіз наведених норм чинного законодавства України дає підстави прийти до висновку, що валові витрати при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств може бути сформований лише при фактичному здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції (зміну активів), яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З урахуванням зазначеного та доводів Луцької ОДПІ про відсутність у позивача об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів у грудні 2010 року через встановлення фактів відсутності об'єктів оподаткування у постачальників - ТзОВ «Енергооснова» та ПП «Нова перспектива», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо фактичного здійснення господарських операцій купівлі-продажу товару, за якими визначено суми валових витрат, наявність чи відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують обставини здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зміст цих господарських операцій, їх реальний характер, а також наявність можливостей для перевезення (транспортування) товару, його зберігання, установлення зв'язку між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податків.

На думку суду, відсутність факту визнання договору недійсним згідно з чинними на час спірних правовідносин норм статті 207 Господарського кодексу України та положень статті 228 Цивільного кодексу України щодо можливості визнання правочину, що не відповідає вимогам закону, або вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, недійсним лише у судовому порядку (тобто, такі угоди не відносяться до нікчемних правочинів, а є оспорюваними), не свідчить про реальність вчинення відповідної операції; такі господарські операції, їх виконання при визначенні об'єкта оподаткування оцінюються судом з точки зору податкового законодавства.

Судом встановлено, що основними видами діяльності підприємства є ремонт та технічне обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва, виробництво машин та устаткування для добувної промисловості й виробництва тощо, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 35 (а.с.139-140, том 1).

03 березня 2010 року було укладено договір № 25 (а.с.61-62, том 1) між позивачем та ДП «Львіввугілля» на капітальний ремонт гірничошахтного обладнання на загальну суму 4 089 900,00 грн. Позивач з господарських операцій за даним договором отримав доход у сумі 4 000 000,00 грн., про що свідчить податкова накладна (а.с.63, том 1), копії платіжних доручень ДП «Львіввугілля» (а.с.64-65, том 1). Операція відображена в податковому обліку: 666 666,67 грн. включено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року згідно з реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.65-71, том 1), а 3 333 333,33 грн. - до валового доходу в декларації з податку на прибуток підприємства 2010 року (а.с.72). Дана обставина не оспорюється відповідачем і в акті перевірки відсутні зауваження щодо неналежного чи безпідставного визначення зобов'язань за даною операцією.

З метою виконання договору від 03 березня 2010 року № 25 між позивачем (покупець) та ТзОВ «Енергооснова» (постачальник) укладено договір поставки 2010 року: № 02/12/1-34 № 02/12/2-3Ч, №02/12/3-34, №02/12/4-34, загальною плановою вартістю 100 000,00 кожен (а.с.82-85), том 1). Асортимент, кількість, ціна товару передбачена у специфікації до даного договору. За умовами цих договорів товар вважається переданим, а зобов'язання постачальника виконаним з моменту підписання покупцем накладної на товар. На виконання договорів ТзОВ «Енергооснова» виписано видаткові накладні № РН-0000015 - № РН-0000017 від 10 та 14 грудня 2010 року (а.с.114-116, том 1) та податкові накладні №51- № 53 від 10 та 14 грудня 2010 року (а.с.119-121, том 1) на загальну суму 304 400,00 грн., в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 50 733,00 грн. Зі змісту цих накладних слідує, що позивачу передано наступний товар: циліндри 1М87Е.21.21.010, циліндри 2М87УМ. 16.00.020, штоки 2М87УМ.16.00.030, грундбукси 1М87УМ.00.52892. Товар оприбутковано на склад, про що свідчать прибуткові ордери № 481- № 483 (а.с.111-13, том 1). Оплата товару проведена у безготівковій формі (а.с.138, том 1).

З операції придбання позивач суму 253 667,00 грн. відніс до складу валових витрат.

Відповідно до довгострокового договору поставки від 13 червня 2008 року № 86 (а.с.86-87, том 1), укладеного між позивачем (покупець) та ПП «Нова Перспектива» (постачальник), на загальну планову вартість на момент укладення договору 24 047 026,80 грн. згідно зі специфікацією останній виписав податкові накладні: від 06 грудня 2010 року № 61 та № 62 на суму 247 520,00 гри. та 383 039,50 грн. відповідно, від 10 грудня 2010 року № 63 на суму 350 400,00 грн., від 14 грудня 2010 року № 64 на суму 228 000,00 грн., від 17 грудня 2010 року № 66 на суму 389 121,22 грн., від 20 грудня 2010 року № 67 на суму 351 679,57 грн. (всього на суму 1 949 760,55 грн., з них ПДВ 324 960,10 грн.), та видаткові накладні від 06 грудня 2010 року № РН-ООООбІа, № РН-000062а, від 10 грудня 2010 року № РН-000063а, від 14 грудня 2010 року № РН-000064а, від 17 грудня 2010 року № РН-ООООбба, від 20 грудня 2010 року № РН-000067а на ту ж саму суму, що і податкові накладні (а.с.94-99, том 1). Товар (штоки, циліндри, перекриття, плунжера, грундбукси) оприбутковано на склад (а.с.88-93, том 1). Постачальнику сплачено 1 629 362,74 грн. (а.с.37, том 1).

Позивач включав вартість товару без ПДВ до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР.

Відсутність в податкових накладних, виданих ТзОВ «Енергооснова», та видаткових накладних, виданих ПП «Нова Перспектива», інформації про договори, на виконання яких ці документи видано, як і в платіжних дорученнях ДП «Нововолинський РМЗ», не роблять ці документи недійсними, чи відображені в них дані недостовірними, і такі документи не втрачають свого призначення. Крім того, в платіжних дорученнях замість договору вказувався номер рахунку, що дозволяє ідентифікувати, за який товар переказуються кошти.

При цьому відповідач не спростував доводи позивача про те, що придбання зазначеного товару не пов'язане із виконанням договору позивача з ДП «Львівугілля» від 03 березня 2010 року було укладено договір № 25 та не довів, що позивач переслідував іншу мету (як-от отримання податкової вигоди). Як вбачається з наданих суду доказів, позивач придбав запасні частини та в подальшому реалізував їх після переробки за вищою ціною з метою отримання прибутку від такої діяльності, адже, з операцій купівлі-продажу запчастин до обладнання валові витрати становлять 1 933 762,74 грн., а валовий доход з надання робіт по капітальному ремонту обладнання - 4 000 000,00 грн., тобто, прибуток підприємства формувався не за рахунок податкової вигоди, без наміру порушити інтереси держави (публічний порядок) через ухилення від сплати податків.

Оцінюючи докази, які є у справі, суд враховує норми частини другої та третьої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обов'язковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 року № 488/346 затверджено типову форму № 1-ТТІ «Товарно-транспортна накладна» (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 - вантажовідправнику, 2 - вантажоодержувачу, 3,4 - автопідприємству) та визнано обов'язковим застосування вказаної форми всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Зазначені вимоги законодавства позивачем дотримані, всі наявні первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують обставини реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, належними доказами підтверджено отримання запасних частин від постачальників та їх перевезення.

Так транспортування товару на замовлення ПП «Нова перспектива» для ДП «Нововолиньский РМЗ» підтверджується копіями товарно-транспортних накладних серії НП № 061001-10 до видаткових накладних № 61а та 62а від 06 грудня 2010 року, НП № 121001- 10 до видаткової накладної від 10 грудня 2010 року, НП № 121401-10 до видаткової накладної від 14 грудня 2010 року, НП № 121701-10 до видаткової накладної від 17 грудня 2010 року, НП № 122001-10 до видаткової накладної № 67а від 20 грудня 2010 (а.с.100-104, том 1), відповідно до яких перевезення товарно-матеріальних цінностей здійснювалося із с. Жидичин Ківерцівського району у м. Нововолинськ перевізниками - підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 автомобілями КАМАЗ НОМЕР_1 та КАМАЗ НОМЕР_2

Транспортування товару від ТзОВ «Енергооснова» до ДП «Нововолинський РМЗ» здійснювалося за рахунок постачальника, що відповідає визначеному договорами способу поставки. На підтвердження транспортування надано копії товарно-транспортних накладних серії ЕО № 12-017 до видаткової накладної № РН-0000017 від 14 грудня 2010 року та ЕО № 12-015 до видаткової накладної № РП-0000015, № РН-0000016 від 10 грудня 2010 року (а.с.117-118, том 1), з яких слідує, що товар перевозився приватними підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_4 автомобілями КАМАЗ НОМЕР_3 та КАМАЗ НОМЕР_2 Відомості Нововолинського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області щодо власників автомобілів, зазначених в товарно-транспортних накладних, не виключають можливість їх використання особами, зазначеними як автоперевізники.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що товарно- транспортні накладні містять окремі незаповнені графи (рядки), як-от, не вказано підписи водіїв-експедиторів, оскільки такі недоліки в заповненні не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулася чи відбулася з порушенням, не впливає на стан конкретних активів та зобов'язань, збільшення або зменшення яких впливає на податковий облік, коли достеменно відомо, що і яка операція відбувалася в певний період. Крім того, в товарно-транспортних накладних є прізвище, ініціали, підпис одержувача вантажу.

Таким чином, з огляду па реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності, зокрема, можливі недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних, допущені іншими суб'єктами господарювання, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на віднесення до валових витрат сум по його господарським операціях, спрямованих на отримання прибутку. При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Енегооснова», ПП «Нова перспектива», зокрема, фактів припинення юридичної особи, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість, фіктивності підприємництва, встановлених відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили, не здійснення господарської діяльності тощо, а також інших доказів про те, що дані первинних документів, виписаних постачальниками, не відповідають дійсності. Навпаки, спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується правосуб'єктність цих контрагентів позивача (а.с.156-159, том 1).

Використання позивачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується аналізом видаткових накладних, лімітних карток на відпуск матеріалів зі складу, актами списання цих матеріалів у зв'язку із їх використанням у виробництві (а.с.122-136, том 1).

Відповідач вважає доказом відсутності об'єктів оподаткування у позивача при придбанні та продажу товарів у грудні 2010 року акти ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 158/23-118/36873235 від 01 березня 2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «ВТ-Техбуд» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01 жовтня по 31 грудня 2010 року» (а.с.166-173, том 1) та № 155/23-118/37277910 та 28 лютого 2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Галицькі інвестиції» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01 жовтня по 31 грудня 2010 року» (а.с.174-181,том 1).

В зазначених актах перевірок наведені ідентичні висновки про те, що ТзОВ «ВТ- Техбуд» та ТзОВ «Галицькі інвестиції» порушено частину п'яту статті 203, частини першу, другу статті 215, статтю 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товари, послуги по вказаних правочинах не були передані в порушення статей 662, 655, 656 Цивільного кодексу України. Перевірками встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг за період з 01 жовтня по 31 грудня 2010 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Актом позапланової виїзної ПП «Нова перспектива» від 23 березня 2010 року №1741/23-3/32475509 (а.с.182-185, том 1) та актом позапланової виїзної ТзОВ «Енергооснова» від 28 березня 2011 року № 1832/23-2/36112316 (а.с.186-189, том 1) Луцькою ОДПІ було визнано підприємство ДП «Нововолинський РМЗ» як вигодонабувача товару, отриманого від підприємств, які мають ознаки фіктивності, зокрема, ТзОВ «ВТ-Техбуд» та ТзОВ «Галицькі інвестиції» через ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Енергооснова». Проте, на думку суду, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосередніми контрагентам.

Разом з тим, суд також звертає увагу, що ТзОВ «ВТ-Техбуд» та ТзОВ «Галицькі інвестиції» оскаржено дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та висновки актів перевірок ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 158/23-118/36873235 від 01 березня 2011 року, № 155/23-118/37277910 від 28 лютого 2011 року до Львівського окружного адміністративного суду. Постановами Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі № 2а-3563/11/1370 за позовом ТзОВ «ВТ-Техбуд» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, що набрала законної сили на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду 15 грудня 2011 року, та від 20 квітня 2011 року у справі № 2а-3473/11/1370 за позовом ТзОВ «Галицькі інвестиції» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова позовні вимоги задоволені повністю (а.с.7-17, том 2). Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року у справі № 2а/0370/1543/11, що набрала законної сили 25 січня 2012 року згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду (а.с.1-5, том 2), встановлено товарний характер господарських операцій між ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Галицькі інвестиції», ТзОВ «ВТ-Техбуд» у грудні 2010 року та подальший факт реалізації придбаного товару ДП «Нововолиньский РМЗ» та ТзОВ «Енергооснова» на загальну суму поставки 1 879 773,00 грн. Таким чином, висновки відповідача про неможливість ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Енергооснова» продати товар ДП «Нововолиньский РМЗ» у зв'язку із відсутністю у них цього товару, не знаходять підтвердження.

Обставини, встановлені постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року № 2а/0370/2731/11 (а.с.150-153, том 1), не є обов'язковими у даній справі: судове рішення не набрало законної сили, та, крім того, підставою для донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням, що був предметом позову в зазначеній адміністративній справі, був акт Нововолинської ОДПІ від 18 квітня 2011 року № 309/22/2301/00179000 (а.с.190-203, том 1), а податкове повідомлення-pi імення від 17 січня 2012 року № 0001602301 прийняте на підставі акта від 10 січня 2012 року № 16/3/2301/00179000, викладені обставини якого і підлягають перевірці. Як під час першої, так і під час другої перевірки позивача досліджено первинні документи (в тому числі і щодо гранепортування товару), зауваження щодо їх оформлення в актах перевірок відсутні, а висновки сформовані виключно на підставі актів перевірок ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та Луцької ОДПІ стосовно ПП «Нова перспектива», ТзОВ «Енергооснова», ТзОВ «ВТ-Техбуд», ТзОВ «Галицькі інвестиції».

Слід зазначити, що доводи відповідача, викладені у акті перевірки, щодо недійсності правочинів між ДП «Нововолинський РМЗ» та його контрагентами по першому ланцюгу виконання договорів поставки спростовані доказами у справі, які були наявні на момент податкової перевірки. Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками вимог податкового законодавства, а також нести відповідальність за можливі будь-які неправомірні дії будь- кого з постачальників і у вигляді певних негативних наслідків, як в даному випадку позбавлення права на віднесення до валових витрат.

При вирішенні справи судом також враховано, що відповідно до даних автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби контрагенти за господарськими зобов'язаннями по першому та другому ланцюгах поставок відобразили господарські операції в податковому обліку (а.с.24-29, том 2), і лише податковими органами суми податкових зобов'язань та податкового кредиту знято згідно з актами перевірок.

Отже, на думку суду, оскільки позивач має належні і достатні первинні документи, що підтверджують факт придбання товарно-матеріальних цінностей у вищезазначених контрагентів та їх використання у власній господарській діяльності, то позивачем дотримані умови формування у грудні 2010 року валових витрат по операціях з придбання товару у ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Енергооснова», а тому Нововолинська ОДПІ прийшла до безпідставного висновку про завищення позивачем суми валових витрат та заниженням у зв'язку із цим суми податку, що підлягає сплаті в бюджет на 396 350,00 грн., та неправомірно визначила позивачу грошове зобов'язання у сумі 495 437,50 грн., в у тому числі за основним платежем 396 350,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 99 087,50 грн.

Відтак, з наведених вище підстав адміністративний позов підлягає задоволенню повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 17 січня 2012 року № 0001602301.

Частиною першою статті 94 КАС України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не с суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то на користь позивача слід присудити понесені витрати у зв'язку із сплатою судового збору за ставками, визначеними частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» в загальній сумі 2 146.00 гри., що підтверджується платіжним дорученням від 30 січня 2012 року № 39 (а.с.2).

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції від 17 січня 2012 року № 0001602301.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Нововолинський ремонтно-механічний завод" судові витрати у сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 07 березня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк