Ухвала суду № 23669135, 28.02.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/178/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ст.307 ч.2,ст.317 ч.1 ст.309 ч.2 КК України Савранський О.А. Доповідач в апеляційній інстанції Торопенко М. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоТоропенка М.В суддівПопельнюха Р.О.,Суходольського М.І., з участю прокурораСвищ Л.А. з участю засудженої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Гасича О.В. та засудженої ОСОБА_6 на вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.12.2011 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Тагара Кежимського району Красноярського краю, зареєстрована і проживає АДРЕСА_1, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, незаміжня, має на утриманні трьох малолітніх дітей, непрацююча, невійськовозобов'язана, не судима, -

засуджена за

- ч.1 ст.309 КК України - до 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі ;

- ч.1 ст.317 КК України - до 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.307 КК України - до 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є її власністю

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією ? частини майна, яке є її власністю.

Міру запобіжного заходу обрано - підписку про невиїзд.

Стягнуто з засудженої ОСОБА_6 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 31254272210063 ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі 2366,88 грн. за експертні роботи.

Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду 1 першої інстанції ОСОБА_6 засуджена за те, що 20.09.2010 року, близько, 15 год. на відстійниках в с. Селище Корсунь-Шевченківського району Черкаської області виявила рослини конопель, які зірвала і принісши до домоволодіння в якому проживає помістила до приміщення повітки де їх висушила. Після цього, відокремила листя, суцвіття та насіння від стебел рослин. Листя та суцвіття перетерла долонями рук і частину помістила до поліетиленового пакета та стала зберігати при собі, а іншу частину подрібнених рослин конопель, насіння та стебла зберігала у приміщенні повітки для власних потреб в кількості не менше 180,57 грам, яку періодично вживала шляхом куріння через саморобний пристрій виготовлений із двох полімерних пляшок - «бульбулятор». А 27.01.2011 року, близько, 13 год. 40 хв. під час огляду приміщення повітки та під час її особистого огляду працівниками міліції було виявлено та вилучено поліетиленові пакети в яких знаходилися стебла, насіння рослин та подрібнена речовина, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс ( марихуаною), загальна маса якого у висушеному стані становить 145,87 грама.

Крім цього, підсудна 27.01.2011 року, близько, 10 год. 30 хв. запросила знайомого ОСОБА_8 в приміщення гаража за місцем свого проживання, де незаконно, маючи в своєму володінні наркотичний засіб - марихуану, надала йому можливість незаконно вживати через саморобний пристрій, виготовлений із двох полімерних пляшок, який вона виготовила та зберігала в приміщенні гаражу і в який помістила частину наркотичного засобу, що знаходився в неї в гаражі. Після чого, ОСОБА_8 наркотичний засіб в приміщенні гаражу вжив шляхом куріння.

Крім цього, підсудна 27.01.2011 року, близько, 12 год. за місцем свого проживання, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, за допомогою коробки з під сірників насипала десять коробів в поліетиленовий пакет, із поліетиленового пакета, який зберігала у кишені курточки, подрібнену речовину конопель, яку збула за гроші в сумі 100 грн. ОСОБА_9 і яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс ( марихуаною), маса якого у висушеному стані становить 34,7 грама.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засуджена ОСОБА_6 подали апеляційні скарги в яких:

- прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженої порушує питання про зміну вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, яке виразилось в тому, що суд безпідставно кваліфікував дії засудженої за ознаками «повторно особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України» за ч.2 ст. 307 КК України.

- засуджена ОСОБА_6 не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію її дій у своїй апеляції вважає вирок суду щодо неї занадто суворим та просить пом'якшити призначене їй покарання, застосувавши ст.79 КК України, оскільки на її думку, судом належним чином не було враховано, її стан здоров'я, молодий вік, щире каяття, наявність утримання трьох малолітніх дітей. Також просить виключити з мотивувальної частини вироку суду ознаку «повторності» та вказівку « як особа, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України», так як злочин, передбачений ст.309 КК України є триваючим, внаслідок чого є відсутність ознаки повторності.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та заперечила проти задоволення апеляції засудженої в частині пом'якшення покарання, пояснення засудженої, яка частково заперечила проти задоволення апеляції прокурора в частині реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі та підтримала свої апеляційні вимоги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а апеляція засудженої підлягає до задоволення з наступних підстав.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи встановлено, що її було розглянуто в порядку, передбаченому ст. 299 ч.3 КПК України, тобто, з обмеженням обсягу доказів, які підлягають дослідженню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які її засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у справі, дослідженими у судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності, і не оспорюється в апеляційних скаргах сторін.

Щодо доводів прокурора про зміну вироку суду в частині призначення засудженій покарання у вигляді конфіскації майна не ? її частини, а конфіскацію всього майна, що є її власністю є безпідставними, поскільки суд призначаючи додаткове покарання у вигляді конфіскації ? частини майна прийняв рішення у відповідності до вимог ст.59 КК України.

Доводи засудженої ОСОБА_6 щодо виключення із мотивувальної частини вироку суду кваліфікуючої ознака «повторність» ст. 307 КК України є слушними.

Із матеріалів справи вбачається, що орган досудового слідства обвинувачуючи ОСОБА_6 у вчиненні нею злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України не вміняв її в вину таку кваліфікуючу ознаку «як вчинення злочину повторно», тобто суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, а тому вищевказану кваліфікуючу ознаку ст. 307 ч.2 КК України необхідно виключити із мотивувальної частини вироку суду.

Доводи засудженої ОСОБА_6 щодо виключення із мотивувальної частини вироку суду кваліфікуючі ознаки «як особа, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України також є слушним.

При визначенні таких кваліфікуючих ознак як повторність і вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст.ст. 306-317 КК України, необхідно керуватись п.10 постанови Пленуму ВС України №4 «Про судову практику в справах про злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, згідно з яким незаконне заволодіння наркотичними засобами та наступне їх зберігання,перевезення, пересилання, з метою збуту чи без такої мети, а також їх незаконний збут утворюють сукупність злочинів, передбачених ст. 308 і ст. 307 КК України чи ст.309 КК України, про те не утворюють ознаки повторності ч.2 ст. 307 або ч.2 ст. 309 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» /із наступними змінами) суд призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визнаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини,мотиву і цілі, способу, обстановки стадії вчинення злочинів, тяжкості наслідків, що настали.

Ці вимоги закону судом першої інстанції не дотримані, про те, що обґрунтовано зазначено в апеляційній скарзі засудженої яка посилається на те, що не в повній мірі враховано обставини справи при яких вчинені злочини, дані про її особу, а тому суд призначив її покарання, яке не можна визначити справедливим унаслідок його суворості.

Посилання у вироку на те, що призначаючи покарання районний суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, є формальним.

Із матеріалів справи вбачається, що засуджена на своєму утриманні має трьох малолітніх дітей , 1999,2009, 2009 років народження, що стверджується свідоцтвами про народження дітей. Щиро покаялася у вчинених злочинах, проживає сама в будинку матері , яка померла в 2011 році, інших близьких родичів не має.

Хворіє на туберкульоз печені, Віл - інфекцію та потребує лікування /а.с.198,204/, також хворіє на туберкульоз і потребує лікування малолітня дитина - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.198/.

Посилання у вироку суду, що засуджена по місцю проживання характеризується негативно не відповідає дійсності, поскільки із характеристики останньої вбачається, що вона характеризується позитивно.

З урахуванням наведеного. колегія суддів вважає, що призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 79 КК України, є можливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженої і попередження нових злочинів, що буде відповідати вимогам ст. 65 КК України.

Отже, вирок суду першої інстанції підлягає зміні з пом'якшенням покарання засудженій за вищевказаними обставинами.

Керуючись ст. ст.362, 366 КК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково, а апеляцію засудженої ОСОБА_6 задовольнити повністю.

Вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2011 року щодо ОСОБА_6 змінити, пом'якшивши покарання останній.

ОСОБА_6 засуджену вироком суду до покарання на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є її власністю, відповідно до вимог ст. 79 КК України - звільнити від відбування покарання з випробуванням від основного і додаткового покарання з встановленням іспитового строку до досягнення семирічного віку дітьми: ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ст.76 КК України на засудженому ОСОБА_6 покласти такі обов'язки.

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- пройти курс лікування від захворювання на туберкульоз верхньої долі лівої печені, що становить небезпечну для здоров'я інших осіб.

Виключити із цього вироку із мотивувальної частини вказівку « вчинений повторно особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України» із кваліфікації дій засудженої з ч.2 ст. 307 КК України.

В решті вирок щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.

Міру запобіжного заходу, до вступу ухвали в законну силу залишити попередньо - підписку про невиїзд.

Головуючий :

Судді :